Рішення № 38303336, 15.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3763/14 15.04.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА"

про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в розмірі 2 592 476,72 грн.

Представники:

від позивача: Шевченко Д.О. - представник за довіреністю № б/н від 23.12.2013 року;

Файчак В.І. - представник з довіреністю б/н від 09.07.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА" про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в розмірі 2 592 476,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА" укладено договір позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки).

Відповідно до п. 1.1. договору позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки) від 01.11.2013 року, сторони дійшли згоди про заміну первісного зобов'язання боржника перед кредитором, що випливає з договору поставки № М12/05-17/1о від 17 травня 2012 року з додатковими угодами до нього і зазначене у п. 1.2. цього договору, на позикове зобов'язання між ними, яке зазначене в п.1.3 цього договору (новацію боргового зобов'язання в порядку ст. 1053 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 1.3.1 даного договору, зміст і розмір: позичальник (боржник) зобов'язується повернути позикодавцю (кредитору) суму позики в розмірі 2 550 000,00 грн.

На забезпечення виконання відповідачем зобов'язань по договору позики № Х13/11-01/1 від 01.11.2013 року, між товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА" укладено договір застави № Х13/11-01/2, посвідчений 01.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Пунктом 1.2. договору застави № Х13/11-01/2 від 01.11.2013 року передбачено майно, яке заставодавець передає у заставу.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, боржник не виконав взяті на себе зобов'язання, борги перед позивачем повністю у строк не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2014 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 15.04.2014 року.

14.04.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав додаткові докази по справі.

У судове засідання 15.04.2014 року відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" та товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА" уклали договір поставки № М12/05-17/1о від 17 травня 2012 року.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору поставки № М12/05-17/1о від 17 травня 2012 року виникла заборгованість в розмірі 2 550 000,00 грн., що підтверджується копіями акту звіряння за період 13.02.2013-31.10.2013 року, товарно-транспортної накладної № 118/В від 19.02.2013 року, акту приймання передачі № 219-0005 від 19.02.2013 року, акту приймання передачі № 219-0006 від 19.02.2013 року, товарно-транспортної накладної № 132/В/М від 27.02.2013 року, акту приймання передачі № 227-0004 від 27.02.2013 року, товарно-транспортної накладної № 71 від 05.03.2013 року, акту приймання передачі № 305-0009 від 05.03.2013 року, товарно-транспортної накладної № 72 від 06.03.2013 року, акту приймання передачі № 306-0006 від 06.03.2013 року, товарно-транспортної накладної № 77 від 07.03.2013 року, акту приймання передачі № 307-0006 від 07.03.2013 року, товарно-транспортної накладної № 96/В/М від 13.02.2013 року та акту приймання передачі № 213-0003 від 13.02.2013 року (наявні в матеріалах справи).

01.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА" укладено договір позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки).

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.1. договору позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки) від 01.11.2013 року, сторони дійшли згоди про заміну первісного зобов'язання боржника перед кредитором, що випливає з договору поставки № М12/05-17/1о від 17 травня 2012 року з додатковими угодами до нього і зазначене у п. 1.2. цього договору, на позикове зобов'язання між ними, яке зазначене в п.1.3 цього договору (новацію боргового зобов'язання в порядку ст. 1053 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 1.3.1 даного договору, зміст і розмір: позичальник (боржник) зобов'язується повернути позикодавцю (кредитору) суму позики в розмірі 2 550 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.3.3 та п. 2.1 договору позики, термін виконання: повернення всієї суми позики не пізніше 31 грудня 2013 року.

Згідно з п. 1.4 даного договору, з моменту підписання цього договору позики первісні зобов'язання боржника перед кредитором по договору поставки (п. 1.2. цього договору) припиняються повністю, включаючи зобов'язання з оплати неустойки та відсотків за прострочку виконання грошового зобов'язання (в порядку ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.5 договору позики, позика за цим договором вважається наданою з моменту припинення первісних зобов'язань боржника по договору поставки № М12/05-17/1о від 17 травня 2012 року з додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 2.5 договору позики, у разі настання позичальником вимоги про дострокове повернення позики в зазначений в ній термін, строк повернення позики вважається таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи жодних коштів позивачеві за договором позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки) від 01.11.2013 року не перераховано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки) від 1 листопада 2013 року в розмірі 2 550 000,00 грн. відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

Також, позивачем нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 14 531,51 грн. та 25% річних від суми простроченого грошового зобов'язання в розмірі 27 945,21 грн.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.3. договору позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки) від 1 листопада 2013 року, у разі допущення прострочення виконання грошового зобов'язання, позичальник сплачує позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 відсотків річних від простроченої суми, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд погоджується з розрахунком суми 25 процентів річних за період з 01.01.2014 року по 16.01.2014 року, наданого позивачем, та у зв'язку з цим вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25 процентів річних в розмірі 27 945,21 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідач просить стягнути пеню в розмірі 14 531,51 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно до п. 3.2 договору позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки) від 1 листопада 2013 року, у разі порушення строку повернення позики, зазначеного у п. 2.1. цього договору або у та/або строку дострокового повернення позики, відповідно до п. 2.4. цього договору, позичальник сплачує позикодавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми такої заборгованості за весь час порушення виконання зобов'язання до моменту повної оплати. Оплата пені не звільняє позичальника від виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Суд погоджується з розрахунком суми пені за період з 01.01.2014 року по 16.01.2014 року, наданого позивачем, та у зв'язку з цим вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 14 531,51 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На забезпечення виконання відповідачем зобов'язань по договору позики № Х13/11-01/1 від 01.11.2013 року, між товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА" укладено договір застави № Х13/11-01/2, посвідчений 01.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Відповідно до п. 1.1. договору застави, цей договір забезпечує виконання «заставодавцем» своїх зобов'язань за договором позики № Х13/11-01/1 від 01 листопада 2013 року, укладеним між «заставодержателем» та «заставодавцем» в порядку новації боргу, за умовами якого «заставодавець» зобов'язується перед "заставодержателем" в повному обсязі повернути позикові кошти в розмірі 2 550 000 (два мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч грн. 00 кой.) гривень шляхом сплати всієї суми заборгованості в строк - до 31 грудня 2013 року.

Позикове зобов'язання «заставодавця» перед «заставодержателем» виникло в результаті заміни (новації) боргу «заставодавця» перед «заставодержателем» по договору поставки № М12/05-17/ІО від 17 травня 2012 року з додатковими угодами до нього в порядку ст. 1053 Цивільного кодексу України.

Крім того, цей договір забезпечує виконання « заставодавцем » обов'язків, щодо:

сплати неустойки у випадках та розмірі, передбачених Договором позики;

відшкодування витрат, понесених «заставодержателем» в зв'язку з пред'явленням вимоги за Договором позики і звернення стягнення на Предмет застави, за цим договором;

відшкодування «заставодержателем» збитків, завданих порушенням зобов'язань за Договором позики та/або зобов'язань за цим договором;

відшкодування витрат «заставодержателем» на утримання, збереження та страхування предмета застави у випадках, передбачених законодавством України та цим Договором застави.

Пунктом 1.6. договору позики зазначено, що зобов'язання позичальника за цим договором забезпечується заставою автотранспортних засобів по договору застави № х13/11-01/2 від 01.11.2013 року.

Пунктом 1.2. договору застави № Х13/11-01/2 від 01.11.2013 року передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.1. цього договору, «заставодавець» на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу належне йому майно:

сідловий тягач-Е марки SCANIA, модель Р114 GA4X2NA34, реєстраційний номер АА2667СК, номер кузову 9BSP4X20003618480, 2008 року випуску, білого кольору, який належить «заставодавцю» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAT № 384938 від 08.10.2013 року, оціночною (заставною) вартістю 762 883,00 (сімсот шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 00 коп.) гривень;

силовий тягач-Е марки SCANIA, модель Р114, реєстраційний номер АА4260МО, номер кузову 9BSP4X20003599579, 2007 року випуску, синього кольору, який належить «заставодавцю» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAT № 384943 від 08.10.2013 року, оціночною (заставною) вартістю 584 752,00 (п'ятсот вісімдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві грн. 00 коп.) гривень;

н/причіп-платформа-Е марки/модель ЕХО 99981, реєстраційний номер АА8169ХО, номер кузову Y9999981090A99003, 2009 року випуску, зеленого кольору, який належить «заставодавцю» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAT № 384946 від 08.10.2013 року, оціночною (заставною) вартістю 393 975, 00 (триста дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) гривень;

н/причіп-паливоцистерна-Е марки/модель ЕХО 99983, реєстраційний номер АА2144ХТ, номер кузову Y99999830D0A99451, 2013 року випуску, білого кольору, який належить «заставодавцю» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAT № 384945 від 08.10.2013 року, оціночною (заставною) вартістю 432 600,00 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот грн. 00 коп.) гривень;

легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S 65 AMG СЕДАН-В, реєстраційний номер АА0065СМ, номер кузову WDDNG79X87A109438, 2007 року випуску, чорного кольору, який належить «заставодавцю» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК № 998485, виданого ВРЕР 5 м. Києва 05.07.2012 року, оціночною (заставною) вартістю 638 935,00 (шістсот тридцять .вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн. 00 коп.) гривень.

Відповідно до п. 1.3 договору застави № Х13/11-01/2 від 01.11.2013 року, загальна вартість предмету застави на момент укладення цього договору за згодою сторін становить 2 813 145,00 (два мільйони вісімсот тринадцять тисяч сто сорок п'ять грн. 00 коп.) гривень.

Згідно з п. 1.4 договору застави № Х13/11-01/2 від 01.11.2013 року, «заставодавець» засвідчує, що на момент укладення цього договору предмет застави: є його власністю; не підлягає вилученню, вільний від будь-яких зобов'язань та обтяжень (застав, в тому числі податкової, арештів, тощо); не є предметом судових спорів; на нього не було звернено стягнення; він не був нікому проданий, подарований, переданий в тимчасове володіння та користування іншій особі; не містить будь-яких пошкоджень; не підлягає конфіскації; не є часткою, паєм, вкладом у спільну господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 19 ЗУ «Про заставу» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до п.2.3 договору застави, заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо позика, та/або неустойка, та/або штрафні санкції, та/або відсотки та збитки, які були забезпечені цією заставою, не будуть сплачені у строки, передбачені договором позики.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1, 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до п.2.7 договору застави, у випадку невиконання заставодавцем будь-яких зобов'язань по договору позики та/або по цьому договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України, зокрема, застосувати позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, передбачені ст. 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», або реалізувати предмет застави через третіх осіб за власним розсудом через комісійні магазини, біржі тощо.

Як вбачається з пунктів 3.3.4 договору застави, заставодержатель має право на власний розсуд обирати порядок звернення стягнення на заставлене майно згідно з Законом України «Про заставу» та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до статті 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

На виконання зазначеної вимоги закону, 08.01.2014 року позивач зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на транспортні засоби: - сідловий тягач-Е марки SCANIA, модель Р114 GА4Х2NА34. реєстраційний номер АА2667СК. номер кузовe 9ВSР4Х20003618480, 2008 року випуску; сідловин тягач-Е марки SCANIA, модель Р114 реєстраційний номер АА4260МО, номер кузову 9ВSP4Х20003599579, 2007 року випуску; напівпричіп-платформа-Е марки/модель ЕХО 99981, реєстраційний номер АА8169X0, номер кузову Y9999981090А99003, 2009 року випуску; напівпричіп-паливоцистерна-Е марки/модель ЕХО 99983, реєстраційний номер АА2144ХТ, номер кузову Y99999830D0А109438, 2013 року випуску та легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S 65 АМG седан - В, реєстраційний номер АА 0065СМ, номер кузову WDDNG79X87A109438, 2007 року випуску.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за договором позики № Х13/11-01/1 (в порядку новації боргу за договором поставки) від 01.11.2013 року в розмірі 2 550 000,00 грн., 14 531,51 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання, 27 945,21 грн. - 25 % річних від суми належним чином доведений, документально підтверджений і сторонами не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, між товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕОЛМА" укладено договір застави № Х13/11-01/2, посвідчений 01.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, тому позовні вимоги про звернення стягнення в розмірі 2 592 476,72 грн. на предмет застави визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43134663 від 13.01.2014 року, інших обтяжень предмета застави, а саме: сідловий тягач-Е марки SCANIA, модель Р114 GА4Х2NА34. реєстраційний номер АА2667СК. номер кузовe 9ВSР4Х20003618480, 2008 року випуску; сідловин тягач-Е марки SCANIA, модель Р114 реєстраційний номер АА4260МО, номер кузову 9ВSP4Х20003599579, 2007 року випуску; напівпричіп-платформа-Е марки/модель ЕХО 99981, реєстраційний номер АА8169X0, номер кузову Y9999981090А99003, 2009 року випуску; напівпричіп-паливоцистерна-Е марки/модель ЕХО 99983, реєстраційний номер АА2144ХТ, номер кузову Y99999830D0А109438, 2013 року випуску та легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S 65 АМG седан - В, реєстраційний номер АА 0065СМ, номер кузову WDDNG79X87A109438, 2007 року випуску- не зареєстровано.

Відповідно до ч. 3 с. 23 ЗУ «Про заставу», якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Згідно з п. 2.8 договору застави, сторони погодили, що у випадку звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку, початковою ціною предметам застави (забезпечувального обтяження) для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження є оціночна вартість (заставна) вартість предмета застави, зазначено в п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору застави, загальна вартість предмету застави на момент укладання цього договору за згодою сторін становить 2 813 145,00 грн.

Відповідно до статті 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Для врегулювання спору мирним шляхом позивач 15.01.2014 року направив відповідачеві повідомлення про порушення забезпеченого обтяження зобов'язання вих. № 41/01 від 15 січня 2014 року, відповідно до якого просив виконати порушене зобов'язання шляхом сплати простроченої заборгованості у розмірі 2 589 821,92 грн. або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 календарних днів. Відповідач вимогу не виконав.

Вимога позивача щодо звернення стягнення на предмет застави за початковою ціною, що вказана в договорі застави № Х13/11-01/2 від 01.11.2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави по договору застави № Х13/11-01/2 від 01.11.2013 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1213:

сідловий тягач-Е марки SCANIA, модель Р114 GA4X2NA34, реєстраційний номер АА2667СК, номер кузову 9BSP4X20003618480, 2008 року випуску, білого кольору, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Деолма», шляхом реалізації на публічних торгах за початковою ціною 762 883 (сімсот шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 00 коп.;

силовий тягач-Е марки SCANIA, модель Р114, реєстраційний номер АА4260МО, номер кузову 9BSP4X20003599579, 2007 року випуску, синього кольору, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Деолма», шляхом реалізації на публічних торгах за початковою ціною 584 752 (п'ятсот вісімдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп.;

н/причіп-платформа-Е марки/модель ЕХО 99981, реєстраційний номер АА8169ХО, номер кузову Y9999981090A99003, 2009 року випуску, зеленого кольору, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Деолма», шляхом реалізації на публічних торгах за початковою ціною 393 975 (триста дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.;

н/причіп-паливоцистерна-Е марки/модель ЕХО 99983, реєстраційний номер АА2144ХТ, номер кузову Y99999830D0A99451, 2013 року випуску, білого кольору, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Деолма», шляхом реалізації на публічних торгах за початковою ціною 432 600 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот) грн. 00 коп.;

легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S 65 AMG СЕДАН-В, реєстраційний номер АА0065СМ, номер кузову WDDNG79X87A109438, 2007 року випуску, чорного кольору, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Деолма», шляхом реалізації на публічних торгах за початковою ціною 638 935 (шістсот тридцять .вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 00 коп.

Кошти від реалізації предмета застави направити в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Деолма" (04214, м. Київ, вул. Північчна, буд. 6, кВ. 33, код ЄДРПОУ 38180571) перед товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 2-А, оф. 2, код ЄДРПОУ 37818180) за договором позики № Х13/11-01/1 (в порядку боргу за договором поставки) від 01.11.2013 року в розмірі 2 592 476 (два мільйони п'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн.. 72 коп., з яких 2 550 000,00 грн. (два мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - основна заборгованість, 14 531 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 51 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язання, 27 945 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн.. 21 коп. - 25 відсотків річних від суми простроченого грошового зобов'язання.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Деолма" (04214, м. Київ, вул. Північчна, буд. 6, кВ. 33, код ЄДРПОУ 38180571) на користь товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек-Форт" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 2-А, оф. 2, код ЄДРПОУ 37818180) судового збору в розмірі 51 849 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот сорок дев'ять) грн. 53 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.04.2014 року

Суддя С.М.Мудрий