Ухвала суду № 38304699, 15.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р.Справа № 820/10793/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Костіна О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/10793/13-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління Служби безпеки України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби Безпеки України в Харківській обл. № 141-ос від 29.07.2013 р. в частині оголошення позивачу суворої догани.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Дисциплінарного статуту Збройних сил України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області від 29 липня 2013 року за № 141-ос позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин, відповідно до п. «в» ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України у вигляді оголошення суворої догани.

Зазначений наказ прийнятий на підставі відсутність на службі без поважних причин позивача 26 липня 2013 року, що було встановлено на підставі рапорту начальника САЗ Управління СБУ в Харківській області від 26 липня 2013 року, інформації що міститься в системі «Золоті ворота» щодо входу та виходу до адміністративної будівлі відповідача його працівників, рапорту начальника ВМС УСБ України в Харківській області від 26 липня 2013 року, довідки стосовно позивача від 26 липня 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення втратило чинність на момент звернення позивача до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Судовим розглядом встановлено, що рапорт про відсутність на військовій службі позивача складено 26 липня 2013 року, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято 29 липня 2013 року.

Відповідно до ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем дотримано строк накладення дисциплінарного стягнення на позивача, який закріплено у ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не надано доказів наявності у позивача поважних причин, що перешкоджали перебуванню позивача на службі 26 липня 2013 року.

Крім того відсутні докази, того, що у зв'язку з усним розпорядженням заступника начальника ВКЗ Управління СБУ в Харківській області Кремльова А.М. позивач перебував у цей час на території Харківського гарнізону, оскільки згідно довідки стосовно майора ОСОБА_3 від 26 липня 2013 року складеної Кремльовим А.М. вбачається, що з позивачем намагались зв'язатись з метою встановлення його місця перебування 26 липня 2013 року.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Служби Безпеки України № 1301-ос від 05 листопада 2013 року позивача звільнено з військової служби за п.п. «б» п. 61 та п.п. «и» п. 62 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) у запас Збройних сил України (а.с .33).

Відповідно до приписів ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що у зв'язку із звільненням позивача зі служби на підставі наказу Голови Служби безпеки України № 1301-ос від 05 листопада 2013 року накладене на нього дисциплінарне стягнення відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України втратило чинність з дня його звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов, серед іншого, може містити вимоги про скасування чи визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або окремих його положень.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом про оскарження наказу 07 листопада 2013 року, а звільнений був 05 листопада 2013 року, тобто на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом оскаржуване рішення вже втратило чинність, у зв'язку з чим відсутній предмет спору у вказаній адміністративній справі, отже підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного наказу відсутні.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/10793/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2014 р.