Постанова № 38304718, 08.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р. Справа № 552/7688/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтава від 30.01.2014р. по справі № 552/7688/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Полтавського обласного військового комісаріату

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

30 жовтня 2013 року. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського обласного військового комісаріату, у якому просив: визнати дії відповідачів неправомірними; зобов'язати Полтавський обласний комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді заступника начальника кафедри, яку займав позивач, враховуючи посадовий оклад у розмірі 1460 грн. в межах передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України 6 місячного строку звернення до адміністративного суду; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії позивачу, відповідно до грошового забезпечення визначеного в довідці Полтавського обласного військового комісаріату для перерахунку пенсії позивачу, з врахуванням посадового окладу заступника начальника кафедри у розмірі 1668 грн., в межах передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2014 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2014 р. та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на не повне дослідження наявних в матеріалах справи доказів та невірне застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засіданні не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 197 КАС України, суд розглядає справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, звільнений з посади заступника начальника кафедри Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ Російської Федерації.

Пенсія позивачу нараховувалась та виплачувалась Потавським обласним військовим комісаріатом, з 01 січня 2007 р. виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, з 01 липня 2012 р. пенсія обраховувалась від посадового окладу у розмірі 1380 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі при обрахуванні та виплаті пенсії позивачу діяли на підставі та у спосіб передбачений діючим законодавством.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що Полтавським військовим комісаріатом позивачу листом від 14 травня 2013 р. № 5631/2/ВФСЗ/1502 повідомлено, що Полтавським обласним військовим комісаріатом своєчасно складено та подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення та роз'яснено, що станом на 01 квітня 2012 р. грошове забезпечення становить: посадовий оклад - 1668 грн.; оклад за військове звання - 135 грн.; 40% надбавка за вислугу років - 175, 20 грн.; 50 % надбавки за виконання особливо важливих завдань - 1262, 10 грн.; 15% надбавки за роботу з таємними документами - 250, 20 грн.; 15% надбавка за науковий ступінь - 414 грн.; 25% надбавка за вчене звання - 417 грн.; 90% премія - 1501, 20 грн.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання дій неправомыр6ними Полтавського обласного військового комісаріату та зобов'язання Полтавський обласний комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення, оскільки судовим розглядом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вже надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення, у зв'язку з чим, в цій частині апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1 - 23 і 30 - 32 за аналогічними посадами.

На виконання зазначеної Постанови, Міністерством оборони України виданий наказ № 377 від 28 липня 2008 р. "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України", яким був підвищений розмір посадового окладу військовослужбовців за останньою посадою позивача. Зазначений Наказ втратив чинність з 30 грудня 2013 р. (згідно з Наказом Міністретсва оборони України № 814 від 27 листопада 2013 р.).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що після видання наказу № 377 позивач набув право на перерахунок розміру пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Згідно преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" він має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

На думку колегії суддів, позиція пенсійного фонду по даній справі не відповідає наведеному принципу єдності умов пенсійного забезпечення військовослужбовців, оскільки, позивач по справі поставлений у нерівні умови у порівнянні з військовослужбовцями відповідної категорії, що вийшли на пенсію після видання наказу Міноборони № 377, та яким розмір пенсії визначається виходячи з розміру посадового окладу, запровадженого наведеним наказом. Посилання ГУПФУ в Харківській області на пункт 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 р. не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині зобов'язання ГУПФУ в Полтавській області провести перерахунок пенсії позивача відповідно до грошового забезпечення визначеного в довідці Полтавського обласного військового комісаріату для перерахунку пенсії позивачу, з врахуванням посадового окладу заступника начальника кафедри у розмірі 1668 грн., в межах передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду з 30 квітня 2013 р. по 30 грудня 2013 р., оскільки до суду за захистом свої прав та інтересів позивач звернувся 30 жовтня 2013 р., у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення цієї позовної вимоги.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегіясуддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Полтава від 30.01.2014р. по справі № 552/7688/13-а скасувати в частині відмови у задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинення дій та в цій частині прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 30 квітня 2013 р. по 30 грудня 2013 р. відповідно до наказу Міністерства Оборони України № 377 від 28 липня 2008 р. «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» з врахуванням посадового окладу у розмірі 1668 гривень.

В іншій частині Постанову Київського районного суду м. Полтава від 30.01.2014 р. № 552/7688/13-а. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.