Постанова № 38305459, 28.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/3215/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Бубенець Т.А. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сервіс Абсолют» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сервіс Абсолют» про стягнення заборгованості у розмірі 1189,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 1189,95 грн., який ним добровільно не сплачується, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

11 грудня 2012 року позивачем на податкову адресу ТОВ фірма «Сервіс Абсолют»: м.Дніпропетровськ, пр-т Свободи, буд. 100, засобами поштового зв'язку було направлено повідомлення №22679/10/15-1 від 23.11.2012 року про запрошення платника податків до органів державної податкової служби з питання ненадання податкової декларації з податку на прибуток за III квартали 2012 року. 22 січня 2013 року зазначене поштове відправлення повернулося на адресу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська у зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті.

25 січня 2013 року податковим органом проведено камеральну перевірку платника податку ТОВ фірма «Сервіс Абсолют» за звітні податкові періоди III квартали 2012 p., про що складено акт перевірки №205/151/21859229, висновками якого встановлено порушення відповідачем п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме було несвоєчасно надано декларацію з податку на прибуток за III квартали 2012 року.

28 січня 2013 року зазначений акт перевірки був направлений засобами поштового зв'язку за юридичною адресою відповідача з повідомленням про вручення, проте 28.02.2013 року поштове відправлення повернулось на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

06 березня 2013 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська за підставі акта перевірки №205/151/21859229 від 25 січня 2013 року винесено та направлено на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення №0000491501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., яке 19 квітня 2013 рок повернулось у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 року №0000491501 від 06.03.2013 року вважається врученим та узгодженим 19.04.2013 року, проте у встановлений законом строк податкове зобов'язання з податку на прибуток сплачено не було.

24.04.2013 року позивачем проведено камеральну перевірку платника податку ТОВ фірма «Сервіс Абсолют» за звітний податковий період 2012 рік, про що складено акт перевірки №1201/151/21859229, на підставі якого 23 травня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002141501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, проте 29.06.2013 року поштове відправлення із податковим повідомленням-рішенням повернулось у зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить відмітка на даному відправлені.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від №0002141501 від 23.05.2013 року вважається врученим та узгодженим 29.06.2013 року. Відповідачем у встановлений законом строк податкове зобов'язання з податку на прибуток сплачено не було.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату ними юридичної сили.

Абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем самостійно не здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України 09.10.2013 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська за юридичною адресою відповідача засобами поштового зв'язку направлено податкову вимогу №71-15 від 12.09.2013 року, якою визначена загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 1 189,95 грн.

21 листопада 2013 року поштове відправлення із зазначеною податковою вимогою повернулося у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сервіс Абсолют» про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сервіс Абсолют» (м.Дніпропетровськ, проспект Свободи, буд.100, код ЄДРПОУ 21859229) суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1189,95 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять гривень дев'яносто п'ять копійок) на користь державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 11021000, рахунок №31111009700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко