Рішення № 38314244, 14.04.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12314/13-ц

Провадження № 2/344/461/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.

за участю секретаря: Струк Л.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про стягнення заробітньої плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про стягнення заробітньої плати, мотивуючи вимоги тим, що вона у працювала на посаді провідного спеціаліста юридичної групи в Івано-Франківському обласному військоматі. 17.01.2013 року наказом №7 вона була переведена на роботу до ДПІ м.Івано-Франківська де з 18.01.2013 року приступила до виконання посадових обовязків. Оскільки відповідач під час проведення розрахунку з ОСОБА_1 не врахував, що 17.01.2013 року вона була на роботі , їй не була виплачена заробітня плата за цей день. У звязку з наведеним, вважає, що було порушено її трудові права під час звільнення та проведення повного розрахуну, та остаточно просила стягнути на свою користь з відповідача 196,48 грн. кошти за відпрацьований робочий день 17.01.2013 року, та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітньої плати, кошти на загальну суму 62677,12 грн.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову ОСОБА_1, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, про що також подав письмові заперечення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові та речові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що згідно наказу ОВК №235 від 31.10.2006 року ОСОБА_1 прийнято на роботу у Івано-Франківський ОВК по переведенню з Івано-Франківського МВК .

17.01.2013 року наказом №7 вона була переведена на роботу до ДПІ м.Івано-Франківська де з 18.01.2013 року, згідно наказу №14-о приступила до виконання посадових обовязків старшого державного податкового ревізора -інспектора.

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачка 17.01.2013 року позивачка перебувала на роботі у Івано-Франківському ОВК та за цей день відповідач не провів з нею розрахунок. Згідно довідки ОВК середньоденна заробітня плата позивачки становила: нарахована 196, 48 грн., до видачі 156,82 грн. (а.с.65). Відповідно до розрахунку наданого позивачкою (а.с.66) її сере6дньоденний заробіток у ДПІ м.Івано-Франківська становить 153,03 грн.

Диспозиціями ст. ст. 10, 11, 27-31, 57-60 ЦПК України, суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З огляду на наведене, суд зазначає, що підлягає до часткового задоволення вимога ОСОБА_1 про стягнення середньоденного заробітку за неотриманого нею за 17.01.2013 року в розмірі 156,82 грн.

Стосовно вимоги про стягнення середнього заробітк за весь час затримки виплати заробітньої плати, суд зазначає наступне, що враховуючи те що ОСОБА_1 була звільнена з посади в ОВК по переведенню до іншої установи де і працює по даний час, то підлягає до задоволення вимога про стягнення заробітку за час затримки виплати тільки у частині різниці між заробітньою платою у відповідача та отриманою за місцем роботи за весь час затримки , тобто з 17.01.2013 року по 14.04.2014 року . За день затримки різниця між заробітними платами становить 156,82 грн.-153,03 грн.= 3,79 грн. Період затримки виплати становить 446 календарних днів- 3,79 грн.* 446 днів = 1690,34 грн.

Таким чином на користь ОСОБА_1 підлягають до стягнення кошти в сумі 1690,34 грн. + 156,82 грн., що становить 1847,16 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задоволити частково.

Стягнути з Івано-Франківського обласного військового комісаріату (код 07742609, вул. Довженко, 21, м. Івано-Франківськ, 76026, Україна) на користь ОСОБА_1 ( і.п.н.НОМЕР_1, АДРЕСА_1) кошти на загальну суму 1847,16 грн. .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( і.п.н.НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Спеціального фонду Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 610,33 грн. судового збору.

Стягнути з Івано-Франківського обласного військового комісаріату (код 07742609, вул. Довженко, 21, м. Івано-Франківськ, 76026, Україна) на користь Спеціального фонду Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 18,47 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : В.В.Барашков