Рішення № 38314838, 14.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3028/14 14.04.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 203,79 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3203,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250554555.12 від 09.10.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2014 порушено провадження у справі № 910/3028/14 та призначено справу до розгляду.

Позивач в судове засідання 14.04.2014 своїх представників не направив, про причини їх неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач свого представника в судове засідання 14.04.2014 також не направив, втім 08.04.2014 через відділ діловодству суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2001 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

В судовому засіданні 14.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2012 між позивачем, як страховиком та ТОВ «Перша лізингова компанія», як страхувальником було укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків №250554555.12, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 13.10.2012 по 12.10.2013.

07.03.2013 о 09 год. 15 хв. на вул. Воровського, 60 в м. Сімферополі, відбулась дорожньо- транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Skoda Oсtavia" та автомобіля марки "Opel Astra", а саме: ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом не був достатньо уважним, не переконався, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого обидва автомобіля отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України про дорожньо-транспорту пригоду №9167675.

Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 20.03.2013 у справі №116/1599/13-п встановлено порушення ОСОБА_1 п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

06.06.2013 власник застрахованого транспортного засобу - ТОВ «Перша лізингова компанія» звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором № 250554555.12 від 09.10.2012.

Відповідно до Звіту серії SL № 19694 від 07.03.2013 про оцінку автомобіля "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного оцінювачем ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 23.12.2006) вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 5179,51 грн.

Згідно рахунку-фактури №00001078 від 22.04.2013 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу ПрАТ «АВТОДІМ СІМФЕРОПОЛЬ» вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 6962,87 грн.

19.06.2013 позивачем був складений та підписаний страховий акт №100206 , згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4203,79 грн.

На підставі складеного страхового акту № 100206 від 19.06.2013 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків №250554555.12 від 09.10.2012, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 4203,79 грн. страхувальнику, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №8236 від 18.07.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» перейшло в межах виплаченої суми страхового відшкодування по спірній ДТП право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить громадянину ОСОБА_4 та знаходився під керуванням ОСОБА_1, вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Доказів того, що ОСОБА_1 не мав права керування транспортним засобом "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 на законних підставах керував транспортним засобом "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №30/5009/2733/11 від 02.04.2012.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_1 як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Разом з цим, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5 уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії АЕ №1776760 зі Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2, строк дії якого з 01.12.2012 по 30.11.2013, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_1 експлуатував автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АЕ №1776760) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Skoda Oсtavia", реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 5179,51 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач вимогою №04115 від 12.08.2013 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4203,79 грн.

Втім, відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АЕ №1776760 розміри лімітів відповідальності та франшизи (1000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3203,79 грн. (4203,79 (матеріальний збиток) - 1000,00 грн. (франшиза) = 3203,79 грн.), у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м.Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф.13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м.Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 3203 (три тисячі двісті три) грн. 79 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2014.

Суддя Т.В.Васильченко