Ухвала суду № 38305486, 18.04.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2014 р. № 814/1078/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Желєзний І. В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029

проскасування акта перевірки, скасування податкових повідомленнь-рішеннь,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування акта планової перевірки, скасування податкових повідомлень - рішень, скасування протоколу про адміністративне правопорушення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.12.2013р. № 1487/14-04-14-02-00/24801495, скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 18.04.2014 року позовна заява в частині вимог щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.12.2013р. № 1487/14-04-14-02-00/24801495 повернута позивачу на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Зазначена позовна заява подана з порушенням вимог, передбачених ч. 3 ст.106 КАС України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається із матеріалів справи до позовної заяви позивач долучив квитанцію про сплату судового збору в сумі 73 гривні 08 копійок, але зазначена квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду зважаючи на наступне.

У листі Вищого адміністративного суду України №165/11/13-12 від 18.01.2012р. зазначено, що зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративного-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами внесеними ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №590-VII від 19.09.2013 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, для усунення вказаного недоліку необхідно надати належний документ про сплату судового збору.

Крім того, вказана позовна заява подана з порушенням вимог, передбачених ст. 106 КАС України, оскільки позовна заява не містить виклад обставин, якими обгрунтовуються заявлені вимоги, виходячи із їх змісту, а позивачем не наведено фактичних даних на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги .

Відповідно до вимог ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків; заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Як вбачається із позовної заяви до неї взагалі не додано жодного документу в підтвердження обставин, якіми обгрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до ст. 108 КАС України позовна заява подана з порушенням вимог ст. 106 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 106, ч.1 ст. 108 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву без руху.

Встановити позивачу строк до 29.04.14 р. для усунення недоліків позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний