Рішення № 38317203, 18.04.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3448/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Ликсової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держземагентства у м. Києві про виділ в натурі ? частини земельної ділянки та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про виділення ? частини із земельної ділянки площею 0,464 га, яка призначена для обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на цю ділянку.

Вимоги мотивує тим, що 26 жовтня 2011 року ОСОБА_3 подарувала йому ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які належали їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.01.2011 року.

Інша ? частина вказаного будинку із надвірними будівлями належить ОСОБА_2.

Земельна ділянка площею 0,464 га., яка виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, згідно Державного акту направо власності на землю належить ОСОБА_4, яка померла, та відповідачці ОСОБА_2

На теперішній час зазначеною земельною ділянкою користуються він та співвласниця - відповідачка.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала.

Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року до участі у справі було залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держземагентства у м. Києві та ОСОБА_3.

Третя особа ОСОБА_3 та представники третіх осіб в судове засідання не з»явились, про дату, час та місце розгляду справи треті особи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд повідомлено не було.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідачки, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, згідно Договору дарування від 26 жовтня 2011 року, укладеного із дарувальником ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим у реєстрі за № 915 (а.с. 5, 5 зв.). Реєстрація даного правочину здійснена Комунальним підприємством Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, про що свідчить Витяг про державну реєстрацію прав від 28.10.2011 року (а.с. 6).

Відчужувачу ОСОБА_3 ? частина житлового будинку по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями і спорудами належала на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 січня 2011 року, яке було видане після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, посвідчене державним нотаріусом Восьмої Київської державної нотаріальної контори Чернієнко В.Ю. за реєстровим № 1-23, зареєстрованим у Київському міському БТІ 27.01.2011 р. у реєстрову книгу № д. 89-171 за реєстровим № 22797 (а.с. 14, 15).

Як убачається із Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 140542, виданого Київської міською радою 03.07.2000 року на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 05.02.1998 року № 215, земельна ділянка, що розташована в АДРЕСА_1 площею 0,0464 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 16, 17).

Згідно пояснень сторін по справі, що також підтверджується повідомленням Восьмої Київської державної нотаріальної контори від 19.09.2011 року за № 1549/02-14 та свідоцтвом про смерть, станом на даний час право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване на відповідачку та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у видачі Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю за законом ОСОБА_3 на вищевказану земельну ділянку державним нотаріусом було відмовлено у зв»язку з тим, що частки земельної ділянки не визначені та рекомендовано звернутися до суду для визначення розміру частки або визнання права власності (а.с. 28).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В обґрунтування вимог позивач посилається на норми ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу та ст. 120 Земельного кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, згідно якої до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ч. 4 ст. 120 ЗК України).

За заявленими вимогами позивач просить виділити йому ? частину із загальної земельної ділянки площею 0,464 га, яка призначена для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на цю ділянку. При цьому відповідачем зазначає співвласника земельної ділянки ОСОБА_2, якою права позивача не порушувались, так як земельна ділянка в натурі не виділялась і вказана особа не має відношення до ? частки будинку власником якого є позивач та ? частина спірної земельної ділянки відповідачці не належить.

Відповідно до положень ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а згідно ч. 1 ст. 132 ЗК України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Статтею 1225 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки позов пред»явлений до особи, яка прав позивача не порушувала, частки співвласників спірної земельної ділянки не визначались та в натурі не виділялись, право власності на частку спірного нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_4, яке не припинене, суд вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 377, 1216, 1225 ЦК України, ст. ст. 120, 131, 132 Земельного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7 зі змінами, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 64, 88, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держземагентства у м. Києві про виділ в натурі ? частини земельної ділянки та визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Л.М.Виниченко