Постанова № 38313577, 08.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа№ 5011-17/14374-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Самсіна Р.І.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників

від позивача: Коваль А.П.,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: Трофименко М.Є.,

від відповідача 3: Трофименко М.Є.,

третя особа: Трофименко М.Є.,

прокурор: Бондур Д.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фірми "NES Inovative EnergieSysteme Unternehmergesellshaft" (фірми НЕС Іновативні Енергосистеми (Товариства з обмеженою відповідальністю)

на рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2013року у справі № 5011-17/14374-2012 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Фірми "NES Inovative EnergieSysteme Unternehmergesellshaft" (фірми НЕС Іновативні Енергосистеми (Товариства з обмеженою відповідальністю)

до Державної казначейської служби України - Відповідач 1,

Харківської обласної митниці Державної митної служби України - Відповідач 2,

Львівської митниці Державної митної служби України - Відповідач 3,

третя особа Державна митна служба України

за участю Прокуратури міста Києва

про відшкодування збитків в сумі 297153,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Відповідача 1 про відшкодування збитків в сумі 297153,83 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.12р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.13р., у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.13р. касаційну скаргу Позивача задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.13р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.12.12р. у справі №5011-17/14374-2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.13р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що Позивачем в установленному порядку не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідачів та витратами Позивача, пов'язаними з орендою автомобіля та продовженим відрядженням в Україні свого працівника. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.07.13р. по справі №5011-17/14374-2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновку суду не відповідають обставинам справи, неповно встановлено обставини справи, не виконано вказівок постанови Вищого господарського суду України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.13р. рішення господарського суду міста Києва від 24.07.13р. залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.14р. касаційну скаргу Позивача задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.13р. у справі №5011-17/14374-2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

При цьому в постанові Вищого господарського суду України зазначено, що суди не дали оцінки тій обставині, що при розгляді вищезазначеної справи про порушення митних правил, Київський районний суд м. Харкова дійшов висновку про помилкове внесення в базу даних митниці відомостей про особу водія автомобіля марки „Audi A4" (державний номерний знак НОМЕР_1) (а.с.28 т.1). За таких обставин постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.11.11р. у справі №2018/3-6253/11 зобов'язано Державну митну службу України внести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України виправлення в електронний запис від 02.11.10р. о 07 год. 45 хв. про переміщення автомобіля марки „Audi A4" (державний номерний знак НОМЕР_1), вказавши в графі „Водій" - ОСОБА_4, а в графі „Адреса" - Гамбург. Місцевий та апеляційний господарські суди при вирішенні спору вищевказане не врахували та не дали оцінки діям митниці по внесенню недостовірних даних до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України та правовим наслідкам таких дій у розрізі спірних правовідносин. Крім того, суди попередніх інстанцій невмотивовано залишили без розгляду доводи Позивача, викладені у позовній заяві, апеляційній скарзі про те, що дії Позивача по продовженню відрядження його працівника ОСОБА_4 в Україну узгоджуються з нормами ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення права фізичної особи особисто приймати участь у розгляді справи та захищати себе в суді від звинувачень у скоєнні адміністративного правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.14р. справу №5011-17/14374-2012 за апеляційною скаргою Позивача прийнято до провадження розгляд скарги призначено на 19.03.14р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 19.03.14р., для розгляду апеляційної скарги у справі №5011-17/14374-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Корсакова Г.В., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.14р. справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд скарги призначено на 08.04.14р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.14р., для розгляду справи №5011-17/14374-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Власов Ю.Л.; судді Корсакова Г.В., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.14р. справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд скарги призначено на 08.04.14р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін та Прокурора, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

02.11.10р. співробітник Позивача ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "AUDI А4", державний номерний знак НОМЕР_1 (Німеччина), перетнув митний кордон України через МП "Мостиська" Львівської митниці.

01.12.10р. автомобіль марки "AUDI А4", державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, був зупинений головним інспектором Харківської обласної митниці Сушко Ю.В. на автошляху Київ-Харків-Довжанський для перевірки законності знаходження на території України.

В ході перевірки було встановлено, що відповідно до бази даних ЄАІС Державної митної служби України, даний автомобіль був ввезений на митну територію України тимчасово громадянином Німеччини ОСОБА_7. Тобто вищевказаний автомобіль знаходився під митним контролем та використовувався іншою особою ОСОБА_4 в порушення ст.11 Закону України "Про порядок ввезення (вивезення) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України".

За фактом порушення за ст.366 Митного кодексу України був складений протокол про порушення митних правил № 633/80700/10 та вилучено автомобіль марки "AUDI А4", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить Позивачу.

19.12.10р. у зв'язку з вилученням автомобіля марки "AUDI А4", державний номерний знак НОМЕР_1 Позивачем було прийнято рішення про оренду автомобіля аналогічного класу.

20.12.10р. Позивачем було прийнято рішення про продовження службового відрядження директора Позивача в Україну до 31.03.11р., причина продовження відрядження - необхідність особистого перебування в Україні у зв'язку з адміністративною справою №633/80700/10 проти митної служби м. Харкова до того часу, доки вищевказану справу не буде вирішено та транспортний засіб «AUDI А4", державний номерний знак НОМЕР_1, не буде повернуто.

21.12.10р. між Позивачем та фірмою "Hermann Winkel Blechvepackung" було укладено договір оренди легкового автомобіля, відповідно до якого фірма "Hermann Winkel Blechvepackung" надала в оренду Позивачу автомобіль марки "БМВ", державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до п.2-3 договору оренди початок дії договору з 01.01.11р., кінець дії договору між 30.06.11р. та 30.06.12р. Згідно з п.9 договору оренди вартість оренди 380 євро щомісячно.

Згідно виставленого рахунку F-1.02.2012 від 01.02.12р. за 13 місяців оренди автомобіля Позивач зобов'язаний був сплатити 5878,60 євро. Дана сума була сплачена Позивачем 23.04.12р., що підтверджується квитанцією №4Р7НS8 від 23.04.12р.

20.03.11р. Позивачем було прийнято рішення про продовження службового відрядження директора Позивача в Україну до 30.06.11р., причина продовження відрядження - необхідність особистого перебування в Україні у зв'язку з адміністративною справою проти митної служби м.Харкова до того часу, доки вищевказану справу не буде вирішено та транспортний засіб «AUDI А4", державний номерний знак НОМЕР_1, не буде повернуто.

20.06.11р. Позивачем було прийнято рішення про продовження службового відрядження директора Позивача в Україну до 30.09.11р., причина продовження відрядження - необхідність особистого перебування в Україні у зв'язку з адміністративною справою проти митної служби м. Харкова до того часу, доки вищевказану справу не буде вирішено та транспортний засіб «AUDI А4", державний номерний знак НОМЕР_1, не буде повернуто.

15.11.11р. постановою Київського районного суду м. Харкова у справі №2018/3-6253/11 у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_4 за ст.336 Митного кодексу України провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; автомобіль марки «AUDI А4» д.р.н. НОМЕР_1, ключі, технічний паспорт, вилучені згідно протоколу №663/80700/10 від 01.12.10р., повернути ОСОБА_4; зобов'язано Третю особу внести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України виправлення в електронний запис від 02.11.10р. о 07 год. 45 хв. про переміщення автомобіля «AUDI A4», д.р.н. НОМЕР_1, вказавши в графі «водій» - ОСОБА_4, а в графі адреса: Гамбург.

20.12.11р. Відповідачем 2 повернено ОСОБА_2 авто «AUDI А4» д.р.н. НОМЕР_1, ключі, технічний паспорт, що підтверджується видатковою накладною №374.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ч.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.94 р. №02-5/215 за загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Відповідно до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З наведених норм Цивільного кодексу України вбачається, що для стягнення шкоди повинна бути наявність таких складових: 1) неправомірна поведінка посадової особи або державного органа; 2) наявність втрат потерпілої особи; 3) причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями посадової особи або державного органа та втратами потерпілого.

З наведених норм права та встановлених судом обставин вбачається, що внаслідок дій Відповідача 3, при перетині кордону 02.11.10р. працівником Позивача на автомобілі «AUDI А4», державний номерний знак НОМЕР_1, були невірно внесені відомості до бази даних ЄАІС Державної митної служби України, а саме зазначено, що даний автомобіль був ввезений на митну територію України тимчасово громадянином Німеччини ОСОБА_7. Внаслідок зазначеного 01.12.10р. працівником Відповідача 2 був складений протокол про адміністративне правопорушення та неправомірно вилучений у Позивача автомобіль «AUDI А4», державний номерний знак НОМЕР_1, що встановлено постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.11.11р.

В зв'язку з вилученням вказаного автомобіля, Позивач взяв в оренду автомобіль аналогічного класу марки "БМВ", державний номерний знак НОМЕР_2, яким користувався 13 місяців до повернення свого вилученого автомобіля, внаслідок чого поніс витрати на оренду вказаного автомобіля в сумі 5878,60 євро.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що внаслідок неправомірних дій Відповідачів 2, 3 по вилученню автомобіля з володіння Позивача, останній поніс витрати на оренду аналогічного автомобіля в сумі 5878,60 євро, тому місцевий суд помилково відмовив Позивачу у задоволенні його позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про відмову Позивачу у позові про стягнення витрат на оплату відрядження працівника Позивача, який приймав участь у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач продовжував відрядження свого працівника до 30.09.11р. для його особистого перебування в Україні у зв'язку з судовою справою про притягнення цього працівника до адміністративної відповідальності внаслідок порушення ним митних правил.

При цьому, Позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями Відповідачів 2, 3 по вилученню автомобіля та вказаними витратами на відрядження працівника Позивача, а саме перебування працівника Позивача у відрядженні в Україні саме для виконання виробничих завдань Позивача, а не у власних інтересах; необхідність перебування працівника Позивача у відрядженні в Україні всі 196 днів саме у зв'язку з судовою справою, а не з іншою метою; яким чином працівник Позивача, перебуваючи в Україні всі 196 днів для захисту своїх власних інтересів у судовій справі по притягненню його до адміністративної відповідальності, представляв у відрядженні власні інтереси Позивача.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Позивача частково.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фірми "NES Inovative EnergieSysteme Unternehmergesellshaft" (фірми НЕС Іновативні Енергосистеми (Товариства з обмеженою відповідальністю) на рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року у справі № 5011-17/14374-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року у справі №5011-17/14374-2012 скасувати в частині відмови Фірмі "NES Inovative EnergieSysteme Unternehmergesellshaft" (фірми НЕС Іновативні Енергосистеми (Товариства з обмеженою відповідальністю) у позовній вимозі про стягнення шкоди в сумі 51519 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 42 коп.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірми "NES Inovative EnergieSysteme Unternehmergesellshaft" (фірми НЕС Іновативні Енергосистеми (Товариства з обмеженою відповідальністю) (Fangdieckstrasse, 79, 22547, Hamburg, Deutschland, Ust-ldNr. DE 274187530 (Фангдікштрассе, 79, 22547, м. Гамбург, Німеччина, код DE 274187530) шкоду в сумі 51519 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 42 коп.

Стягнути з Харківської обласної митниці (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код 36987590) в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код 35775617) в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 20 коп.

4. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року у справі №5011-17/14374-2012 залишити без змін.

5. Стягнути з Харківської обласної митниці (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код 36987590) в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 257 (шістсот п'ятнадцять) грн. 60 коп. за розгляд апеляційної скарги.

6. Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код 35775617) в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 257 (шістсот п'ятнадцять) грн. 60 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 16.04.2014р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

Р.І. Самсін