Ухвала суду № 38312730, 09.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2014 р. м. Київ К/800/43521/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засіданняЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Петриченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі за позовом Лівобережного міжрайонного центру зайнятості до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ про стягнення допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2013 року Лівобережний міжрайонний центр зайнятості пред'явив позов до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту (Київського національного торгово-економічного університету) КНТЕУ про стягнення допомоги по безробіттю та одноразової допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 10958,97 грн., виплаченої ОСОБА_5.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ на користь Лівобережного міжрайонного центру зайнятості кошти в сумі 10958,97 грн., виплачених ОСОБА_5.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року апеляційну скаргу Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ задоволено частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Київського національного торговельно-економічний університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ на користь Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці кошти в сумі 1445,98 грн., виплаченої ОСОБА_5 як допомога по безробіттю за період з 13 жовтня 2008 року по 19 листопада 2008 року.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 29 серпня 2008 року ОСОБА_5 був звільнений з посади доцента кафедри психології, соціології та права Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці.

Відповідно до Наказу позивача від 13 жовтня 2008 року № НТ081013 ОСОБА_5 був наданий статус безробітного та на підставі статтей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 13 жовтня 2008 року йому призначена допомога по безробіттю та розпочато її виплату.

Згідно наказу № НТ081124 від 24 листопада 2008 року ОСОБА_5 виплачено одноразову допомогу по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності в сумі 9512,99 грн. та припинено подальшу виплату допомоги по безробіттю, а також знято з реєстрації в центрі зайнятості.

ОСОБА_5 було виплачено допомогу в загальній сумі 10958,97 грн., в тому числі: допомога по безробіттю за період з 13 жовтня 2008 року по 19 листопада 2008 року в сумі 1445,98 грн. та одноразова допомога по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю за період з 20 листопада 2008 року по 07 жовтня 2009 року в сумі 9512,99 грн.

На підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 липня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2012 року, ОСОБА_5 поновлено на роботі на посаді доцента кафедри психології, соціології та права Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ з 29 серпня 2008 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до пункту 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачу у стягненні з відповідача одноразової допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю, яка виплачена за період з 20 листопада 2008 року по 07 жовтня 2009 року, прийшов до висновку, що ця одноразова допомога по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю підлягає стягненню з ОСОБА_5, оскільки він зобов'язаний був повідомити позивача про поновлення його на роботі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Статтею 25 вказаного Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: «а» надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; «б» виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються статтею 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Частиною 7 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Згідно із частиною 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 було виплачено допомогу по безробіттю в загальній сумі 10958,97 грн., в тому числі: допомога по безробіттю за період з 13 жовтня 2008 року по 19 листопада 2008 року в сумі 1445,98 грн. та одноразова допомога по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю за період з 20 листопада 2008 року по 07 жовтня 2009 року в сумі 9512,99 грн.. На підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 липня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2012 року, ОСОБА_5 поновлено на посаді доцента кафедри психології, соціології та права Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ з 29 серпня 2008 року.

Враховуючи зазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до вірного висновку, що оскільки ОСОБА_5 було поновлено на роботі на підставі рішення суду, виплачене забезпечення по безробіттю в сумі 10958,97 грн. повинне бути утримане із роботодавця - з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ, проте судом апеляційної інстанції помилково було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями ст. ст. 220, 221, 226, 230, 232 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: