Рішення № 38313056, 16.04.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.14р. Справа № 904/693/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпропетровськ

до Військової частини А-1314, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 232,60 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Колпаченко Є.Ю. - представник, довіреність № 268 юр від 17.02.2013 року;

Від відповідача: Удод Б.В. - представник, довіреність №30 від 13.01.2014 року

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Військової частини А-1314, м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за Договором на технічне обслуговування систем газопостачання № 650/07/114344 від 04.01.2011 року у розмірі 7232 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору на технічне обслуговування систем газопостачання від 04.11.2011 року №650/07/114344 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2014 року порушено провадження у справі №904/693/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.02.2014 року.

У судове засідання 24.02.2014 року представник Відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслали.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про залучення співвідповідача № 141/17/1-02 від 24.02.2014 року.

Розгляд справи був відкладений з 24.02.2014 року на 17.03.2014 року.

Від відповідача 17.03.2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.03.2014 року розгляд справи відкладено до 26.03.2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2014 року надав відзив на позов, в якому просить суд не стягувати з відповідача 3% річних у розмірі 576,58 грн. та витрат від інфляції у розмірі 243,67 грн. Стосовно основної заборгованості відповідач не заперечує.

Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2014 року надав заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів до 20.04.2014 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2014 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 20.04.2014 року та відкладено розгляд справи на 16.04.2014 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" відповідно до редакції статуту затвердженого загальними зборами акціонерів та протоколом загальних зборів акціонерів № 1 від 06.04.2013) (далі - позивач, виконавець) та Військовою частиною А-1314 (далі - відповідач, замовник) був укладений договір №650/07/114344 на технічне обслуговування систем газопостачання (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішніх газопроводів та газового обладнання котельні (котелень), які належать замовнику та знаходяться за адресою: Чичерина вул д.42, а замовник приймає на себе зобов'язання оплатити зазначені роботи в строки, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.4 договору перелік виконуваних виконавцем робіт, кількість, періодичність її виконання визначаються відповідно до ПБСГУ та Норм і зазначені в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Вартість робіт, передбачених цим договором. визначається по цінам діючих кошторисів, затверджених виконавцем і зазначених у додатках до цього договору (п. 2.1 договору).

Виконані роботи оплачуються замовником щомісячно, до 5-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до виставленого рахунку та актів виконаних робіт (п. 2.3 договору).

Договір набирає чинності з 01.01.2011 року та діє до 31.12.2011 року (п.9.1 договору).

На виконання умов договору у період січень-квітень 2011 р., липень 2011 р., вересень-грудень 2011 р. позивач надав відповідачу послуги з обслуговування та поточного ремонту внутрішніх газопроводів та газового обладнання котельні на загальну суму 6412,35 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (а.с.13-23). Позивач зазначає, що відповідачем лише частково було здійснено оплату наданих послуг.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст.193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до відзиву від 26.03.2014 року, відповідач з позовними вимогами в частині стягнення основного боргу погоджується.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову (основного боргу у розмірі 6412,35 грн.) не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому господарський суд приймає визнання відповідачем позову у вказаній частині.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг згідно наданих актів приймання-передачі виконаних робіт та не надано доказів їх оплати на суму 6412,35 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 6412,35 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 06.02.2011 року по 03.02.2014 року у розмірі 576,58 грн. та інфляційні втрати за період 06.02.2011 року по 15.01.2014 року у сумі 6656,02 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2.4 договору відповідач зобов'язався проводити своєчасну оплату за виконані роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Військової частини А1314 (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, буд. 42; код ЄДРПОУ 08314614) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5; код ЄДРПОУ 20262860) заборгованість у розмірі 6412,35 грн., 3 % річних у розмірі 576,58 грн., інфляційних втрат у розмірі 243,67 грн. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин