Рішення № 38303272, 14.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1026/14 14.04.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рада"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс"

про стягнення 6 171,74 грн.

Представники сторін:

від позивача: : Калашнюк О.С. - представник за довіреністю № б/н від 31.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" про стягнення 6 171,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" укладено договір про надання комунальних послуг на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 30.06.2006 року та договір про виконання робіт з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів від 01.03.2008 року.

Оскільки, відповідачем прострочено оплату послуг по укладених договорах, то у нього утворилась заборгованість по пені.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача пені, яка станом на 01.11.2013 року становить 6 171,74 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.01.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.02.2014 року розгляд справи відкладено на 03.03.2014 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2014 року розгляд справи відкладено на 18.03.2014 року, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

06.03.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог.

В судове засідання 18.03.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 28.01.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2014 року розгляд справи відкладено на 24.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2014 року розгляд справи відкладено на 08.04.2014 року, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

В судове засідання 08.04.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 28.01.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог.

Представник позивача не виконав вимоги ухвали суду від 24.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2014 року розгляд справи відкладено на 14.04.2014 року.

В судове засідання 14.04.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 28.01.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 13, кв. 113, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.01.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача підтримав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до умов якої просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 21 201,95 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог розцінюється судом як заява про збільшення позовних вимог та приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30.06.2006 року у між товариством з обмеженою відповідальністю "Рада" Корпорація «Позняки-жил-буд» (підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (користувач) укладено договір на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і при будинкової території.

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є забезпечення підприємством надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у будинку №13 по вул. Анни Ахматової м. Києва, в якому знаходяться нежилі приміщення користувача, а користувачем своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах, визначеними цим договором.

Згідно з п.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надання послуг складається по фактичним витратам підприємства, що наведені в розрахунку вартості житлово-комунальних послуг, що є невід'ємною частиною цього договору.

Розмір щомісячної плати за надані послуги, визначається додатками до цього договору і розраховується як частка від загальних витрат на утримання будинку та прибудинкової території, згідно діючих тарифів. Щомісячна плата може корегуватись в разі зміни тарифів.

Оплата за надання послуг здійснюється користувачем на підставі рахунків, наданих підприємством, шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.3.2 договору, послуги оплачуються в безготівковій формі через банківські установи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Також, 01.03.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Рада" Корпорація «Позняки-жил-буд» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (замовник) укладено договір про виконання робіт з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ).

Відповідно до п.1.1 договору, замовник" доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по перевезенню та знешкодженню твердих побутових відходів (ТПВ), відповідно до адреси об'єктів і періодичності вивозу, заявленої при складанні договору, а замовник зобов'язується оплатити роботу в порядку і строки, передбачені цим договором.

Згідно з п.4.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата за роботи здійснюється згідно з договором шляхом розрахунків перерахування коштів на рахунок виконавця до 10 числа поточного місяця (п.4.3 договору).

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За період з січня 2012 року по травень 2012 року позивачем по двох договорах надано відповідачу послуг на загальну суму 28 128,62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- актом від 01.02.2012 року, рахунком-фактурою №СФ-0000005 від 31.01.2012 року на суму 5 181,86 грн. та актом №ОУ-0000435 здачі-прийняття робіт (надання послуг) січень 2012р. на суму 5 181,86 грн. (за експлуатаційні витрати, вивіз ТВП, опалення НП);

- актом від 02.03.2012 року, рахунком-фактурою №СФ-000290 від 29.02.2012 року на суму 6 117,62 грн. та актом №ОУ-0000018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) лютий 2012р. на суму 6 117,62 грн. (за експлуатаційні витрати, вивіз ТВП, опалення НП);

- актом від 02.04.2012 року, рахунком-фактурою №СФ-000315 від 31.03.2012 року на суму 7 530,85 грн. та актом №ОУ-0000054 здачі-прийняття робіт (надання послуг) березень 2012р. на суму 7 530,85 грн. (за експлуатаційні витрати, вивіз ТВП, опалення НП);

- актом від 02.05.2012 року, рахунком-фактурою №СФ-000339 від 30.04.2012 року на суму 5 682,41 грн. (за експлуатаційні витрати, вивіз ТВП, опалення НП);

- актом від 04.06.2012 року, рахунком-фактурою №СФ-000364 від 31.05.2012 року на суму 3 615,88 грн. (за експлуатаційні витрати, вивіз ТВП, опалення НП).

Надані позивачем послуги оплачені відповідачем в повному обсязі з простроченням, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а саме:

- № 216 від 12.03.2012 року на суму 1 414,84 грн. з призначенням платежу: «оплата за експлуатаційні витрати та вивіз ТПВ. Рах. №СФ-000290 від 29.02.2012 р.»;

- № 217 від 12.03.2012 року на суму 1 414,84 грн. з призначенням платежу: «оплата за експлуатаційні витрати та вивіз ТПВ. РАх. №СФ-0000005 від 31.01.2012 р.»;

- №270 від 26.07.2012 року на суму 16 000,68 грн. з призначенням платежу: «оплата за експлуатаційні витрати Рах.№СФ-000315 від 31.03.2012р., Рах. №СФ-000290 від 29.02.2012р., Рах. №СФ-0000005 від 31.01.2012 р.»;

- №280 від 07.08.2012 року на суму 10 713,13 грн. з призначенням платежу: «оплата за експлуатаційні витрати зг. рах. №СФ-000387 від 30.06.2011р., №СФ-000364 від 31.05.2012р., №СФ-000339 від 30.04.2012».

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У зв'язку з простроченням оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачу пеню на загальну суму 21 201,95 грн. (2 875,17 грн. пені - за експлуатаційні витрати, 18 075,15 грн. пені за опалення та 251,63 грн. пені за ТПВ (тверді побутові відходи)).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 3.3 договору на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і при будинкової території від 30.06.2006 року, за несвоєчасну оплату послуг користувачем, підприємство нараховує пеню в розмірі 1 % від суми сплати за кожний день прострочки (включаючи день оплати).

Відповідно до п.4.4 договору про виконання робіт з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.03.2008 року, якщо роботи замовнику надані в повному обсязі, але кошти за надані послуги не поступили на рахунок виконавця до 10 числа місяця, що слідує за звітним, замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу на користь виконавця, за кожен день прострочення, але не більше подвійної суми заборгованості.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 2 875,17 грн. - за експлуатаційні витрати та пені в розмірі 18 075,15 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Щодо розрахунку пені ТПВ (тверді побутові відходи), то суд встановив, що розрахунок пені, наданий позивачем є не вірним, тому суд наводить власний розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором про виконання робіт з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.03.2008 року:

Місяць, рікНараховано ТПВ, грн.Кінцева дата сплатиДата оплатиК-ть днів простроченняПеня, грн..Січень 2012 113,8625.02.1212.03.201215113,86*0,5%*15=8,54Лютий 2012113,8625.03.1212.03.2012 Березень 2012 113,8625.04.1226.07.201291113,86*0,5%*91=51,81Квітень 2012 113,8625.05.1207.08.201273113,86*0,5%*73=41,56Травень 2012 113,8625.06.1207.08.201242113,86*0,5%*42=23,91

Таким чином, розмір пені по ТПВ становить 125,82 грн.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами на загальну суму 21 076,14 грн. за розрахунком суду.

Вимоги в частині стягнення пені в розмірі 125,81 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 13, кв. 113, ідентифікаційний код 32526961) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 3, ідентифікаційний код 30300272) пені в розмірі 21 076 (двадцять одна тисячі сімдесят шість) грн. 14 коп., а також судовий збір в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 22 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.04.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий