Постанова № 38304885, 11.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 квітня 2014 року 15:30 №826/2645/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 №000104/2207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 №000104/2207.

Позовні вимоги мотивовано правильністю відображення позивачем залишку від'ємного значення податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, а також помилковістю і необґрунтованістю висновків перевірки зафіксованих в акті перевірки від 27.12.2013 №2548/26-59-22-07/31808397, внаслідок невірного застосування відповідачем статті 257 Цивільного кодексу України, пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та безпідставного обмеження в 3 роки права платника податку на додану вартість на перенесення залишку від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного періоду, всупереч вимогам Податкового кодексу України, який таких обмежень не встановлює.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.12.2013 №2548/26-59-22-07/31808397 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 №000104/2207, оскільки податковим органом встановлено порушення при формуванні позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року, оскільки протягом 1095 днів позивачем не було використано залишок від'ємного значення податку на додану вартість, що виник у 2009 -2010 роках.

В судовому засіданні 20.03.2014 представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником податків залишку від’ємного значення за жовтень 2013 року на суму 253 363,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 27.12.2013 №2548/26-59-22-07/31808397 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 №000104/2207, яким позивачеві зменшено від’ємне значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 253 363,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із приписами пунктів 2001.-200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з акту перевірки від 27.12.2013 №2548/26-59-22-07/31808397 висновки щодо порушення позивачем вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та статі 257 Цивільного кодексу України зроблено з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» допущено порушення у формуванні від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року, оскільки протягом 1095 днів позивачем не було використано залишок від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 253 363,00 грн., що виник у періодах: липень 2009 року в розмірі 48 490,00 грн., листопад 2009 року в розмірі 522,00 грн., лютий 2010 року в розмірі 31 600,00 грн., березень 2010 року в розмірі 40,00 грн., травень 2010 року в розмірі 26 920,00 грн., червень 2010 року в розмірі 5 167,00 грн., липень 2010 року 16 399,00 грн., серпень 2010 року в розмірі 10 354,00 грн., вересень 2010 року в розмірі 5 167,00 грн., жовтень 2010 року в розмірі 108 704,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що залишок від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 253 363,00 грн., що включено позивачем в рядку 24 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, виник у вище зазначені періоди.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналізуючи доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та статі 257 Цивільного кодексу України, суд наголошує на наступному.

Приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Також, безпідставним є посилання відповідача на статтю 257 Цивільного кодексу України, якою визначено загальний термін позовної давності 3 роки, оскільки позовну давність не слід ототожнювати зі строком давності, які є різними за суттю і наслідками правовими поняттями.

Отже, відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не свідчить про прийняття платником податку рішення про отримання бюджетного відшкодування, оскільки згідно статті 200 Податкового кодексу України передбачено два способи використання платником податків від'ємного значення податку на додану вартість у разі відсутності податкового боргу, а саме: бюджетне відшкодування (реалізується за наявності встановлених кодексом підстав) та включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 21.11.2013 у справі №К/800/36580/13 та від 06.02.2014 №К/800/30173/13.

Враховуючи викладене, висновки відповідача про порушення пунктів 102.5 статті 102, пунктів 200.1, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України є помилковими і необґрунтованими.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 28.01.2014 №000104/2207.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.