Ухвала суду № 38312550, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року м. Київ К/800/50503/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіна постанову та ухвалуКиївського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 рокуу справі№ 2а-4859/12/1070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агропроект»до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі № 2а-4859/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 04.07.2012 року № 1247/15-2/176.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 48, 49, 120, 123, п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 11, 71, 72, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач підлягає заміні правонаступником Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач проти вимог та доводів скаржника заперечує, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Компанія Агропроект» у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року, складено акт № 1570/15-2/36969566/177 від 19.06.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 листопада 2011 року № 1492, а саме: позивачем допущено методологічну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом, у зв'язку з чим завищено податковий кредит за квітень 2012 року в сумі 217 263,00 грн., заявлений в податковій декларації за квітень 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 04.07.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 1247/15-2/176, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання в сумі 271 578,75 грн., з яких 217 263,00 грн. - за основним платежем, 54 315,75 грн. - за штрафними санкціями.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Торгова компанія Укравіт» 09.04.2012 року видало позивачу податкову накладну № 38 на загальну суму 1 303 578,24 грн., з яких податок на додану вартість - 217 263,04 грн. на виконання договору поставки № АП0904.

18.05.2012 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації) якої, товариством було включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Торгова компанія Укравіт» на загальну суму 392 645,28 грн., в тому числі податок на додану вартість - 217 263,04 грн. на підставі податкової накладної № 38.

При цьому, зазначена накладна містила відмітку про її включення до ЄРПН, а тому позивач включив зазначені в ній сумі до податкового кредиту за квітень 2012 року.

В подальшому, ТОВ «Торгова компанія Укравіт» телефоном повідомила позивача про те, що видану ним податкову накладну № 38 «викинуло» з програми реєстрації ЄРПН, оскільки мав місце збій в режимі програми, у зв'язку з чим 18.05.2013 року названим контрагентом видано відповідачу нову податкову накладну - № 127 на загальну суму 1 303 578,74 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 217 263,04 грн.

12.06.2012 року відповідачем направлено на адресу позивача лист № 3917/10/15-2/401, яким повідомлялося про встановлення розбіжностей між даними реєстру податкових накладних позивача та даними ЄРПН.

13.06.2013 року позивачем надано відповідачу відповідь № 1/1306, в якій зазначив, що на дату подачі податкової звітності за квітень 2012 року йому не було відомо про те, що видана ТОВ «Торгова компанія Укравіт» податкова накладна № 38 не була зареєстрована в ЄРПН.

Також, позивач повідомив відповідача про те, що станом на дату отримання листа податкового органу він самостійно виправив виявлені ним помилки в податковому обліку в регістрах бухгалтерської програми та зобов'язався при здачі податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року здати уточнюючий розрахунок, як додаток до декларації з ПДВ за травень 2012 року, а також добровільно сплатити штраф в розмірі 5%.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України в редакції на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 201.6. статті 206 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 8 вказаного Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, визначено що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

20.06.2012 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, що підтверджується квитанцію № 2.

До названої декларації позивачем, додано: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким внесено виправлення до декларації за квітень 2012 року, а саме: зменшено суму податкового кредиту за квітень 2012 року на 222 771,00 грн. (в тому числі і на суму податку на додану вартість, визначену податковою накладною № 38) та самостійно нараховано суму штрафу у зв'язку з виправлення помилки - 11 139,00 грн.

Сума штрафу сплачена позивачем 27.06.2012 року в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 380; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2012 року (додаток 5 до податкової декларації), згідно з якою позивачем було зменшено суму податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія Укравіт» на суму 217 263,04 грн.; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2012 року (додаток 5 до податкової декларації), згідно з якою позивачем, зокрема, було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія Укравіт» на загальну суму 416 720,81 грн. на підставі податкових накладних, отриманих у травні 2012 року.

Уточнюючий розрахунок подано до податкового органу в електронному вигляді, що підтверджується квитанцією № 2.

Судами встановлено, що відповідачем не було надано доказів надіслання продавцю квитанція про неприйняття вищезгаданої накладної із зазначенням причин неприйняття, а отже, в силу положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, вищевказана податкова накладна є поданою та зареєстрованою (включеною) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим є підставою для формування спірних сум податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суди дійшли вірного висновку, що з боку позивача відсутнє порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Оскільки інших підстав невизнання права позивача на спірну суму податкового кредиту акт позапланової виїзної документальної перевірки не містить, а податковим органом в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача правонаступником Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року у справі № 2а-4859/12/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак