Постанова № 38303558, 18.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2014 справа №913/3093/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойки О.В.при секретарі Романовій А.О. від позивача:Давидова Є.І. - за дов. №01/04 від 01.04.2014 р.; Скупінська О.В. - за дов. №29/11/1; Скупінський О.В. - за дов. №29/11;від відповідача - 1:Крупнік О.М. - за дов. №27юр від 08.01.2014 р.від відповідача - 2:Чередніков А.В - за дов. б/н від 16.06.2013 р.; Латарія Л.М. - за дов. б/н від 21.03.2014 р. від третьої особи:не з»явивсярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськна рішення господарського суду Луганської областівід10.02.2014 рокуу справі№ 913/3093/13 (суддя Василенко Т.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськдо відповідача1. Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ 2. Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, м. Луганськпростягнення 30 959 245 грн. 88 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ про стягнення 129 500 грн. 74 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.2013 р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, м. Луганськ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.12.2013 р. за клопотанням позивача на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі іншого відповідача - Службу автомобільних доріг України у Луганську Луганської області, м. Луганськ.

До початку розгляду справи по суті позивач неодноразово звертався до суду із заявами про збільшення розміру позовних вимог і остаточно просив суд стягнути з відповідача - 1 основний борг у розмірі 26 674 438 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 443 019 грн. 73 коп., пеню у розмірі 1 540 464 грн. 97 коп., штраф у розмірі 1 944 871 грн. 83 коп., припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 3% річних у сумі 25 903 грн. 29 коп., які прийняті судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.02.14 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ були задоволені частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ борг у розмірі 26 674 438 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 443 019 грн. 73 коп., пеню в розмірі 1 896 916 грн. 00 коп., штраф у розмірі 1 944 871 грн. 83 коп. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськ відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 25 903 грн. 29 коп. припинено в зв»язку з прийняттям судом відмови позивача від позову в цій частині.

Відповідач - 1, Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Також надав письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач - 2, Служба автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськ, надав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач - 1 на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду надав письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

В судове засідання представник третьої особи не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 17.03.14р. уповноваженій особі державної установи ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 12.03.14 р. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав. Явка сторін та третьої особи ухвалами суду від 12.03.2014 р., 25.03.2014 р., 08.04.2014 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін та третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам та третій особі по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 913/3093/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорпрогрес» (субпідрядник) та Державним підприємством «Луганський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (генпідрядник) був укладений договір субпідряду № 24/11/2011/2 на закупівлю робіт з поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100, відповідно до умов якого генпідрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався у 2011 - 2012 р.р. виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами ремонтні роботи з поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100 відповідно до проектно-кошторисної документації затвердженої замовником, здати в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію, усунути на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а генпідрядник зобов'язався прийняти закінчені ремонтні роботи та оплатити їх.

Згідно з п.3.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.06.2012 р. до договору, договірна ціна договору складає 30 910 704 грн. 16 коп.

Відповідно до п.4.1 договору, генпідрядник забезпечує фінансування робіт по мірі надходження передбачених на ці цілі коштів з державного бюджету, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини генпідрядника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом п»яти банківських днів з дати отримання генпідрядником бюджетного фінансування а свій реєстраційний рахунок.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що здача і приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється шляхом складання субпідрядником акту форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які надаються генпідряднику на підпис.

Відповідно до п.4.3 договору, розрахунки за виконані роботи з субпідрядником здійснюються проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі підписаних актів виконаних робіт та довідки форми КБ-3.

Згідно з п.4.4 договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з субпідрядником здійснюються в двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акту виконаних робіт, затвердженого в установленому порядку. Замовник має право затримувати остаточні розрахунки за роботи, виконані з вини підрядника з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об»єкту в експлуатацію, до їх усунення.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що строки виконання робіт передбачаються графіком виконання робіт, що додається до договору і є його невід»ємною частиною.

Відповідно до п.5.3 договору, календарна дата початку робіт - жовтень 2011 року, кінцевий строк закінчення робіт - грудень 2012 року.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що замовник звільняється від відповідальності в разі несвоєчасного надходження грошових коштів з бюджету.

Згідно з п.16.1 договору в редакції додаткової угоди №4 до договору субпідряду, цей договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 р., в частині взаєморозрахунків - до повного виконання обов»язків.

На виконання умов договору субпідряду № 24/11/2011/2 на закупівлю робіт з поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100 від 24.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорпрогрес» виконало роботи з поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100, а відповідач - 1 в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) на загальну суму 30 883 883 грн. 32 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте здійснив тільки часткову оплату за виконані будівельні роботи та залишилися несплаченими виконані роботи на суму у розмірі 26 674 438 грн. 32 коп.

25 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорпрогрес» (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія» (новий кредитор) та Державним підприємством «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором №24/11/2011/2 від 24.11.2011 у розмірі 27 783 883 грн. 32 коп.

Згідно з п. 1.2 договору, новий кредитор одержує право, замість, первісного кредитора, вимагати від боржника , сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в п.1.1 договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що право вимоги, що відступається за цим договором складає 27 783 882 грн. 32 коп.

04.11.2013 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду №1 до договору про відступлення права вимоги від 25.10.2013 р., за якою п. 1.1 договору відступлення права вимоги викладено у наступній редакції: первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором №24/11/2011/2 від 24.11.2011 року на закупівлю робіт з поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100 у розмірі 27 783 883 грн. 32 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ основного боргу в розмірі 26 674 438 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 443 019 грн. 73 коп., пені у розмірі 1 540 464 грн. 97 коп., штрафу в розмірі 1 944 871 грн. 83 коп. (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог від 07.02.2014 р., яка прийнята судом до уваги).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч.1, 4 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов»язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов»язку, є зустрічним виконанням зобов»язання. Якщо зустрічне виконання обов»язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов»язку, друга сторона повинна виконати свій обов»язок.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,

переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорпрогрес» на виконання умов договору субпідряду № 24/11/2011/2 на закупівлю робіт з поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100 від 24.11.2011 року виконало роботи з поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100, а відповідач - 1 в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) на загальну суму 30 883 883 грн. 32 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте здійснив тільки часткову оплату за виконані будівельні роботи та залишилися несплаченими виконані роботи на суму у розмірі 26 674 438 грн. 32 коп.

25 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорпрогрес» (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія» (новий кредитор) та Державним підприємством «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «ДАК» Автомобільні дороги України» (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого в редакції додаткової угоди №1 первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором №24/11/2011/2 від 24.11.2011 р. на закупівлю робіт з поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100 у розмірі 27 783 883 грн. 32 коп.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України однією із підстав заміни кредитора у зобов»язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що до даних правовідносин сторін в частині визначення строків здійснення оплати за виконані будівельні роботи слід застосовувати положення пункту 4.4 договору субпідряду № 24/11/2011/2 від 24.11.2011 року, який передбачає, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з субпідрядником здійснюються в двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акту виконаних робіт, затвердженого в установленому порядку, оскільки здійснення проміжних платежів у випадку надходження коштів з державного бюджету не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного строку в силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов»язків щодо визначення строку оплати. Як вбачається з матеріалів справи, залишились несплаченими відповідачем - 1 виконані та прийняті будівельні роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) на загальну суму в розмірі 26 674 438 грн. 32 коп.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач - 1 відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду № 24/11/2011/2 на закупівлю робіт з поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине Луганської області км 576+310-км 587+100 від 24.11.2011 року за оформленими та підписаними в добровільному порядку, без заперечень і зауважень актами виконаних робіт, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем - 1 його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача - 1 суми заборгованості за виконані та прийняті роботи в розмірі 26 674 438 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх судів України. Суди зобов»язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, постановою Верховного Суду України від 15.05.2012 року по справі №11/446 встановлено, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання, а тому, в даному випадку, судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача - 1 щодо відсутності бюджетних коштів для нібито моменту настання у відповідача - 1 його грошового договірного зобов»язання з проведення розрахунків з позивачем, з врахуванням ще й закінчення строку дії договору та бюджетного року.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача - 1 на користь позивача 3% річних за загальний період з 27.04.2013 р. по 06.11.2013 р. у сумі 443 019 грн. 73 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року).

Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача - 1 на користь позивача 3% річних за підписаними актами виконаних будівельних робіт за загальний період з 27.04.2013 р. по 06.11.2013 р. прострочення відповідачем - 1 сплати вартості робіт у сумі 443 019 грн. 73 коп.

Також, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 25 903 грн. 29 коп. на підставі пункту 4 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу у зв»язку з відмовою позивача від позову і прийняття відмови господарським судом.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача - 1 пені за період з 27.04.2013 р. по 23.10.2013 р. в розмірі 1 896 916 грн. 00 коп. та штрафу в розмірі 1 944 871 грн. 83 коп. на підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.

За змістом положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), як учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов»язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов»язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якшо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов»язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов»язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робі, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судова колегія вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача - 1 пені та штрафу на підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України з огляду на наступне.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов»язання, санкції у вигляді штрафу та пені, передбаченого абз. 3 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов»язання, пов»язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розміру штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 року у справі №3-4гс10, від 20.12.2010 року у справі №3-41гс10, від 28.02.2011 року у справі №3-11гс11.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо неоплати вартості за виконані та прийняті будівельні роботи за договором субпідряду, правовідношення, в якому замовник зобов»язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов»язанням.

Враховуючи те, що у відповідача - 1 перед позивачем виникло за спірними правовідносинами саме грошове зобов»язання, застосування до вказаних правовідносин між сторонами положень ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України є неправомірним, а тому в цій частині позовних вимог позивача слід прийняти нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог з залишенням без змін рішення суду першої інстанції в іншій частині.

У відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом порушені і неправильно застосовані норми матеріального права України, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2014 р. у справі № 913/3093/13 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2014 р. у справі № 913/3093/13 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2014 р. у справі № 913/3093/13 - скасувати частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ, Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськ про стягнення 30 959 245 грн. 88 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 91056, м. Луганськ, вул. Лінія Залізниці, 9, ЗКПО 31995774, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», 91033, м. Луганськ, вул. Дніпровська, 51, ЗКПО 37455974 борг у розмірі 26 674 438 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 443 019 грн. 73 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 68 820 грн. 00 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ про стягнення пені у розмірі 1 896 916 грн. 00 коп., штрафу в розмірі 1 944 871 грн. 83 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», 91033, м. Луганськ, вул. Дніпровська, 51, ЗКПО 37455974 на користь Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 91056, м. Луганськ, вул. Лінія Залізниці, 9, ЗКПО 31995774 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 534 грн. 31 коп.

Припинити провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ про стягнення 3% річних у розмірі 25 903 грн. 29 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2014 р. у справі № 913/3093/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Луганської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 7 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3,4 - відповідачу;

5- третій особі;

6 - ДАГС;

7- ГС Луг. обл.

Довгалюк К.Г.