Постанова № 38312472, 16.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 79492/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Ткачук Т.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

17.06.2011р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» (надалі - ТзОВ «Ріля Україна», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Сихівському районі м.Львова, відповідач, податковий орган) № 0001472321/0 від 07.06.2011р.; судові витрати покласти на відповідача (а.с.3-4).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 0001472321/0 від 07.06.2011р.; зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у Львівській обл. стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку ДПІ у Сихівському районі м.Львова на користь позивача 03 грн. 40 коп. понесених судових витрат (а.с.204-205).

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила відповідач ДПІ у Сихівському районі м.Львова, яка у поданій апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с.207-209).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що перевіркою контрагента позивача (ПП «Львів Металбуд») встановлено відображення останнім у бухгалтерському обліку господарських операцій щодо придбання товарів та продажу його покупцям (в тому числі позивачу), які фактично не відбувалися, через що первинні документи по цим операціям є недостовірними. Підтвердженням цих обставин вважає факт порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб ПП «Львів Металбуд»; неподачу цим підприємством податкової звітності щодо періоду проведення господарських операцій з позивачем та невідображення податкових зобов'язань з податку на додану вартість /ПДВ/ на суму 41666 грн. 67 коп., представлені первинні документи містять неточності, що ставить їх під сумнів.

У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби в ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. (а.с.224).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 11.05.2011р.-17.05.2011р. ревізорами ДПІ у Сихівському районі м.Львова проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТзОВ «Ріля Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Промелектромонтаж» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки № 97/23-а/32483750 від 24.05.2011р. (а.с.27-42).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем наступних вимог чинного законодавства:

ч.5 ст.203, п.п.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу /ЦК/ України в частині недотримання вказаних статей у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Львів Металбуд» під час придбання та продажу товарів, робіт, послуг. Товари по цих правочинах не були передані, чим порушені вимоги ст.ст.662, 655, 656 ЦК України;

пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 41667 грн. 67 коп., в тому числі в грудні 2010 року на суму 41667 грн. 67 коп. по ПП «Львів Металбуд».

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001472321 від 07.06.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 52083 грн. 70 коп., в тому числі 41667 грн. за основним платежем та 10416 грн. 70 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП «Львів Металбуд», нікчемності укладення угод з цим контрагентом, на підставі яких платником податку були сформовані дані податкового обліку.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що розглядувані господарські операції виконані договірними сторонами, податковим органом не доведено вчинення цих господарських зобов'язань із метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Факти придбання послуг по монтажу обладнання стверджуються представленими первинними документами, позивачем дотримані передбачені Податкового кодексу /ПК/ України вимоги для формування податкового кредиту, через що висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах закону.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.2.4 п.2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів реальний характер, яким чином придбавалися товари, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій, з огляду на наступне.

В рамках договору № 11/12-16 від 15.12.2010р., укладеного між ТзОВ «Ріля Україна» (замовник) та ПП «Львів Металбуд» (виконавець), виконавець зобов'язався провести монтаж обладнання для приготування кормів ТзОВ «Крупецький комбікормовий завод» (с.Крупець Радивилівського району Рівненської обл.), здати їх по актах виконаних робіт, а замовник зобов'язався прийняти їх та оплатити дані роботи; загальна сума договору складає 124920 грн. 43 коп. (а.с.68).

На підтвердження наданих послуг позивачем представлені акт виконаних робіт, договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, податкову накладну, оплату послуг проведено позивачем в безготівковій формі (а.с.67, 69-95).

Окрім цього, на умовах договору № 10/12-10 від 27.12.2010р., укладеного між ТзОВ «Ріля Україна» (замовник) та ПП «Львів Металбуд» (виконавець), виконавець зобов'язався провести монтаж зернозберігаючого комплексу фірми ТзОВ АФ «Маяк» (смт.Котельва Котелевського району Полтавської обл.), здати їх по актах виконаних робіт, а замовник зобов'язався прийняти їх та оплатити дані роботи; загальна сума договору складає 369910 грн. 27 коп. (а.с.153).

На підтвердження наданих послуг позивачем представлені довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів, податкову накладну, оплату послуг проведено позивачем в безготівковій формі (а.с.155-179).

Разом з тим, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Львів Металбуд» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 278/23-1/32053687 від 15.03.2011р. (а.с.108-111).

Вказаною перевіркою виявлено наступні порушення:

ч.5 ст.203, п.п.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Львів Металбуд», при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товари (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України.

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті описано, що СВ УБОЗ у Львівській обл. ГУ МВС України у Львівській обл. знаходиться кримінальна справа № 141-3897, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), проти директора ПП «Львів Металбуд» ОСОБА_3 Остання звітність подана за 9 місяців (3 квартал) 2010 року. На момент проведення перевірки первинні та інші документи по ПП «Львів Металбуд» є відсутніми, посадові особи, у зв'язку з проведенням невиїзної перевірки, не з'явилися, не надали документів та пояснень.

Також проведеною перевіркою встановлено, що ПП «Львів Металбуд» відображало у бухгалтерському обліку господарські операції щодо придбання товарів (послуг) від ряду підприємств за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та продажу його покупцям, в тому числі ТзОВ «Ріля Україна», які фактично не відбувались, через що є нікчемними, у зв'язку із чим первинні документи, отримані від підприємств та видані покупцям, є недостовірними.

Послуги (будівельні та монтажні роботи), які фактично не були отримані від ПП «Львів Металбуд», відображені за грудень 2010 року згідно податкової накладної № 00001358 від 30.12.2010р. на суму 50000 грн., в тому числі ПДВ 8333 грн. 33 коп., по договору від 15.12.2010р. та податкової накладної № 00001359 від 30.12.2010р. на суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333 грн. 33 коп. по договору від 27.12.2010р., укладених з ТзОВ «Ріля Україна».

Таким чином, ТзОВ «Ріля Україна» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання товарів (послуг) у грудні 2010 року у ПП «Львів Металбуд», які фактично не відбулися, через що є нікчемними, у зв'язку з чим первинні документи, отримані від замовника, є недостовірними.

Також під час апеляційного розгляду відповідачем надані наступні листи:

ТзОВ «Агрофірми «Маяк» № 49 від 13.03.2014р., відповідно до якого ПП «Львів Металбуд» та ТзОВ «Ріля Україна» не виконували роботи щодо монтажу зернозберігаючого комплексу (а.с.221);

ТзОВ «Крупецький комбікормовий завод», згідно якого виконавцем монтажних робіт було ТзОВ «Ріля Україна», при цьому жодних стосунків з ПП «Львів Металбуд» в адресата не було (а.с.222).

За таких обставин вказаний контрагент ПП «Львів Металбуд» для здійснення господарської діяльності не мав необхідних матеріально-технічних та фізичних ресурсів; згідно матеріалів кримінальної справи встановлено проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди контрагентом (а.с.124, 150-152

У зв'язку з наведеним, вищевказані господарські операції безпідставно віднесені платником податків ТзОВ «Ріля Україна» до складу податкового кредиту, оскільки інформація зазначена в первинних документах є недостовірною, з огляду на те, що не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій поставки послуг, місцезнаходження матеріалів, участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту та іншого обладнання, які економічно необхідні для виконання такого постачання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, участі технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у подальшому.

Підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, в цілях заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

У розглядуваній справі, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивач фактично послуги, товари у контрагента ПП «Львів Металбуд» не придбавав, а лише провів документальне оформлення розглядуваних операцій, через що вказані операції були нікчемними. На підтвердження своїх доводів податковим органом надано суду письмові документи про те, що позивач послуги, товари не придбавав, а фактично співпрацював з фіктивним суб'єктом господарювання.

За таких обставин видані ТзОВ «Ріля Україна» первинні документи позивачу слід вважати такими, що не мають юридичної сили, складеними з метою маскування безтоварних операцій, що оформлялися з метою мінімізації податкових зобов'язань.

За таких обставин податковий орган підставно прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з ПП «Львів Металбуд» по поставці послуг.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Львів Металбуд» не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди.

За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Колегія суддів звертає увагу й на те, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди. За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька