Ухвала суду № 38303948, 15.04.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1307/1-80/11 Головуючий у 1 інстанції: Галій О.Й.

Провадження № 11/783/4/14 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого- судді: Тенюха В.П.,

суддів: Урдюк Т.М., Волинця М.М.,

при секретарях судових засідань: Мазур-Іванько Ж.В., Олексіву О., Івановій О., Кіндрат Р.В., Матейко Ю.

з участю прокурорів: Ковальчука Т.О., Зеніна Т.К.,

адвоката: ОСОБА_6

засудженого: ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_7 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2012 року,

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимий,

засуджений: - за ч.5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади та посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями на строк 3 (три) роки.

У відповідності з ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та з покладенням, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти про зміну місця проживання і роботи.

ОСОБА_7 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання, якщо протягом визначеного судом першої інстанції іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

- за ч.2 ст. 222 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади та посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями на строк 2 (два) роки.

- за ч.2 ст. 366 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади та посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями на строк 2 (два) роки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначених покарань за ч.2 ст. 222 та ч.2 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнуто з ОСОБА_7 в користь Української державної інноваційної компанії 83 500 грн. вартість поліграфічного обладнання, яке було передано ТзОВ "Джерела Львівщини" у користування за договором фінансового лізингу.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

за вироком місцевого суду, ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що він, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності - директором ТзОВ "Кнісельчанка" (с. Кнісело по вул. Петлюри, 4 а Жидачівського району Львівської області), згідно наказу №16-л від 18.11.2002р. та контракту від 18.11.2002р., відповідно до Статуту товариства, зареєстрованого Жидачівською районною адміністрацією 23.03.1998р., у грудні 2002 року, достовірно знаючи, що поліграфічне обладнання в складі друкарської машини "АDAST 314 romауоr" №31413606, різальної машини "ADAST maxima ММ 58-2" №5190359001, станції зшивки дротом без номера, столу монтажного "СЧП-100" №1835, копіювальної рами марки Theimer №95070065 німецького виробництва належить на праві власності "Українській державній інноваційній компанії" та передано у лізинг, на підставі договору №1-03/2000 від 27.03.2000р., ТзОВ "Джерела Львівщини", директором якої був також він, скориставшись фактичним володінням цим майном, всупереч рішенням Господарського суду Львівської області від 23.01.2000 року та від 19.08.2004 року про розірвання договору лізингу та повернення майна Українській державній інноваційній компанії, виконання яких він не забезпечив, а в подальшому, зловживаючи службовим становищем, заволодів вказаним обладнанням та друкарською машиною "АDAST 514 dominant" №5148212528, яка належала ПП "Перлина друку" і зберігалася з вказаним поліграфічним обладнанням за адресою м. Львів вул. Зелена, 251, уклав 23.12.2002 року з науково-виробничою фірмою "Українські технології" договір лізингу вказаного обладнання, оцінивши його вартість у 36371,35 грн. Протягом січня 2003 р. - серпня 2004 р. НВФ "Українські технології" розрахувалися за отримане від ТзОВ "Кнісельчанка" поліграфічне обладнання, перерахувавши усі лізингові платежі в сумі 36 371,35 грн. на розрахункові рахунки ТзОВ "Кнісельчанка".

ОСОБА_7, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності, не маючи, згідно Статуту ТзОВ "Кнісельчанка", права розпоряджатися та використовувати майно, належне до основних фондів підприємства, без дозволу Зборів Учасників ТзОВ та достовірно знаючи про те, що на Зборах Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" 01.11.2002 року та 19.12.2003 року не вирішувалось питання про надання йому, як директору ТзОВ "Кнісельчанка", згоди на передачу майна підприємства у заставу банку з метою отримання кредитів та, усвідомлюючи, що такі є необхідними для подання в банківські установи для отримання кредитів під заставу вищевказаного майна, власноручно завірив виписку №5 з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 1.11.2002 року та виписку з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року, в яких йшлось про надання йому згоди на передачу майна товариства у заставу, чим підробив вказані документи.

В подальшому, виписку №5 з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" 01.11.2002 року він пред'явив 22.08.2003 року представникам АТ "Кредит Банк (Україна)" разом із завідомо підробленим сертифікатом відповідності № UA І .076.Х004553-00 на бланку серії ВА №091784 на мінеральну воду "Кнісельчанка" з метою укладення кредитної угоди та державному нотаріусу Ходорівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 для посвідчення договору застави.

Завідомо підроблений протокол Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року ОСОБА_7 пред'явив 02.03.2004 року представникам ВАТ "Електрон Банк" з метою укладення кредитного договору та державному нотаріусу Ходорівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 для посвідчення договору іпотеки та завідомо підроблений витяг з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка", проведених у м. Львові від 19.12.2003 року, він пред'явив 26.05.2004 року представникам ВАТ КБ "Надра" з метою укладення кредитної угоди та приватному нотаріусу ОСОБА_11 з метою посвідчення договору застави. Отримані, на підставі підроблених документів, кредити в загальній сумі 332363,5 грн. у ВАТ "Електрон Банк" та ВАТ КБ "Надра" своєчасно повернуті не були, що спричинило тяжкі наслідки.

ОСОБА_7, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності, 22.08.2003 року, отримав кредит на товариство в розмірі 200 тисяч грн., подавши в АТ "Кредит Банк (Україна)" документ, що містить завідомо неправдиву інформацію - виписку №5 з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 01.11.2002 року, завірену його особистим підписом, про надання йому згоди Учасниками ТзОВ "Кнісельчанка" на передачу нерухомого та рухомого майна підприємства у заставу банку.

Крім того, 2.03.2004 року ОСОБА_7, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності, отримав кредит в розмірі 300 тисяч грн., подавши повторно у ВАТ "Електрон Банк" документ, що містить завідомо неправдиву інформацію - протокол Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року про надання йому згоди Учасниками ТзОВ "Кнісельчанка" на передачу нерухомого та рухомого майна підприємства у заставу банку. Отриманий кредит в сумі 299912,37 грн. у банк своєчасно повернуто не було, чим завдано йому великої матеріальної шкоди.

26.05.2004 року ОСОБА_7, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності - директором ТзОВ "Кнісельчанка", отримав кредит в розмірі 70 тисяч грн., повторно подавши у ВАТ КБ "Надра" документ, що містить завідомо неправдиву інформацію - виписку з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року, завірену його особистим підписом, про надання йому згоди Учасниками ТзОВ "Кнісельчанка" на передачу цілісного майнового комплексу заводу мінеральної води "Кнісельчанка" у заставу банку. Отриманий кредит в сумі 32451,13 грн. у банк своєчасно повернуто не було, чим завдано йому великої матеріальної шкоди.

В апеляції засуджений та його адвокат ОСОБА_6 в доповненнях до неї покликаються на те, що вирок суду є незаконний, винесений з істотним порушенням норм процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366 КК України він не вчиняв, дана кримінальна справа сфабрикована. Виписка з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 01.11.2002 року завірена ним особисто, і такі збори проводились. Досудове та судове слідство проведено однобічно, з обвинувальним ухилом. Крім того, в його діях відсутня така кваліфікуюча ознака складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України, як велика шкода, оскільки кредити було повністю повернуто, і банки жодних претензій не мають. Що стосується його засудження за ч.5 ст. 191 КК України, то слід зазначити, що між "Українською інноваційною фінансово-лізинговою компанією" та ТзОВ "Джерела Львівщини" були відносини цивільно-правового характеру, тому в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину. Крім того, не було досліджено ні досудовим, ні судовим слідством, яке саме обладнання зберігається на ВАТ "Львівський Мотозавод". Договір лізингу з "Українською інноваційною фінансово-лізинговою компанією" укладав ОСОБА_12, що підтверджується його показами в судовому засіданні. Судом безпідставно відмовлено в заявленому стороною захисту клопотанні про допит свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, що позбавило суд можливості встановити істину по справі. А також, при проведенні огляду поліграфічного обладнання слідчим грубо порушенні вимоги ст. 175 КПК 1960 року. Ні в постанові про притягнення його як обвинуваченого, ні в обвинувальному висновку не зазначено у якій саме формі він вчинив розкрадання. Ні досудовим, ні судовим слідством не встановлено достатніх доказів, які б обґрунтовували його вину у вчиненні зазначених вище злочинів. Просять вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок або направити справу на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

Прокурор в апеляції покликається на те, що вирок суду є незаконним, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого та особі засудженого. Наведені судом першої інстанції обставини, які пом'якшують покарання не являються такими. Призначене ОСОБА_7 судом покарання суперечить основним принципам призначення такого. Покарання за вчинення ним злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, і таке є явно несправедливим внаслідок м'якості, оскільки ОСОБА_7 в судовому засіданні вини не визнав, не покаявся у вчиненому, не сприяв розкриттю злочину, не відшкодував завданні збитки та не усунув заподіяну шкоду. Просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч.5 ст. 191 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69, ст. 75 КК України скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати керівні посади та посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями терміном на 3 (три) роки з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідача, прокурора, засудженого ОСОБА_7 та його адвоката, які підтримали подані ними апеляції, провівши судове слідство в межах, визначених постановою попереднього розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягають до часткового задоволення, апеляція засудженого не підлягає до задоволення.

Висновок місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

В місцевому суді свою вину у вчинені злочинів ОСОБА_7 не визнав, та пояснив, що в січні 1999 року став директором ТзОВ "Джерела Львівщини", працював в користь розвитку підприємства по виробництву мінеральної води ТзОВ "Кнісельчанка". Поліграфічне обладнання, яке передав по договору лізингу НВФ "Українські технології" - це зовсім інше обладнання. Після того, для розвитку вказаного товариства оформив кредити в АТ "Кредит Банк (Україна)", у ВАТ "Електрон Банк" та ВАТ КБ "Надра" під заставу майна ТзОВ "Кнісельчанка". Серед документів, які подавав у банки та нотконтори була і виписка з протоколу Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 1 листопада 2002 року на передачу нерухомого та рухомого майна підприємства у заставу банку, завірена ним особисто. Такі збори проводились і учасники товариства протокол підписували. Вище вказана виписка завірена його особистим підписом. Отримані кредити повернуті банкам.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначених злочинних дій, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, суд першої інстанції підставно покликався на:

- показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 про те, що поліграфічне обладнання, яке знаходиться за адресою м. Львів вул. Зелена, 251 на третьому поверсі заводу "Електропобутприлад", яке було передано ТзОВ "Кнісельчанка" НВФ "Українські технології", це те саме обладнання, яке надане в 1998 р. у лізинг "Українською державною інноваційною компанією" ТзОВ "Джерела Львівщини" (т. 2 а.с.245-265); (т. 5 а.с. 128-129, 138,143, а.с.138, а.с.145), а також на показання свідків ОСОБА_18 (т. 5 а.с.96, а.с.116-118, а.с.149), ОСОБА_19 (т. 1 а.с.93-97, т. 5 а.с.95-98), ОСОБА_20 (т. 5 а.с.120-121), ОСОБА_21 (т. 5, а.с. 122-124, 146-147, які дані ними на досудовому слідстві;

- дані висновку почеркознавчої експертизи №29 від 15.09.05 року, згідно якого виконавцем підпису у графі "директор ОСОБА_7" у договорі фінансового лізингу та акті приймання-передачі обладнання від 23 грудня 2002 року є ОСОБА_7 (т. 6 а.с.164-165);

- дані протоколу очної ставки між ОСОБА_22 та ОСОБА_23, де останній зазначив, що за час роботи на посаді директора ТзОВ "Кнісельчанка" з 13.07.2001р. по 18.11.2002р. поліграфічного обладнання не купував і на момент звільнення в листопаді 2002 року жодного поліграфічного обладнання на балансі не було (т. 5 а.с.274);

- дані протоколу огляду від 14.09.2004 року про те, що поліграфічне обладнання, яке було отримано НВФ "Українські технології" від ТзОВ "Кнісельчанка" у фінансовий лізинг 23.12.2002 р. та знаходиться за адресою м. Львів вул. Зелена, 251 на третьому поверсі заводу "Електропобутприлад" відповідає згідно переліку поліграфічному обладнанню, наданому в 1998 р. у лізинг "Українською державною інноваційною компанією" ТзОВ "Джерела Львівщини" (т. 2 а.с.245-265);

- дані протоколу огляду документів фінансово-господарської діяльності ліквідованого ПП "Перлина друку" (т. 9 а.с.108 -110);

- дані протоколу огляду від 12.05.2005 р. поліграфічного обладнання (т. 9 а.с.111-118, 119-126);

- дані протоколу огляду від 14.05.2005 р. за участю колишнього директора ПП "Перлина друку" ОСОБА_18, поліграфічного обладнання переданого НВФ "Українські технології" від ТзОВ "Кнісельчанка" у фінансовий лізинг за договором від 23.12.2002 р., що знаходиться на третьому поверсі заводу "Електропобутприлад" по вул. Зелена, 251 в м. Львові, чим підтверджено відповідність оглянутого поліграфічного обладнання тому, що у 2000 р. ОСОБА_7 передав на зберігання ПП "Перлина друку" і було передано у лізинг ТзОВ "Джерела Львівщини" та підтверджено факт незаконного заволодіння друкарською машиною "АDAST 514 dominant №5148212528 директором ТзОВ "Кнісельчанка", оскільки вона належала ПП "Перлина друку"(т. 9 а.с.171- 179);

- дані протоколу огляду від 14.05.2005 р. поліграфічного обладнання (т. 9 а.с.180-186);

- дані протоколу огляду від 29.08.2005 р. за участю ОСОБА_17 станини до друкарської машини та станції зшивки дротом "БШП-5", що знаходяться в одному із цехів Львівського "Мотозаводу" по вул. Городоцька, 172, яке було пред'явлено ОСОБА_7 як поліграфічне обладнання отримане у 1998 р. у лізинг ТзОВ "Джерела Львівщини" в ході якого спростовано його відповідність поліграфічному обладнанню отриманому у 1998 р. ТзОВ "Джерела Львівщини"(т. 9 а.с.132- 137);

- дані власноручно написаного пояснення ОСОБА_7 від 7.09.2004 р., в якому він підтвердив факт усвідомлення того, що поліграфічне обладнання, передане ним, як директором ТзОВ "Кнісельчака" у фінансовий лізинг НВФ "Українські технології", є власністю Української державної інноваційної компанії, однак вищевказані дії були вчинені з метою збереження зазначеного майна (т. 1 а.с.88);

- дані договору фінансового лізингу № 1-03/2000 р. від 27.03.2000 р. та додатками до нього за підписами директора ТзОВ "Джерела Львівщини" ОСОБА_7 та директором ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія", згідно якого ТзОВ "Джерела Львівщини" отримало у лізинг обладнання по розливу мінеральної води та поліграфічне обладнання (т. 1 а.с.17-27, 25, т.10 а.с.10, а.с.26-34);

- рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2002 р., яким договір фінансовго лізингу № 1-03/2000 року від 27.03.2000 р. розірвано та стягнуто з ТзОВ "Джерела Львівщини" борг в сумі 143218, 59 грн. (т. 11 а.с.227-229);

- дані інвентаризаційного опису від 20.05.2004 р., складеного представниками Української ДІК, в ході якого підтверджено відсутність поліграфічного обладнання, переданого у фінансовий лізинг ТзОВ "Джерела Львівщини" у 1998 р. (т. 10 а.с.35-36);

- дані відповіді приватного підприємства "Колегіум" №68 від 29.10.2004 р. за підписом директора ОСОБА_24, якою підтверджено факт заміни різальної машини "БР-72", поставленої ТзОВ "Джерела Львівщини", на різальну машину марки "ADAST maxima ММ 58-2" (т. 10 а.с.107);

- дані виписок по особовому рахунку №26009014310001 ТзОВ "Кнісельчанка" у ВАТ "Банк Універсальний" за період з 24.04.2002 р. по 13.09.2004 р., № 26007012029 ТзОВ "Кнісельчанка" в АТ "Кредит Банк" (Україна) за період з 19.12.2002 р. по 13.09.2004 р., в яких зафіксовано факти перерахування НВФ "Українські технології" на рахунок ТзОВ "Кнісельчанка" грошових коштів по договору лізингу від 23.12.2002 р. в сумі 36371, 35 грн. (т. 1 а.с.226-247, т. 2 а.с.14-135, т. 4 а.с.202-205, т. 7 а.с.196-272);

- дані балансу та перелік основних засобів ТзОВ "Кнісельчанка" станом на 1.04.2001 р. за підписом від імені директора ОСОБА_22, згідно якого на балансі ТзОВ "Кнісельчанка" станом на 1.04.2001 р. поліграфічне обладнання відсутнє (т. 2 а.с.240-242, 244);

- дані зведеного звіту про оцінку вартості майна та бізнесу ТзОВ "Кнісельчанка", підготовленим 30.11.2012 р. директором ПП "Юр експерту" ОСОБА_25, в якому підтверджено факт включення в перелік основних засобів ТзОВ "Кнісельчанка", станом на листопад 2002 р. поліграфічного обладнання в складі: одної друкарської машини "АDАSТ", різальної машини "БР-72", станції зшивки, стола монтажного, копіювальної рами, які ОСОБА_7 незаконно оприбуткував на підприємстві, надавши бухгалтеру ОСОБА_15 фіктивні документи про їх придбання (т. 7 а.с.49-86);

- дані листа ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості № 1-10/8-8750 від 7 вересня 2005 року, в якому заперечується факт видачі ТзОВ "Кнісельчанка" бланку сертифікату відповідності № 091784 (т. 11 а.с.120, 121-122).

Окрім того, в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинних дій, передбачених ч.2 ст. 222 та ч.2 ст. 366 КК України, районний суд підставно посилався на:

- показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 - учасників ТзОВ "Кнісельчанка" про те, що участі в Зборах учасників ТзОВ "Кнісельчанка" 1 листопада 2002 року та 19 грудня 2003 року не брали, дозволу директору підприємства ОСОБА_7 на передачу основних засобів у заставу банку з метою отримання кредиту вони не надавали і підписи у протоколі Зборів Учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19 грудня 2003 року їм не належать;

- аналогічні показання свідків ОСОБА_30, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55 - учасників ТзОВ "Кнісельчанка," дані на досудовому слідстві (т. 4 а.с.4-6, 7-9, 10-12, 13-15, 55-57, 67-69, 70-72, 73-75, 76-78, 97-99, 100-101, 102-103, 104-105, 108-110, 111-112, 113-115, 116-117, 118-119, т. 5 а.с.296-299);

- показання свідків ОСОБА_12 (т. 1 а.с.110-112, т. 5 а.с.102-103, а.с.161-165), ОСОБА_22 (т. 5 а.с.130-133), ОСОБА_21 (т. 5, а.с. 122-124, 146-147), ОСОБА_56 (т. 5 а.с. 215-218), ОСОБА_57 та ОСОБА_58 (т. 4 а.с.34-36, 228, т. 5 а.с. 188-191, 212-214), ОСОБА_59 (т. 5 а.с.196-199), ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63 (т. 5 а.с.183-187, 192-195, 200-203, 225-226), ОСОБА_64 (т. 5 а.с.247-251), які дані ними на досудовому слідстві;

- на дані висновків почеркознавчих експертиз: №116 від 28.07.2005 року, №117 від 29.07.2005 року, №118 від 29.07.2005 року, №119 від 29.07.05 року, №120 від 3.08.2005 року, №121 від 3.08.05 року, №122 від 4.08.2005 року, №124 від 15.08.2005 року, №44 від 17.10.2005р. та №70 від 6.12.2005р., згідно яких підпис від імені відповідно ОСОБА_32, ОСОБА_39, ОСОБА_43, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_12, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_44 в графах "Учасники-фізичні особи" та "Голова зборів" протоколу Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року, поданий директором ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7 у ВАТ "Електрон Банк", виконані не зазначеними особами, а іншою особою з наслідуванням їх підписів (т. 6 а.с.58, 60, 63, 65, 67, 69, 71, 72, 82, 186, 188);

- дані висновку почеркознавчої експертизи №126 від 10.08.05 року, згідно якої виконавцем підпису після слів "З протоколом вірно" у витязі з протоколу Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року, поданого директором ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7 у ВАТ КБ "Надра" є ОСОБА_7 (т. 6 а.с.90);

- дані висновку почеркознавчої експертизи №129 від 26.08.2005 року, згідно якої підпис в графі "Голова зборів ОСОБА_12С." у виписці №5 з протоколу Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кнісельчанка" від 1.11.02 року, поданим директором ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7 у АТ "Кредит Банк (Україна)", виконаний не ОСОБА_12, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_12; підпис в графі "Секретар зборів ОСОБА_32" у згаданому документі виконаний не ОСОБА_32, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_32 (т. 6 а.с.96-97);

- дані висновку почеркознавчої експертизи №141 від 2.09.2005 року, №144 від 5.09.05 року, згідно якої виконавцем підпису в графі "Заставодавець ТзОВ "Кнісельчанка" в нотаріально посвідченому договорі застави від 27.05.04 року є ОСОБА_7 (т. 6 а.с.100);

- дані висновку криміналістичних експертиз №142 від 5.09.2005 року, №144 від 5.09.05 року, №19 від 9.09.05 року, №26 від 12.09.2005 року, №28 від 14.09.05 року, № 30 від 15.09.05р. та №45 від 17.10.05 року (т. 6 а.с.112, 114, 128-129, 140-141, 155- 156, 167-168, 179);

- дані висновку почеркознавчих експертиз №44 від 17.10.2005 р. та №143 від 2.09.2005 року, згідно якого виконавцем підпису після слів "З протоколом вірно Директор ТзОВ "Кнісельчанка" у витязі з протоколу Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року, поданого директором ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7 у ВАТ КБ "Надра", є ОСОБА_7 (т. 6 а.с.116, 176-177);

- дані висновку почеркознавчої експертизи №18 від 9.09.05 року (т. 6 а.с.124-126);

- дані висновку почеркознавчої експертизи №25 від 12.09.05 року, згідно якої виконавцем підписів в графі "Іпотекодавець" в іпотечному договорі від 2.03.2004 року та в графі "Директор ОСОБА_7" у кредитному договорі №КР 21861 від 2.03.2004 року є ОСОБА_7 (т. 6 а.с.137-138);

- дані висновку почеркознавчої експертизи №27 від 14.09.2005 року, згідно якої виконавцем підписів від імені директора ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7 в договорі застави від 22.07.2003 року, в кредитному договорі № 261/262 від 22.07.2003 року, а також виконавцем рукописного напису "З протоколом вірно" та виконаного поруч з ним підпису в протоколі №5 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кнісельчанка" від 1.11.2002 року, а також виконавцем рукописного напису "З протоколом вірно" та виконаного поруч з ним підпису у виписці №5 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кнісельчанка" від 1.11.2002 року, є ОСОБА_7 (т. 6 а.с.151-153);

- дані виписки №5 з протоколу Зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 1.11.2002 року (т. 7 а.с.20);

- дані витягу без номера з протоколу Зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка", проведених у місті Львові 19.12.2003 року про надання директору підприємства згоди на передачу майнового комплексу заводу мінеральної води "Кнісельчанка" у заставу банку для отримання кредиту, що насправді не відповідало дійсності та підроблено, шляхом завірення ним особистим підписом від імені директора ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7, поданим ним особисто у ВАТ КБ "Надра" у травні 2004 року (т. 3 а.с.13);

- дані витягу без номера з протоколу Зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка" проведених у місті Львові 19.12.2003 року (т. 9 а.с.42);

- дані протоколу Зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року (т. 3 а.с.148-151);

- дані копії протоколу Зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19.12.2003 року (т. 9 а.с.28-30);

- дані кредитної справи ТзОВ "Кнісельчанка" у ВАТ КБ "Надра" про отримання кредитної лінії на суму 70 тисяч грн. (т. 3 а.с.6-143);

- дані кредитної справи ТзОВ "Кнісельчанка" у АТ "Кредит Банк (Україна)" про отримання кредиту на суму 200 тисяч грн. (т. 7 а.с. 8-192);

- дані кредитної справи ТзОВ "Кнісельчанка" у ВАТ "Електрон Банк" про отримання кредиту на суму 300 тисяч грн. (т. 8 а.с.10-148);

- дані протоколу ставки віч-на-віч між свідками ОСОБА_34, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_36, ОСОБА_45, ОСОБА_67, ОСОБА_40, ОСОБА_44, ОСОБА_31, ОСОБА_12 з однієї сторони та ОСОБА_7, під час яких свідки - Учасники ТзОВ "Кнісельчанка" заперечили надання ними згоди директору ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7 на передачу майна підприємства у заставу банку з метою отримання банківського кредиту, а також підтвердили, що підписи від їх імені у протоколах Зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 1.11.2002 р. та від 19.12.2003 р. їм не належать (т. 5 а.с.276-278, 279-281, 282-285, 286-289, 290-292, 293-295, 296-299, 300-303, 304-306, 307-310);

- дані виписки по кредитному рахунку №26261002029/05.02.2004 ТзОВ "Кнісельчанка" у АТ "Кредит Банк" за період з 23 липня 2003 року по 5 лютого 2004 року, в якій зафіксовано факт перерахунку банком коштів в сумі 200 тисяч гривень ТзОВ "Кнісельчанка" в рамках інвестиційної кредитної угоди № 261/262 від 22 липня 2003 року, шляхом розрахунків по договорах підприємства (т. 7 а.с.193-195);

- дані виписки по кредитному рахунку №26003320045001/980 ТзОВ "Кнісельчанка" у ВАТ КБ "Надра" від 27 травня 2005 року, в якій підтверджується факт перерахунку банком коштів ТзОВ "Кнісельчанка" в кредитного договору № 160/2004, шляхом розрахунків по договорах підприємства (т. 9 а.с.97-99);

- дані кредитного договору № 261/262 від 22 липня 2003 року, укладеним між АТ "Кредит Банк (Україна)" та директором ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7, який підтверджує факт надання підприємству інвестиційного кредиту та кредиту на поповнення обігових коштів в загальній сумі 200 тисяч гривень під заставу нерухомого майна ТзОВ "Кнісельчанка", яким незаконно розпоряджався директор товариства ОСОБА_7 (т. 8 а.с.6-7);

- дані кредитного договору № КР 21861 від 2 березня 2004 року, укладеним між ВАТ "Електрон Банк" та директором ТзОВ "Кнісельчанка" ОСОБА_7, який підтверджує факт надання підприємству кредитної лінії на суму 300 тисяч гривень під заставу майнового комплексу заводу по розливу мінеральної води "Кнісельчанка", яким розпорядився директор товариства ОСОБА_7 (т. 8 а.с.24-26);

- дані листа ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості № 1-10/8-8750 від 7 вересня 2005 року, в якому заперечується факт видачі ТзОВ "Кнісельчанка" бланку сертифікату відповідності № 091784 (т. 11 а.с.120, 121-122) та на інші докази по справі.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366 КК України.

Покликання в апеляції засудженого на те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, досудовим та судовим слідством не встановлено достатньо доказів, які б підтверджували його вину у вказаних злочинних діях, неправильно застосовано кримінальний закон, спростовуються вищенаведеними доказами та визнаються колегією суддів як необґрунтовані.

Сам ОСОБА_7 в судовому засіданні районного суду 25.12.2006 року підтвердив той факт, що дійсно у серпні 2005 року звертався до ОСОБА_68, коли той виконував обов'язки директора ТзОВ "Кнісельчанка" з проханням підписати документи про придбання у 3 кварталі 2002 року поліграфічного обладнання (т.13 а.с.56).

Не можуть заслуговувати на увагу колегії суддів доводи апеляції засудженого про те, що між "Українською інноваційною фінансово-лізинговою компанією" та ТзОВ "Джерела Львівщини" були виключно цивільно-правові відносини, оскільки такі не впливають на подальші його дії.

Зокрема те, що, не виконавши рішення господарського суду про повернення поліграфічного обладнання вказаній компанії, ОСОБА_7 23 грудня 2002 року, маючи у фактичному володінні, уклав договір фінансового лізингу (т.1 а.с. 39-44), як директор ТзОВ "Кнісельчанка", і передав це обладнання НВФ "Українські технології", переконливо свідчить про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів чужим майном у особливо великому розмірі.

Поряд з тим, на правильність висновків місцевого суду не впливають твердження апеляції і про те, що засуджений не являвся власником ТзОВ "Кнісельчанка" і лізингові платежі за цим договором поступали на рахунок саме цього товариства.

Крім того, покликання в апеляції на те, що досудовим слідством не правильно встановлено, що поліграфічне обладнання, яке ТзОВ "Кнісельчанка" 23.12.2002 року по договору лізингу передало науково-виробничій фірмі "Українські технології", те ж саме, що ТзОВ "Джерела Львівщини" було передано на відповідальне зберігання ВАТ "Львівський мотозавод", а це абсолютно різні два комплекти, оскільки такі твердження спростовуються згаданими показаннями свідків ОСОБА_16 (т. 5 а.с.143), ОСОБА_17 (т. 5 а.с.145), ОСОБА_18 (т. 5 а.с.149), ОСОБА_21 (т. 5, а.с.122-124, 146-147), які дані ними на досудовому слідстві, даними протоколу огляду від 14.09.2004 р. поліграфічного обладнання, яким стверджено, що поліграфічне обладнання, яке було отримано НВФ "Українські технології" від ТзОВ "Кнісельчанка" у фінансовий лізинг 23.12.2002 р. та знаходиться за адресою м. Львів вул. Зелена, 251 на третьому поверсі заводу "Електропобутприлад" відповідає згідно переліку поліграфічному обладнанню, наданому в 1998 р. у лізинг "Українською державною інноваційною компанією" ТзОВ "Джерела Львівщини" (т. 2 а.с.245-265), даними протоколу огляду від 12.05.2005 р. поліграфічного обладнання переданого НВФ "Українські технології" від ТзОВ "Кнісельчанка" у фінансовий лізинг за договором від 23.12.2002 р., що знаходиться на третьому поверсі заводу "Електропобутприлад" по вул. Зелена, 251 в м. Львові, за участю ОСОБА_17 та ОСОБА_16 підтверджено відповідність оглянутого обладнання тому, що у 1998 р. було передано у лізинг ТзОВ "Джерела Львівщини" (т. 9 а.с.111-118, 119-126), даними протоколу огляду від 14.05.2005 р., за участю колишнього директора ПП "Перлина друку" ОСОБА_18, поліграфічного обладнання переданого НВФ "Українські технології" від ТзОВ "Кнісельчанка" у фінансовий лізинг за договором від 23.12.2002 р., що знаходиться на третьому поверсі заводу "Електропобутприлад" по вул. Зелена, 251 в м. Львові, підтверджено відповідність оглянутого поліграфічного обладнання тому, що у 2000 р. ОСОБА_7 передав на зберігання ПП "Перлина друку" і було передано у лізинг ТзОВ "Джерела Львівщини" та підтверджено факт незаконного заволодіння друкарською машиною "АDAST 514 dominant № 5148212528 директором ТзОВ "Кнісельчанка", оскільки вона належала ПП "Перлина друку" (т. 9 а.с.171-179), даними протоколу огляду від 14.05.2005 р., за участю колишнього директора ТзОВ "Форд друк" ОСОБА_21 (т. 9 а.с.180-186).

Поряд з тим, такі твердження апелянта заперечуються ще й даними протоколу огляду документів фінансово-господарської діяльності ліквідованого ПП "Перлина друку", який підтверджує факт перебування на балансі цього підприємства друкарської машини марки "АDAST 514 dominant № 5148212528" та її продаж в березні 2003 р. ТзОВ "Форд друку" за 1300 грн. (т. 9 ас.108-110), даними протоколу огляду від 29.08.2005 р. за участю свідка ОСОБА_17 статини до друкарської машини та станції зшиву дроту "БШП-5", що знаходиться в одному з цехів на території Львівського "Мотозаводу" по вул. Городоцькій, 172, який ствердив, що це не те поліграфічне обладнання, яке у 1998 р. отримало у лізинг ТзОВ "Джерела Львівщини" (т. 9 а.с.132-137).

Окрім цього, не можуть заслуговувати на увагу колегії й доводи засудженого про те, що він повідомив Українську державну інноваційну компанію про місцезнаходження її майна (а.с.64 т.13), оскільки цей лист є неналежно оформлений і не може свідчити про повернення відповідного обладнання, а відповідно акт прийому-передачі (а.с.61 т.13) укладений між ТзОВ "Джерела Львівщини" та ВАТ "Львівський мотозавод" не може підтверджувати, що саме те поліграфічне обладнання, яке було отримано у вказаної компанії, передавалось на відповідальне зберігання згідно цього акту.

Та обставина, що під час судового розгляду справи не було допитано свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, на думку колегії суддів не вплинуло на правильність прийнятого судового рішення.

При цьому колегія виходить з того, що злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України, вчинений саме 23.12.2002р., тобто в день підписання згаданого договору лізингу і фактичної передачі поліграфічного обладнання на суму 36371 грн., хоч платежі за цим договором на рахунки ТзОВ "Кнісельчанка" поступали пізніше від НВФ "Українські технології".

Крім того, сам ОСОБА_7 в показаннях від 1.03.2006 року на досудовому слідстві стверджував, що частково визнає вину в тому, що своїми діями вчинив шахрайство з фінансовими документами на підставі підроблених протоколів зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка". Що стосується виписки з протоколу № 5 зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 1.11.2002 р., то він не міг скликати усіх учасників ТзОВ, а оскільки для діяльності підприємства необхідні були обігові кошти, вирішив виготовити підроблений протокол учасників зборів, який вимагав банк. З цією метою на початку 2003 р. власноручно підготував виписку № 5 від 1.11.2002 р., звернувся до свого знайомого ОСОБА_18, і попросив виконати підписи від імені ОСОБА_12 та ОСОБА_32, надавши йому зразки їх підписів. Усвідомлюючи, що виготовлений документ є підробленим, виготовив з нього ксерокопію, завірив особистим підписом та відтиском печатки ТзОВ "Кнісельчанка" і пред'явив у ВАТ "Кредит Банк" та державному нотаріусу Ходорівської держнотконтори. Не маючи можливості скликати збори, на яких би дали згоду на відчуження майна товариства для отримання кредиту, особисто виготовив протокол зборів учасників ТзОВ "Кнісельчанка" від 19.12.2003р., звернувся до свого знайомого ОСОБА_32, і попросив виконати підписи від імені учасників, надавши йому зразки їх підписів, які були в установчій угоді - всього 39 підписів. Власноручно проставив відтиск печатки ТзОВ "Джерела Львівщини", яка була в нього, на підписі від імені ОСОБА_12 з метою отримання кредиту в сумі 300 тис грн. ( т.5 а.с.75 -76).

Не можуть заслуговувати на увагу колегії суддів покликання в апеляції засудженого на те, що в його діях, які кваліфіковані органом досудового слідства та судом за ч.2 ст. 222 КК України, відсутня така кваліфікуюча ознака як заподіяння тяжких наслідків і така не передбачена частиною другою згаданої статті кримінального закону, а великої матеріальної шкоди його діяннями завдано не було, оскільки такі дії ОСОБА_7 кваліфіковані органом досудового слідства та судом за цією частиною і статтею за такими кваліфікуючими ознаками, як повторність та заподіяння його діями (повторному наданні ним, як службовою особою ТзОВ "Кнісельчанка", завідомо неправдивої інформації у банк з метою отримання кредиту) великої матеріальної шкоди, яка полягає в тому, що отримані кредити в сумах 32451 грн., 299912 грн. у банк своєчасно повернуті не були.

Отже, доводи апеляції правильних висновків суду першої інстанції щодо кваліфікації злочинних дій засудженого не спростовують.

Призначаючи покарання ОСОБА_7, районний суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, з часу вчинення злочинних дій минув значний час, що підставно визнано обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому, на думку колегії, обґрунтовано призначено йому основне покарання за ч.5 ст. 191 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання буде можливе без ізоляції від суспільства, а отже доводи апеляції прокурора про м'якість призначеного йому покарання не можуть бути задоволені.

На думку колегії, таке покарання за ч.5 ст. 191 КК України буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Поряд з тим, місцевий суд обґрунтовано звільнив засудженого від відбування призначеного покарання за ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строку притягнення його до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, районний суд, застосовуючи ст. 75 КК України, помилково звільнив засудженого від відбування покарання в цілому, а не від основного, тому вирок в цій частині слід змінити, частково задоволивши апеляцію прокурора.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляцію прокурора задоволити частково, апеляцію засудженого залишити без задоволення.

Вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2012 року відносно ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_7 звільненим на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, в решті вирок залишити без змін.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 - тримання під вартою скасувати, негайно звільнивши його з під варти в залі суду.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Головуючий:

Судді: