Ухвала суду № 38312333, 07.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 20465/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Луки Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області від 24.09.2010 року ВП № 21534119.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-1099/10, виданого 24.09.2010 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що форма виконавчого листа відповідає вимогам додатку № 44 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 року № 68. Крім того, не передбачено у виконавчому листі «дати» і «номер» рішення, а зазначено реквізити «справа №» та «дата розгляду адміністративної справи», що відповідає усім обставинам справи. Відсутність ідентифікаційних кодів сама по собі не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на обставини, подібно викладеним у позовній заяві.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-1099/10 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.07.2010 р. у справі № 2а-1099/10 відкрито не було. З огляду на те, твердження позивача про те, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження на виконання рішення, яке не набрало чинності є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Стаття 19 цього Закону встановлює, що у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема, дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо (п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону).

Слід зазначити, що форма виконавчого листа № 2а-1214/09 від 20.04.2010 року відповідає вимогам додатку № 44 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 року № 68. Аналогічна за реквізитами форма виконавчого листа передбачена додатком № 25 до Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 05.12.2006 року № 155 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 15.12.2008 р. № 134), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України.

Щодо тверджень позивача про відсутність реквізитів з назвою «дата» і «номер» рішення, за яким видано виконавчий документ, то вони є безпідставними, оскільки наявними є реквізити «Справа №» та «Дата розгляду адміністративної справи», які відповідають номеру та даті постанови суду, за якою видано виконавчий лист. За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначення у виконавчому листі номеру справи та дати розгляду адміністративної справи є належним виконанням вимог ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення у виконавчому документі дати і номеру рішення, за яким видано виконавчий документ.

Доводи позивача про відсутність у виконавчому листі ідентифікаційних кодів боржника та стягувача є недостатньою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки подібне не може бути достатньою підставою для визнання порушення прав учасника виконавчого провадження. За змістом ч. 1 ст. 181 КАС України учасник виконавчого провадження має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Оцінюючи покликання позивача на непідвідомчість справи підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області, то відповідно до п 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. У п. 15 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах. Відтак Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, а тому виконання рішень, за яким боржником є зазначене управління у відповідності до ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження» підвідомче підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області.

Враховуючи вищевикладене, а також провівши системний аналіз нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що виконавче провадження № 21534119 з виконання виконавчого листа виданого Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області по справі № 2а-1099/10 від 06.09.2010 року, відкрито у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року по справі № 2а-8866/10/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 14.04.2014 року