Постанова № 38311081, 17.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 квітня 2014 р. № 820/4788/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1), вартість матеріального забезпечення у загальній сумі 22827 грн. 45 коп. ( двадцять дві тисячі вісімсот двадцять сім грн. сорок п'ять коп.) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з особі Харківського міського центру зайнятості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Під час проведення перевірки було встановлено факт, що ОСОБА_1, який зареєстрований в центрі зайнятості як безробітній, отримував заробітну плату від ТрАТ «Філіп Морріс Ураїна» згідно з Формами відповідності умовам програми для роздрібної торгівлі від 01.08.2013 року та від 31.10.2013 року. Незаконно отримана допомога по безробіттю у сумі 22827,45 грн. ОСОБА_1 до теперішнього часу не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав заяву про розгляд справи за відсутністю позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

На підставі вищевикладеного, відповідно до положень ст.41, ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де і був зареєстрований з відкриттям персональної картки №203913041700006.

Судом встановлено, що згідно поданої особистої заяви ОСОБА_1, від 17.04.2013 року, відповідачу було надано статус безробітного згідно з наказом від 24.04.2013 року № НТ130424 і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю з 24.04.2013 р. по 18.04.2014 р.

З 11.02.2014 року відповідач був знятий з обліку у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до пп. 1 п. 37 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307.

Харківським міським центром зайнятості, у зв'язку з триманою інформацією від ДПС та ПФУ був складений Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 07.02.2014 року за № 15-14 яким встановлено, що Відповідачем був укладений договір цивільно-правового характеру № 5М000436 з ТрАТ «Філіп Морріс Україна» від 01.07.2012 р. (а.с.9). Також Відповідач отримував дохід згідно з Формами відповідності умовам програми для роздрібної торгівлі від 01.08.2013 р. та від 31.10.2013р. (а.с.10-11).

Харківським міським центром зайнятості виданий наказ № 355 від 21.02.2014 р. «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ПІБ- ОСОБА_1», в якому зазначалась сума, яка підлягає поверненню, а саме 22827 грн. 45 коп. за період з 21.01.2014 р. по 10.02.2014 р. (а.с.7).

Згідно п.7 Порядку № 60/62, зазначений наказ разом з листом-претензією № ХМЦЗ-02-3989-22/14 від 21.02.2014 р. - Актом № 14-15 від 21.02.2014 р. направлений Відповідачу з пропозицією повернути кошти у сумі 22827 грн. 45 коп., протягом 15 днів з дня отримання претензії, у добровільному порядку (а.с.6).

В зв'язку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що згідно ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-ХІІ від 01 березня 1991 року (чинний на час виникнення спірних правовідносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до абз. а частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 зазначеного Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14.12.2000 за № 915/5136 визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач не повідомив центр зайнятості про те, що ним 01.07.2012 року було укладено договір цивільно-правового характеру № 5М000436 з ТрАТ «Філіп Морріс Україна» та фактичне одержання ним доходу під час знаходження на обліку у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, чим порушив вимоги чинного законодавства, він не мав права на отримання допомоги по безробіттю та не мав права отримувати інші соціальні послуги, котрі надаються Державною службою зайнятості, так як відносився до зайнятого населення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості та вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) вартість матеріального забезпечення у загальній сумі 22827.45 грн., (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять сім грн., 45 коп.) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (р/р 37177300802007 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 36224721).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.