Постанова № 38314997, 17.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 року Справа № 901/4125/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Дерппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - Максимова О.Д. за дорученням № 418 Д від 25.12.2013 року

відповідача - Мазепа Г.Б. за дорученням № 82105-015-14 від 06.02.2014 року, Снежкін О.Є. за дорученням № 319/05-015 від 02.04.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 549Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго", м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

до Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування, м. Харків, у особі відокремленого підрозділу Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Ровесник" селища міського типа Сімеїз Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування, смт. Сімеїз, Автономна Республіка Крим,

про стягнення 64 393,08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "ДТЕК Крименерго" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування у особі відокремленого підрозділу Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Ровесник" селища міського типа Сімеїз Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування, відповідача, про стягнення коштів у розмірі 64 393,08 грн., з яких 61 863, 52 грн.- сума основного боргу, 2529,56 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2013 року матеріали справи передані за встановленою підсудністю до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 року (суддя Ємельянова О.О.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ДП НДТІ Приладобудування на користь ПАТ "ДТЕК Крименерго" заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 61863,52 грн., 3% річих у розмірі 2524, 51 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що посилання позивача на п. 6.39 Правил користування електричною енергією необгрунтоване, а розрахунок обсягу спожитої електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання - безпідставний, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електроенергію. Також відповідач зазначає, що господарський суд не прийняв до уваги факт можливості безперешкодного доступу до приборів обліку, що підтверджується їх фактичним розміщенням згідно п. 3.7. та ч.4 п.8.4 Правил користування електричною енергією та не заперечується позивачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що п.п.17 п.10.2 Правил користування електричною енергією закріплює обов'язок для споживача у встановлені Договором терміни надавати постачальнику електричної енергії графіки споживання електричної енергії та величин потужності. Відповідно до п.3 Додатка № 4.1 до Правил користування електричною енергією якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції зазначив, що взаємовідносини сторін, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами - юридичними особами та фізичними особами-підприємцями (крім населення), регулюються, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричної енергії. Пунктом 3 додатку № 4.1. до договору об'єм фактично споживчої за розрахунковий період електричної енергії, із урахуванням величини втрат на дільниці мережі від місця установки засобів обліку до границі балансової приналежності електромереж, встановлюється згідно вимог "Акту обліку переданої споживачу (використаної споживачем електричної енергії" . Також положенням цього пункту встановлено, що споживач самостійно здійснює зняття показань розрахункових приладів обліку, складає Акт та передає його постачальнику не пізніш ніж наступного робочого дня за днем зняття показників. Оскільки відповідачем не надано своєчасно актів спожитої електричної енергії, тому позивачем нараховано електричну енергію за поточний розрахунковий період за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Позивачем відповідачу за спірний період з 21.03.2012 року по 21.06.2012 року виставлені до сплати рахунки-накладні за використану активну електричну енергію на загальну суму 61 863 грн. 52 коп. Заперечення відповідача проти існування заборгованості за споживання електричної енергії та предоплату за використану електроенергію не приймаються судом, оскільки сплати проведені відпорвідачем були із призначенням платежу: "сплата авансу за електричну енергію за період" який не є спірним. На підставі наведеного господарський суд діяшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 61 836 грн. 52 коп. є обгрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2005 року між ПАТ "Крименерго" (постачальник) та Табором праці та відпочинку "Ровесник" (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 683 (т.1 а.с.15-18).

Відповідно до Розділу 1 Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) згідно умовам даного договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами (а.с. 15).

Згідно з п.9.5 Договору цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна сторона не заявить про розірвання цього договору або його перегляд.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2005 року сторони уклали Додаткову угоди до Договору № 683 від 28.04.2005 року, відповідно до п. 1 якої Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує поставщику її вартість і здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною (т.1 а.с.20).

Пунктами 2,3 Додатку № 4.1 до Договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 21 числа місяця до також числа наступного місяця. Показання розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються 21 числа кожного місяця і оформляється "Актом про обсяги переданої споживачу(спожитої споживачем) електричної енергії" у двох примірниках, по одному для кожної сторони. Споживач на 20 число попереднього розрахункового періоду здійснює оплату за наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії. Зазначений платіж здійснюється виключно по наданому постачальником рахунку, розрахованого відповідно до заявленого обсягу споживання електричної енергії та тарифа спливаючого місяця (т.1 а.с.22).

Пунктом 3 Додатку № 4.1. до Договору об'єм фактично споживчої за розрахунковий період електричної енергії, із урахуванням величини втрат на дільниці мережі від місця установки засобів обліку до границі балансової приналежності електромереж, встановлюється згідно вимог "Акту обліку переданої споживачу (використаної споживачем електричної енергії". Також положенням цього пункту встановлено, що споживач самостійно здійснює зняття показань розрахункових приладів обліку, складає Акт та передає його постачальнику не пізніш ніж наступного робочого дня за днем зняття показників.

З Пункту 1 Додаткової угоди б/н від 08.06.2007 року до Договору про постачання електричної енергії № 683 від 28.04.2005 року вбачається, що сторони прийшли до згоди викласти абз. 1 п. 2 Додатку № 4.1. до Договору в наступній редакції: "п.2 споживач до 20 числа, попереднього розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100 % заявленого (очікуваного) об'єму споживаної електричної енергії. Вказаним платежем здійснюється виключно по виставленому постачальником рахунку, розрахованому на основі заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії тарифу поточного місяця (т.1 а.с.19).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до п.п.17 п.10.2 Правил користування електричною енергією закріплює обов'язок для споживача у встановлені Договором терміни надавати постачальнику електричної енергії графіки споживання електричної енергії та величин потужності, а відповідно до п.3 Додатка № 4.1 до Правил користування електричною енергією, якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснено за середньодобовим обсягом споживання стягнення, у зв'язку з чим позивач вважає, що заборгованість відповідача за період 21 березня 2012 року по 21 червня 2012 року складає 61863,52 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та доводам сторін, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Вказані норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповідно до показників лічильників сплатив платіжним дорученням № 280 від 03 квітня 2012 року в вартість спожитої електроенергії за Договором № 683 у розмірі 1451,10 грн. за період з 21.03.2012 року по 21.04.2012 року, а платіжним Дорученням № 544 від 25 травня 2012 року вартість спожитої електроенергії у розмірі 3364,56 грн. за період з 21.04.2012 року по 21.05.2012 року т.1 а.с.84).

У судовому засіданні представник позивача підтвердив сплату відповідачем вказаних коштів у строки, встановлені умовами Договору № 683 28.04.2005 року. Проте, наполягає на тому, що відповідач у зв'язку з неподанням своєчасно даних про обсяги спожитої електричної енергії, повинен сплатити за вказаний період за середньодобовим обсягом споживання заборгованість у розмірі 61863,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п. 6.39 Правил користування електричною енергією, відповідно до яких у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Колегія суддів ставиться критично до вказаних тверджень позивача з наступних підстав.

Відповідно до розділу 2 Договору про поставку електричної енергії №683 від 28.04.2005 року під час виконання умов цього договору, а також: вирішення усіх питань які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про електроенергію», Правилами використання електричною енергією.

Згідно з п. 3.7. Правил користування електричною енергією, місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями. Засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку:1) які встановлені на об'єктах електропередавальної організації, відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії та споживача; 2) які встановлені на об'єктах споживача (основного споживача), відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та субспоживача; 3) які встановлені на об'єктах субспоживача, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та основного споживача.

Відповідно до ч.4 п.8.4. Правил користування електричною енергією, Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

У п. 2.2.5. Договору про поставку електричної енергії №683 від 28.04.2005 року зазначено, що споживач зобов'язується надавати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника за пред'явленням службового посвідчення у будь-який час до засобів обліку електроенергії, виміру потужності, контролю показників якості електроенергії та іншому електрообладнанню для виконання своїх функціональних обов'язків постачальника згідно ПКЕЕ.

У судовому засіданні представники сторін підтвердили, що за весь період користування електричної енергії відповідач не перешкоджав доступу позивача до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що підтверджує відсутність актів та скарг про неможливість зняття даних з засобів обліку спожитої електроенергії.

З Листа № 594/05-015 від 18.06.2012 року вбачається, що відповідач повідомляв начальника енергосбуту ЯГЕС ПАТ «Крименерго» Зоріну А.Д. про те, що розрахункові засоби обліку знаходяться у доступному для контролерів місці за межами дитячого табору «Ровесник» і зняття показань можливе у будь-який час, а щитова у якій знаходяться засоби обліку електричної енергії опломбована та зачинена на ключ СП ЯГЕС. Відтак постачальник електричної енергії мав можливість отримання даних про спожиту електроенергію (т.1 а.с.219).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що незважаючи на те, що відповідач не надав у встановлений термін актів спожитої електроенергії, відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією позивач міг визначити обсяг спожитої електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання лише у разі неможливості отримання даних про спожиту електричну енергію.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів в підтвердження неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електроенергію.

З наданих до письмових пояснень Актів збереження пломб, технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії вбачається, що позивач мав доступ до засобів обліку та міг отримати дані про спожиту електроенергію.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд Харківської області безпідставно не взяв до уваги факт можливості безперешкодного доступу позивача до приборів обліку, що підтверджується їх фактичним розміщенням згідно п. 3.7. та ч.4 п.8.4 правил користування електричною енергією, та не заперечується позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає посилання позивачем на п. 6.39 Правил користування електричною енергією необгрунтованим та безпідставним, а розрахунок обсягу спожитої електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання безпідставним.

Згідно зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підстав наведеного, колегія суддів вважає, що позивач не довів належними доказами порушення відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 683, у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ "ДТЕК Крименерго" про стягнення з відповідача 61863, 52 грн. основного боргу та 2529,56 грн. - 3% річних безпідставі, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 року скасуванню, як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 року у справі № 901/4125/13 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (р/р 26009300617847 у філії КРУ АТ „Ощадбанк", МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) на користь Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування ( р/р 260063013213 у філії КРУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, ЄДРПОУ 14310589) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 913 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 17.04.2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шепітько І.І.