увійти
УКР
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2009 року Справа №23/83/06-АП-5/230/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Мірошниченко М.В., Баранник Н.П.
при секретарі - Резніков Ю.М.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1. дов від 12.03.09 № 1029/20-19
відповідача: - ОСОБА_2. дов від 30.05.08 № 24529/10-014
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 18.08.08
у справі №23/83/06-АП-5/230/08-АП (к атегорія статобліку-2.11.17)
за позовом Концерну «Міські теплові мережі»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжі №0001752302/0 від 30 вересня 2005 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 462255,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, суперечать вимогам чинного законодавства. Неповне здійснення розрахунків за отриманий позивачем від ЗАТ "Нікопольський ливарний завод" товар, наявність заборгованості в сумі 1849020,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 308170,20 гри. на думку відповідача не надавало права позивачу відносити вказану суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту у липні 2004 року відповідно до пп.7.4.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Фактично вказана норма встановлює право платника податків на податковий кредит по одній із подій: або одержання товару або його оплата.
Постановою господарського суду Запорізької області від 18 серпня 2008 року позовні вимоги задоволені. Постанова суду мотивована безпідставністю донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки в даному випадку датою виникнення права на податковий кредит у позивача є дата оформлення та отримання податкової накладної.
Закон України «Про податок на додану вартість», який регулює спірні правовідносини, не пов'язує наявність або відсутність у платника податку саме товарно-транспортної накладної із виникнення права на податковий кредит. Неможливість встановлення місцезнаходження контрагентів Концерну "Міські теплові мережі" не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, за відсутності інших доказів, які б підтверджували неправомірність його дій (судові рішення у кримінальних, цивільних, господарських справах, тощо).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях посилається на те, що твердження відповідача про недоведеність фактичного придбання товару та його подальше використання у власній господарській діяльності, що не давало позивачу права відносити відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту, не відповідає фактичним обставинам справи.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 19.09.05 №163/23-32121458, складений за результатами проведеної відповідачем виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Концерном «Міські теплові мережі» за період з 01.10.03 по 31.03.05 з податку на прибуток та податку на додану вартість, за період з 01.08.02 по 31.03.05 інші податки та збори.
В ході перевірки, відповідачем, зокрема, встановлено, що підприємством у липні 2004 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 370392,00 грн. з товару, отриманого від ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» на загальну суму 2222352,00 грн., який частково залишився не сплаченим в сумі 1849020,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 308170,00 грн. Сума податку на додану вартість 308170,00 грн. до складу податкового кредиту віднесена в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивачем на перевірку не надана товарно-транспортна накладна, що не давало можливості відповідачу підтвердити рух товарів від постачальника до покупця. В подальшому цей товар переданий позивачем комісіонеру ТОВ «Промексімгруп» на підставі договору комісії для реалізації, але підтвердити фактичну наявність товару, провести інвентаризацію ТМЦ відповідач не може, так як підприємство ТОВ «Промексімгруп» находиться в розшуку.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах укладеного позивачем з ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» договору купівлі-продажу № 2710-03/п від 27.10.03 позивачем в період з 27.10.03 по 28.07.04 придбаний товар відповідно до видаткових накладних (накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей) на загальну суму 56351671,20 грн., в т.ч. ПДВ - 9391945,50 грн. Вказаний факт підтверджений також відповідачем в акті перевірки 19.09.05 №163/23-32121458.
Згідно п.1.1 зазначеного договору ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» зобов'язувався передати продукцію, а позивач - прийняти у власність та сплатити товар по переліку, кількості, якості, комплектності, вартості і сумі згідно з накладними.
Згідно п.2.1 цього договору умови постачання товару - франко - склад продавця Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 169.
Передача здійснюється при наданні покупцем довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та інших документів згідно з діючим порядком відвантаження товарів.
У відповідності з умовами укладеного договору 28.07.04 за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 28-1/07/04 (т.1 а.с.77), яка в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом, позивачем отриманий обумовлений договором товар в кількості 184 одиниць на загальну суму 2222352,00 грн., в т.ч. ПДВ - 370392,00 грн. По факту поставки товару ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» складена податкова накладна від 28.07.04 № 28-1/07/04 на загальну суму 2222352,00 грн., в т.ч. ПДВ - 370392,00 грн. Сума податку на додану вартість 370392,00 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту в липні 2004 року.
В порушення умов п.3.1 договору № 2710-03/п від 27.10.03 розрахунки за вказаний товар здійснений позивачем частково, залишився несплаченим отриманий товар в сумі 1849021,20 грн., у т.ч. ПДВ - 308170,00 грн.
Згідно укладеного позивачем з TOB «Промексімгруп» договору комісії №20/1 від 29.10.03, додаткової угоди №16 від 28.07.04 отриманий позивачем товар переданий комісіонеру - TOB "Промексімгруп" для реалізації на комісійній основі, про що свідчить акт прийому-передачі №16/1 від 28.07.04.
Ані договір купівлі-продажу № 2710-03/п від 27.10.03, укладений між позивачем та ЗАТ «Нікопольський ливарний завод», ані договір комісії №20/1 від 29.10.03 між позивачем та TOB «Промексімгруп» в установленому порядку недійсними не визнані, фіктивність здійснених позивачем з зазначеними вище особами правочинів належним чином не встановлена. Контрагенти позивача на момент здійснення спірних правовідносин цивільної дієздатності не позбавлені.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Виходячи з наведених правових норм, фактичних обставин справи, колегія суддів вважає висновки відповідача, зроблені у зв'язку з неможливістю підтвердження ним руху товарів від постачальника до покупця і проведення перевірки комісіонера позивача - TOB «Промексімгруп», помилковими, оскільки такі висновки фактично ґрунтуються на припущеннях і не доведені в установленому порядку.
Також є помилковим твердження відповідача про виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість лише за наявності такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції на момент здійснення спірної операції податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Тобто пряма норма Закону дозволяє покупцю товару відносити до складу податкового кредиту не тільки фактично сплачені суми податку на додану вартість у звітному періоді, а і нараховані в звітному періоді, але не сплачені, суми такого податку.
Посилання відповідача на п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, оскільки вказана норма спірні правовідносини не регулює.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
За правилами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього Закону).
У даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань у продавця є дата відвантаження товару відповідно до накладної про відпуск товарно-матеріальних цінностей № 28-1/07/04 від 28.07.04 і з цього моменту продавець набув права скласти податкову накладну, відповідно, у покупця (Концерну «Міські теплові мережі» ) виникло право на податковий кредит.
Тобто умови, за яких платник податку повинен відобразити операцію з придбання товару, дотримані в повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а носять характер особистого тлумачення апелянтом окремих норм матеріального права, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 18.08.08 у справі №23/83/06-АП-5/230/08-АП - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Ухвалу складено у повному обсязі 27.05.09 року.
