Рішення № 38313980, 15.04.2014, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2/267/54/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Кульбакова І.В.,

при секретарі Баланюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, завданих внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В:

До Гірницького районного суду м. Макіївки надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідачів про відшкодування матеріального збитку, моральної шкоди, завданих внаслідок залиття квартири та судових витрат.

29 грудня 2012 року у вказані справі судом було ухвалено заочне рішення, за яким позов було задоволено у повному обсязі.

Згідно ухвали суду від 22 квітня 2013 року заочне рішення Гірницького районного суду м. Макіївки було скасовано та справа була призначена до розгляду.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала та показала суду, що вона разом з чоловіком мешкають в квартирі АДРЕСА_1.

22 червня 2012 року вранці з вини відповідачів, внаслідок недбалого ставлення останніх до обслуговування системи холодного водопостачання, сталося залиття належної їм квартири та де мешкають вони. В підтвердження факту залиття квартири 22 червня 2012 року було складено акт комісією у складі, головного інженера КП «Житловик - 2». Їх квартиру було оглянуто, а також було оглянуто квартиру відповідачів, внаслідок чого комісією було висновок, що залиття квартири позивачів відбулося через зрив гнучкого шлангу подачі холодної води до зливного бачку унітазу, що призвело до залиття квартири позивачів.

Через залиття квартири було пошкоджено їх майно, для відновлення та ремонту квартири ними було витрачено 4000 гривень, які прохали стягнути з відповідачів на їх користь. Також діями відповідача їй та чоловіку було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що вони внаслідок залиття їхньої квартири вони не могли користуватися електроприладами, оскільки протягом тижня було відсутнє освітлення в квартирі, у зв'язку з чим, вони не мали можливості користуватися гарячою водою, готувати їжу, зберігати в холодильнику продукти харчування. За таких підстав, позивач вважала за доцільне стягнути з відповідачів суму моральної шкоди у розмірі 1 000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не прибув, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлений позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлений до неї, а також її сина позов не визнала, суду зазначила, що позивачі не довели суду заявлений позов, позивачі, на її думку, не довели перед судом чим мав саме місце 22 червня 2012 року зрив гнучкого шлангу подачі холодної води до зливного бачку унітазу в їх квартирі та чи була взагалі залита квартира позивачів внаслідок цього.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку відповідача ОСОБА_3, заперечував проти позову та в подальшому надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, допитавши свідків, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до особового рахунку ОСОБА_1 значиться зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_1.

Відповідачі значаться зареєстрованими в квартирі АДРЕСА_2.

22 червня 2012 року головним інженером КП «Житловик - 2» було складено акт про залиття квартири позивачів. Згідно даного акту квартиру позивачів було оглянуто, а також було оглянуто квартиру відповідачів, внаслідок чого комісією було висновок, що залиття квартири позивачів відбулося через зрив гнучкого шлангу подачі холодної води до зливного бачку унітазу, що призвело до залиття квартири позивачів.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що із сторонами по справі вона знайома, оскільки останні є її сусідами по будинку, та до цього ж вона є відповідальною по під'їзду. 22 червня 2012 року вранці їй ОСОБА_2 сповістила, що з квартири відповідачів відбувається залиття їхньої квартири, вона, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 пішли до квартири відповідачів, їм двері відкрив ОСОБА_4, якого вони розбудили та сповістили, що відбувається залиття квартири позивачів, після чого вони всі почали витирати воду на підлозі квартири відповідачів.

Свідок ОСОБА_6 надав суду аналогічні покази, щодо обставин залиття квартири позивачів.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодовування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року, із відповідними змінами, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до норм ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із відповідними змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зробивши системний аналіз вищезазначених пунктів постанов Пленумів Верховного Суду України, суд вважає, що при вирішенні вказаного спору, у судовому засіданні підлягала обов'язковому встановленню наявність самої такої шкоди; протиправна, винна поведінка у формі дій або бездіяльності відповідача; причинний зв'язок між діями або бездіяльністю відповідача та наслідками, у вигляді шкоди, що була заподіяна позивачам.

Відповідно до ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Відповідно до акту виконаних робіт позивачем ОСОБА_1 було сплачено 4 000 гривень ТОВ «Атлон» за поточний ремонт своєї квартири, тому вказану суму суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачів.

Також з відповідачів підлягає стягненню на користь позивачів в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 гривен, оскільки в судовому засіданні було доведено, що саме внаслідок залиття квартири позивачів, останні зазнали моральних страждань, та були порушені їх нормальні життєві умови.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що не приймає до уваги пояснення представника відповідачів, що нести обов'язок щодо відшкодування шкоди повинен ще й колишній чоловік відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7, так як згідно рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 18 липня 1990 року були змінено умови договору найму жилого приміщення.

Така думка представника відповідачів є хибною, оскільки відповідачі з цього приводу показували суду, що ОСОБА_7 фактично не мешкає в квартирі відповідачів досить тривалий час та не користується нею.

Крім цього, в матеріалах цивільної справи наявні фотографії долучені до матеріалів цивільної справи (а.с. 47 - 48), на яких акцентував увагу представник відповідачів та останній зазначав, що в санвузлі квартири відповідачів зливний бак в неробочому стані та взагалі відсутній гнучкий шланг подачі холодної води.

Ці фотографії суд не приймає до уваги, оскільки з вказаних фотографій не можливо зробити категоричний та однозначний висновок про дійсну фіксацію санвузлу квартири відповідачів, не відомо ким та коли зроблені ці фотографії.

До цього ж, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_4, особисто підтвердив факт наявності в його помешканні джерела залиття квартири позивачів у вигляді зірваного крану в санвузлі. Також останні визнавав, що стан системи водопостачання в його квартирі був не в задовільному стані, визнавав, що разом із сусідами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 усували наслідки залиття квартири позивачів, з метою недопущення залиття квартири інших квартир.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 1166, ЦК України, Постановами Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року, із відповідними змінами, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та № 4 від 31 березня 1995 року, із відповідними змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 6, 10, 15, 214, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, завданих внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Стягнути солідарно с ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 4 000 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 гривень.

Стягнути солідарно с ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачені судові витрати у розмірі 214 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Суддя