Постанова № 38314837, 15.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 916/3190/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №220 від 04.03.2014р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПП «МТС» - не з'явився;

від ПАТ «Компанія «Райз» - Тихоход М.М. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «МТС»

на рішення господарського суду Херсонської області від 11 лютого 2014 року

по справі №916/3190/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз»

до Приватного підприємства «МТС»

про стягнення 22786,65грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 15.04.2014р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У листопаді 2013р. Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» (надалі - позивач, ПАТ «Компанія «Райз») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «МТС» (надалі - відповідач, ПП «МТС») про стягнення 54018,16грн, з яких: 53902,97грн. - боргу, 115,19грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно видаткових накладних ПАТ «Компанія «Райз» поставило ПП «МТС» товар - запчастини, на загальну суму 108555грн. На виконання своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару відповідач сплатив позивачу 51854,91грн.; 05.06.2013р. згідно накладної №31 відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 2797,24грн.

Враховуючи оплати та повернення товару відповідачем загальна вартість поставленого та неоплаченого товару становить 53902,97грн., проте ПП «МТС» не виконав свої зобов'язання, незважаючи на направлення йому ПАТ «Компанія «Райз» 04.10.2012р. претензії з вимогою протягом п'яти днів з моменту отримання останньої розрахуватись за отриманий товар. Крім того, у зв'язку з невиконанням ПП «МТС» своїх зобов'язань, розмір 3% річних за період з 20.10.2013р. по 15.11.2013р. становить 115,19грн.

З посиланням на норми ст.ст.22,104,107,525, 526, ч.2 ст.530, стс.ст.536, 610-612,623, ч.2 ст.625, ст.ст.692-694,712 ЦК України, ст.ст.218,220, 224,225, 229-232 ГПК України ПАТ «Компанія «Райз» просило задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

23.12.2013р. ПАТ «Компанія «РАЙЗ» подало господарському суду Одеської області уточнені позовні вимоги, відповідно до яких просило суд стягнути з відповідача на його користь 54173,22грн., з яких 53902,97грн. - боргу, 270,25грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2013р., на підставі норм ст.ст.15,17 ГПК України, справу №916/3190/13 за позовом ПАТ «Компанія «Райз» до ПП «МТС» про стягнення 54173,22грн. надіслано за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.01.2014р. справу №916/3190/13 прийнято до провадження.

11.02.2014р. позивач уточнив позовні вимоги, просивши, у зв'язку з поверненням ПП «МТС» позивачу частини товару на суму 31412,60грн., стягнути з відповідача 22786,65грн., з яких 22490,37грн. - боргу, 296,28грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.02.2014р. (головуючий суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги ПАТ «Компанія «Райз» задоволено, стягнуто з ПП «МТС» на користь ПАТ «Компанія «Райз» 22490,37грн. основного боргу, 296,28грн. - 3% річних, 1720,50грн. судового збору.

Рішення суду вмотивовано посиланням на норми ч.2 ст.712, ч.1 ст.692, ст.ст.202,205,207,509,655, ч.ч.1 ст.625 ЦК України, ч.1 ст.193ГК України та тим, що за видатковими накладними №ВН-10045-01023 від 24.05.2013р., №ВН-10045-01299 від 10.06.2013р., №ВН-10045-01454 від 27.06.2013р., №ВН-10045-01514 від 27.06.2013р., №ВН-10045-01818 від 16.07.2013р., №ВН-10045-01820 від 16.07.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 108555,12грн. Відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості товару в повному обсязі не виконав, і за обліковими даними позивача має борг в сумі 22490,37грн. Відповідачем не спростовано факт отримання ним товару від позивача, та не надано доказів його повернення, що свідчить про те, що товар, зазначений позивачем в позовній заяві, з урахуванням зменшення позовних вимог заявою від 11.02.2014р., використаний ним для господарських потреб. Не надано ним і належних доказів на підтвердження причин невиконання обов'язків по остаточних розрахунках. Доказів погашення боргу в сумі 22490,37грн., або будь-яких заперечень проти суми позову відповідач суду не надав ні в перше засідання, ні станом на день розгляду спору по суті, тому позовні вимоги про стягнення 22490,37грн. підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача також стягується 296,28грн. - 3% річних, які нараховані позивачем за прострочку виконання грошового зобов'язання з 20.10.2013р. по 07.02.2014р.

Не погодившись з рішенням суду, ПП «МТС» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ПП «МТС» зазначило, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з огляду такого:

- суд не в повному обсязі надав оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, не витребував від позивача обґрунтування зменшення позовних вимог та не витребував від ПАТ «Компанія «Райз» акт звірки;

- позивач не надав суду відомості про те, що поставляв відповідачу неякісну продукцію, зокрема, турбину, замість якої ПАТ «Компанія «Райз» поставило ПП «МТС» запчастини за більш низькою ціною, що в свою чергу відобразилось на загальній сумі заборгованості, яку позивач зазначив неправильно;

- в порушення норм ст.77 ГПК України суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ПП «МТС» про відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутності представника відповідача, чим позбавив ПП «МТС» можливості надати відповідні докази та відзив на позовну заяву, що призвело до порушення прав відповідача передбачених ст.22 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р. поновлено ПП «МТС» пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято останню до провадження та призначено її до розгляду.

25.03.2014р. ПАТ «Компанія «Райз» подало суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило відмовити у її задоволенні, оскільки обставини, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та документально не підтвердженими.

Представник ПАТ «Компанія «Райз» в засіданні апеляційного господарського суду заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014р.

ПП «МТС» свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Представник скаржника в судове засідання 25.03.2014р. не з'явився та за його клопотанням розгляд справи було відкладено на 15.04.2014р.

У судове засідання 15.04.2014р. ПП «МТС» свого представника не направило, про час і місце розгляду апеляційної скарги скаржник був повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що за видатковими накладними №ВН-10045-01023 від 24.05.2013р., №ВН-10045-01299 від 10.06.2013р., №ВН-10045-01454 від 27.06.2013р., №ВН-10045-01514 від 27.06.2013р., №ВН-10045-01818 від 16.07.2013р., №ВН-10045- 01820 від 16.07.2013р. ПАТ «Компанія «Райз» поставило ПП «МТС» товар (запчастини) на загальну суму 108555,12грн.

Товар за вищезазначеними видатковими накладними був отриманий ПП «МТС», що підтверджується підписом представника відповідача Тищенко О.М. на видаткових накладних, який діяв від імені ПП «МТС» на підставі довіреностей №055 від 24.05.2013р., №058 від 06.06.2013р., №063 від 25.06.2013р., №065 від 11.07.2013року.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, у відповідності до норм ч.1 ст.173, ч.1 ст.175 ГК України між сторонами у справі виникли господарські зобов'язання з купівлі-продажу товару, які відповідно до ч.1 ст.181 ГК України оформлені у спрощений спосіб - шляхом підписання видаткових накладних.

При цьому за поясненнями представника ПАТ «Компанія «Райз» зазначений в видаткових накладних договір №В8706/067 ТФ від 15.05.2013р. не був підписаний контрагентом - ПП «МТС», та купівля-продаж товару відбулась без оформлення договору у формі єдиного документа.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Як зазначено вище, між сторонами склалися господарські зобов'язання з поставки товару.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Таким чином, якщо інше не встановлено договором, перебіг строку виконання грошового зобов'язання у відповідача починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факт підписання відповідачем, як покупцем, видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий за видатковими накладними товар.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що між ПАТ «Компанія «Райз» та ПП «МТС» склалися господарські зобов'язання з купівлі-продажу товару, на підставі яких виникли взаємні права та обов'язки. Обов'язки позивача полягають у передачі товару відповідачеві, а обов'язки відповідача - в отриманні товару та його оплаті.

В наявних у матеріалах справи копіях видаткових накладних ПАТ «Компанія «Райз» зазначені: найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість, тобто всі відомості, які необхідні при такому виді угоди, як купівля-продаж.

Судом першої інстанцій встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що ПП «МТС» в період з 16.05.2013р. по 18.06.2013р. перерахувало ПАТ «Компанія Райз» 51854,91грн.: 16.05.2013р. - 25790,50грн., 06.06.2013р. - 3855,64грн. та 18.06.2013р. - 22208,77грн., що підтверджується копіями банківських виписок ПАТ «Компанія «Райз», наявними в матеріалах справи.

Крім того, 05.06.2013р. ПП «МТС» повернуло ПАТ «Компанія «Райз», за накладною №31, отриманий за видатковою накладною №ВН-10045-01023 від 24.05.2013р. товар - батарею акумуляторну, на загальну суму 2797,24грн.

Також 25.11.2013р. за накладною №38 відповідач повернув позивачу наступні запчастини з супровідним листом №143 від 25.11.2013р.:

- палець шатуна R502755, 6шт. на суму 1726,33грн., отримані за видатковою накладною №ВН-10045-01023 від 24.05.2013р.;

- прокладка паперова R521228, 1 шт., на суму 317,35грн., отримані за видатковою накладною №ВН-10045-01023 від 24.05.2013р.;

- кільце стопорне R54114, 12шт., на суму 197,75грн., отримані за видатковою накладною №ВН-10045-01023 від 24.05.2013р.;

- болт головки двигуна R502511, 26шт., на суму 2044,67грн., отримані за видатковою накладною №ВН-10045-01514 від 27.06.2013р.;

- прокладка паранітова R521498, 1шт., на суму 223,46грн., отримана за видатковою накладною №ВН-10045-01514 від 27.06.2013р.;

- прокладка головки блока циліндрів R 116516, 1шт., на суму 524,56грн., отримана за видатковою накладною №ВН-10045-01514 від 27.06.2013р.;

- ремнабір RЕ524450, 6шт., на суму 21143,05грн., отримані за видатковою накладною №ВН-10045-01514 від 27.06.2013р.

Всього ПП «МТС» повернуло ПАТ «Компанія «Райз» товару на загальну суму 34209,84грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що борг відповідача становить 22490,37грн. (108555,12грн.-51854,91грн.-2797,24грн- 31412,60грн.).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ПАТ «Компанія «Райз» 04.10.2013р. направило ПП «МТС» претензію з вимогою розрахуватись у повному обсязі за товар, отриманий за видатковими накладними (зазначеними вище у тексті постанови суду), яка була отримана відповідачем 15.10.2013р., проте ПП «МТС» не вчинило будь-яких дій, спрямованих на погашення заборгованості. Факт отримання відповідачем вимоги підтверджується копією поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ПП «МТС» на користь ПАТ «Компанія «Райз» 296,28коп. - 3% річних, які нараховані позивачем за прострочку виконання грошового зобов'язання з 20.10.2013р. по 07.02.2014р.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ПП «МТС» в частині при того, що суд не в повному обсязі надав оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, не витребував від позивача обґрунтування зменшення позовних вимог та не витребував від ПАТ «Компанія «Райз» акт звірки, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування своїх позовних вимог - видаткові накладні, накладні №31 та 38, за якими ПП «МТС» повернуло позивачу частину отриманого товару, виписки з банківського рахунку, якими підтверджується факт часткової сплати ПП «МТС» на суму 51854,91грн. за отриманий товар. Щодо акту звірки, то необхідності проведення звірки розрахунків в даному випадку не вбачається, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції питання стосовно необґрунтованості заявленої до стягнення суми боргу, спростування факту передачі товару за будь-якою видатковою накладною, неврахування у розрахунку заборгованості здійснених відповідачем оплат ПП «МТС» не ставилось.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції в порушення норм ст.77 ГПК України суд відмовив у задоволенні клопотання ПП «МТС» про відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутності представника відповідача, чим позбавив ПП «МТС» можливості надати відповідні докази та відзив на позовну заяву, що призвело до порушення прав відповідача передбачених ст.22 ГПК України, також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи з огляду такого.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приймаючи справу до свого провадження, господарський суд Херсонської області своєю ухвалою від 10.01.2014р. зобов'язав відповідача надати письмовий відзив, обґрунтований нормами чинного законодавства і належними доказами; у випадку незгоди - контррозрахунок заявленої до стягнення суми.

Копія вищезазначеної ухвали була отримана ПП «МТС» 14.01.2014р (що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи), проте відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 10.01.2014р. та не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ст.22 ГПК України - відзив або будь-які документи для визначення своєї правової позиції по справі не надав.

28.01.2014р. ПП «МТС» подало місцевому господарському суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому процесі, у зв'язку із чим господарський суд першої інстанції відклав розгляд справи ухвалою від 30.01.2014р. на 11.02.2014р.

Згідно із п.п.3.9.1 п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Стосовно ПП «МТС» господарським судом Херсонської області було дотримано вимоги ст.ст.64,87 ГПК України шляхом направлення 11.01.2014р. ухвали від 10.01.2014р. за адресою його місцезнаходження (ухвалу одержано ПП «МТС» 14.01.2014р. - а.с.42).

Згідно із роз'ясненнями абз.1 п.п.3.9.2 п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до норм ст.77 ГПК України неявка в судове засідання представників сторін не є обов'язковою підставою для відкладення розгляду справи, місцевий господарський суд розглянув справу по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника ПП «МТС» на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на ті обставини, що позивач не надав суду відомості про те, що поставляв відповідачу неякісну продукцію, зокрема, турбину, оскільки як вбачається з видаткових накладних №ВН-10045-01023 від 24.05.2013р., №ВН-10045-01299 від 10.06.2013р., №ВН-10045-01454 від 27.06.2013р., №ВН-10045-01514 від 27.06.2013р., №ВН-10045-01818 від 16.07.2013р., №ВН-10045- 01820 від 16.07.2013р. такий товар як турбина не поставлявся позивачем відповідачу, а отже обставини, пов'язані з якістю такого товару, не можуть досліджуватись в межах даної справи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідач ані в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в апеляційній інстанції, не надав жодного доказу на спростування позовних вимог ПАТ «Компанія «Райз», як то передбачено нормами ст.33 ГПК України.

Отже доводи апеляційної скарги ПП «МТС» не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та підставою для його скасування слугувати не спроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.04.2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.