Ухвала суду № 38312494, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/7322/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Маісурадзе З. А. Гупало К. П., Козленко М. С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківна постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 рокуу справі№ 826/10395/13-аза позовомМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківдоТовариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»прокоригування та стягнення грошового зобов'язання,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 року у справі № 826/10395/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 6 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, ст. ст. 69, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач проти вимог та доводів заявника заперечує, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позивачем відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АТ Каргілл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року складено акт № 282/40-50/20010397 від 20.03.2013 року, яким зафіксовано порушення відповідачем пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим доходи платника за І квартал 2011 року занижені на 9 145 908,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2 286 477,00 грн.

На підставі акта перевірки 01.04.2013 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 року № 0000174050, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 286 478,00 грн.

Відповідно до листа позивача від 06.06.2013 року № 536/10/40-523 на підставі п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення № 0000174050 від 01.04.2013 року вважається відкликаним.

Підставою для звернення до суду з позовом став висновок акта перевірки про фінансово-господарські взаємовідносини пов'язаних між собою осіб - відповідача з неризедентами: Каргілл Інтернешнл СА (Женева) та ВАТ ГПК «Єфремовський» (Росія), на адресу яких відповідачем у І кварталі 2011 року здійснювались поставки олії нерафінованої на підставі низки експортних контрактів за цінами нижчими, ніж ціни на аналогічну продукцію за даними Аграрної біржі.

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що доводи позивача про відхилення договірної ціни за укладеними відповідачем з Каргілл Інтернешнл СА та ВАТ ГПК «Єфремовський» контрактами від звичайної ціни, а відтак і висновок про порушення товариством норм податкового законодавства, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток на згадану суму в І кварталі 2011 року, спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком про відмову в позові, враховуючи наступне.

Згідно із п. 1.20.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що на адресу Каргілл Інтернешнл СА (Женева) та ВАТ ГПК «Єфремовський» (Росія) Відповідачем у І кварталі 2011 року здійснювались поставки олії нерафінованої на підставі зазначених в додатку № 1 до акта перевірки низки експортних контрактів.

На підтвердження вказаних доводів позивачем надано відповідь Аграрної біржі від 30.09.2013 року щодо цін за контрактами, укладеними з лютого 2011 року.

Проте, спірні контракти за перевіряємий період укладалися до лютого 2011 року, а тому вказана відповідь правомірно відхилена судами, оскільки не може братися до уваги при встановленні звичайної ціни в розрізі розглядуваних контрактів.

Довідка Аграрної біржі від 27.02.2013 року № 128 щодо середньозважених цін на ринку, надана позивачем, стосується іншого товару, а саме: кукурудзи, соняшнику, рапсу; в той час як відповідач здійснював експорт олії соняшникової.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом для співставлення взято ціни станом на дати оформлення вантажно-митних декларацій, досліджуваних під час перевірки, замість ціни станом на час укладення контракту, не враховувалися умови поставки товару, порядок визначення ціни товару за контрактами, момент фактичної передачі товарів.

Відповідачем підтверджено відповідність договірних цін на продукцію рівню звичайних цін, що вбачається з експертних висновків ДП «Держзовнішінформ», сформованих по кожному факту поставки товарів ще до укладення відповідних договорів. При цьому, відповідачем використовувались ціни в діапазоні вище середнього.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено наявності підстав для коригування та стягнення грошового зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновком про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню .

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 року у справі № 826/10395/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак