Рішення № 38303185, 15.04.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3508/14-ц

пр. № 2/759/2529/14

15 квітня 2014 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Хрипки І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест», 3-ті особи Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Комунальне підприємство «Житло-Сервіс» ГУ житлового забезпечення, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м.Києві про визнання майнових прав на частку в об'єкті незавершеного будівництва, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» та просив суд постановити рішення, яким визнати майнові права на частку в об'єкті інвестування у будівлі за адресою АДРЕСА_1, незавершеного будівництва з такими характеристиками: Поверх - 14; Кількість кімнат - 2. Загальна площа - 79,55 кв.м.; житлова площа - 37,66 кв.м. Просив також визнати право власності на частку в об'єкті незавершеного будівництва, що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва об'єкта нерухомості у будівлі за адресою АДРЕСА_1, незавершеного будівництва з такими характеристиками: Поверх - 14; Кількість кімнат - 2. Загальна площа - 79,55 кв.м.; житлова площа - 37,66 кв.м.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 31.05.2005р. між ним та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (надалі Повірений) був укладений Договір доручення №131/1-68 , за яким він, т.б. позивач доручив, а Повірений зобов'язувався від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об'єкта нерухомості та здати будинок в експлуатацію у 4 кварталі 2006року, а саме за адресою АДРЕСА_1, незавершеного будівництва з такими характеристиками: Поверх - 14; Кількість кімнат - 2. Загальна площа - 79,55 кв.м.; житлова площа - 37,66 кв.м. Окрім цього, після завершення будівництва відповідач зобов'язався надати довірителю документи, необхідні для послідуючого оформлення об'єкта нерухомості у власність. Свої зобов'язання він, т.б. позивач виконав у повному обсязів та у встановлений строк, що підтверджується довідкою відповідача №1056 інв.№131/1-68 (2005) від 20.11.2006р.про отримання коштів за Договором. Разом з тим, на час подання позову до суду об'єкт нерухомості в експлуатацію не зданий, будівельні роботи припинені, що порушує його права як інвестора щодо строків здачі та введення в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку в порушення умов договору доручення. До цих пір документи які необхідні для оформлення ним права власності на об'єкт нерухомості не передані, що фактично омежує його можливості оформити за ним право власності на про інвестований об'єкт нерухомості.. Просив задовольнити позов на підставі ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»,, ст.ст. 16, 177, 190, 316, 331, 526, 610, 611, 620 ЦК України.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та представники 3-х осіб в судове засідання не з"явилися, про день і час розгляду справи повідомлялись належним чином, заперечень проти позову до суду не надійшло, враховуючи наведене та думку позивача, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності, на підставі матеріалів, що є у справі.

В судове засідання з»явився представник відповідача арбітражного керуючого Зінкевича О.М. - ОСОБА_2, який повідомив суду, про те, що ухвалою Господарського суду м.Києва від 15 липня 2013року порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест», а також ухвалою суду від 16.10.2013р. затверджений реєстр вимог кредиторів. Рішення просив постановити на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 cт. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 31.05.2005р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (надалі Повірений) був укладений Договір доручення №131/1-68 , за яким згідно п.1.1. позивач (Довіритель), доручив, а відповідача (Повірений) зобов'язувався від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об'єкта нерухомості та здати будинок в експлуатацію у 4 кварталі 2006року, а саме за адресою АДРЕСА_1, незавершеного будівництва з такими характеристиками: Поверх - 14; Кількість кімнат - 2. Загальна площа - 79,55 кв.м.; житлова площа - 37,66 кв.м. Згідно п.2.3.4 «Повірений» після завершення будівництва , т.б. відповідач зобов'язався надати довірителю документи, необхідні для послідуючого оформлення об'єкта нерухомості у власність.

Закінчення будівництва об"єкта інвестування у відповідності до пункту 1.3 вказаного вище договору, повинно було відбутися в четвертому кварталі 2006р., але на цей час будинок в експлуатацію не здано.

Стаття 177 ЦК України, серед інших видів об"єктів цивільних прав визначає майнові права.

А стаття 190 ЦК України передбачає, що майном як особливим об"єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов"язки.

Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

У статті 876 ЦК України зазначено про те, що власником объекта будівництва або результату інших будівельних робіт, є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Згідно частини 1 пункту 1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 5 cт. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність ", інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій...

У відповідності до частини 1 пункту 1 cт. 18 вказаного вище Закону, держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

В пункті 1 cт. 19 цього ж Закону зазначено, що захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) інвестицій.

Аналізуючи вказані норми права, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, а також: приймаючи до уваги, що позивачем виконано всі умови Д доручення №131/1-68 від 31.05.2005р., що підтверджується довідкою відповідача №1056 інв.№131/1-68 (2005) від 20.11.2006р.про отримання коштів за Договором /а.с.11/ суд приходить до висновку про те, що позивачем ОСОБА_1 набуто майнові (речові) права на частку в об'єкті інвестування у будівлі за адресою АДРЕСА_1, незавершеного будівництва з такими характеристиками: Поверх - 14; Кількість кімнат - 2. Загальна площа - 79,55 кв.м.; житлова площа - 37,66 кв.м., але відповідач не виконує умови інвестиційного договору, порушує строки здачі в експлуатацію объекта інвестування, чим порушує інвестиційні, майнові та житлові права позивача.

Судом встановлено, що об'єкт інвестування є незавершеним будівництвом, акт про прийняття його в експлуатацію не видавався.

Оскільки оформлення права власності на об'єкт інвестування пов'язане з введенням будинку в експлуатацію, право власності на об'єкт незавершеного будівництва на даний час та за цих обставин виникнути не може.

Згідно ч.1 ст.620 ЦК України у разі невиконання обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 177, 178, 190, 331, 525, 526, 530, 876 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 7, 18, 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 210, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) майнові права на частку в об'єкті інвестування у будівлі за адресою АДРЕСА_1, незавершеного будівництва з такими характеристиками: Поверх - 14; Кількість кімнат - 2. Загальна площа - 79,55 кв.м.; житлова площа - 37,66 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) право власності на частку в об'єкті незавершеного будівництва, що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва об'єкта нерухомості у будівлі за адресою АДРЕСА_1, незавершеного будівництва з такими характеристиками: Поверх - 14; Кількість кімнат - 2. Загальна площа - 79,55 кв.м.; житлова площа - 37,66 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: