Постанова № 38302896, 13.03.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 р. 13:00 Справа № 818/500/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Аторіної В.С.,

представників позивача: Гордієнко Л.В., Ковальова І.В.,

представника відповідача - Лібової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Слана Плюс" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Слана Плюс" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2014 року № 0000042200 щодо донарахування податку на додану вартість на загальну суму 233 176, 25 грн., у тому числі основного платежу 186 541, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 46 635, 25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено перевірку ПП «Слана Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Шевченківський завод продтоварів» за липень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 10.01.2014 № 4/18-04-22/015/33001493. Перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.156, п. 14.1 п. 185.1 п. 187.1 ст. 187, п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 186541,00 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає протиправним з огляду на наступне.

Глухівською ОДПІ встановлено, що ПП «Слана Плюс» безпідставно не включило до податкових зобов'язань з податку на додану вартість накладні на внутрішнє переміщення на суму 1286541 грн., що є порушенням п.п. 14.1.36. п.п. 14.1.156, ст. 14.1, п. 185.1 ст. 185 п. 187.1 ст. 187 п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Проте, позивач зазначає, що наведені вище накладні на внутрішнє переміщення товару укладені на операції з передачі товару на відповідальне зберігання у ТОВ «Арго».

Отже, в порушення п. 196.1.2 ст. 196 Податкового кодексу України, Глухівською ОДПІ по операціям з передачі товарів у відповідальне зберігання донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Передача товару на відповідальне зберігання здійснювалась на підставі договору зберігання № 1 від 01.06.2013. Під час перевірки наведений договір було надано перевіряючим, але в акті перевірки він зазначений як відсутній.

Глухівська ОДПІ в акті перевірки прямо зазначає про відсутність жодних первинних бухгалтерських документів щодо реалізації крупи гречаної у кількості 120000 кг у червні 2013р., 60000 кг у липня 2013р., 14400,779 кг у серпні 2013 року.

Отже, донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в акті перевірки здійснено без посилань на первинні документи, які підтверджують саме факт поставки товару.

Зазначене, на думку позивача, є порушенням п. 5.2 Наказу ДПС України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Накладні на внутрішнє переміщення товару, за якими товар передано на відповідальне зберігання до ТОВ «Арго», не містили вартості товару. Отже, база оподаткування для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість Глухівською ОДПІ визначено не на підставі первинних документів, як передбачено п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, а виключно на підставі непрямих розрахунків, ані порядок, ані методика яких не передбачена жодними нормами діючого законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмовому запереченні, поданому до суду, зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що ПП «Слана Плюс» не надано головної книги по бухгалтерським рахункам, в якій було б зафіксовано залишок крупи гречаної у кількісному та сумарному вигляді, договір зберігання від 01.06.2013 № 1 та накладні на переміщення № СП-000004 від 03.06.2013, № СП-0000005 від 01.07.201, № 0000006 від 05.08.2013

Відповідно до п.п. 14.1.132 ст.14 Податкового кодексу України при передачі товарно-матеріальних цінностей згідно договору схову на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі здійснюється без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платникові податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

У даному випадку матеріальні цінності повинні залишитися на рах. 26 «Готова продукція» ПП «Слана Плюс» як у сумарному так і в кількісному обліку. Відповідно до журналу-ордеру № 26 «Готова продукція» по крупі гречаній за період з 01.05.2013 по 31.10.2013 станом на 01.09.2013 залишок крупи гречаної в кількості та сумі складає 0 кг/грн. Тобто, на думку відповідача, відсутність у бухгалтерських документах залишку крупи гречаної свідчить про те, що вказана продукція була саме реалізована, оскільки, якщо б це було зберігання вказаної крупи, то неодмінно мав би залишитися хоча б якийсь залишок. З вищезазначеного відповідач зробив висновок, що це є реалізація товару, а не передача крупи гречаної на відповідальне зберігання.

Також, відповідач зазначає, що накладні на внутрішнє переміщення включені до картки номенклатури "Крупа гречана" без фізичного переміщення, а щодо реалізації крупи гречаної в кількості 144400, 779 кг жодних первинних бухгалтерських документів не надано, та у в зв'язку з відсутністю звіту комірника і залишків по рахунку 26 «Готова продукція» неможливо встановити кому саме реалізована крупа гречана в кількості 194400, 779 кг.

В ході перевірки договір на зберігання крупи гречаної, видаткові накладні на зберігання надані не були, повернення крупи гречаної із зберігання документально не підтверджено.

Таким чином, відповідач вважає, що ПП «Слана Плюс» здійснило господарську операцію, як таку, що здійснена без мети отримання доходу, в результаті чого підприємство занизило податок на додану вартість всього у сумі 186541 грн., в т.ч. за червень 2013 року у сумі 114000 грн., за липень 2013 року у сумі 51500 грн., за серпень 2013 року у сумі 14041 грн.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З 19.12.2013 по 25.12.2013 посадовими особами Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Слана Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2013 по 31.10.2013, за результатами якої складено акт від 10.01.2014 № 4/18-04-22/015/33001493 (а.с. 10-26).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36, пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість всього у сумі 186 541 грн., у тому числі за червень 2013 року у сумі 114 000 грн., за липень 2013 року у сумі 58 500 грн., за серпень 2013 року у сумі 14 041 грн., а саме ПП "Слана Плюс" не включило до податкових зобов'язань накладні на внутрішнє переміщення на загальну суму 186 541 грн.

25.01.2014 Глухівською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042200 щодо донарахування податку на додану вартість на загальну суму 233 176, 25 грн., у тому числі основного платежу 186 541, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 46 635, 25 грн. (а.с. 8).

Актом перевірки від 10.01.2014 № 4/18-04-22/015/33001493 встановлено наступне.

ПП «Слана Плюс» в податковій декларації по ПДВ за липень 2013 року до податкових зобов'язань включило реалізацію ТОВ «Шевченківський завод продтоварів» крупи гречаної в кількості 1400 кг на суму 8260 грн., в т.ч. ПДВ 1377 грн. По даній операції за липень 2013 року віднесено ПП «Слана Плюс» до підприємств - ймовірних «податкових ям» по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Шевченківський завод продтоварів».

Станом на 01.05.2013 залишок зерна гречки склав 142438 кг. згідно рах. 201 «Сировина й матеріали».

ПП «Слана Плюс» придбано зерна гречки у травні 2013 року в кількості 577652 кг. на суму 1928919, 67 грн., в т.ч. ПДВ 321486, 61 грн.

До податкового кредиту за липень місяць 2013 року ПП «Слана Плюс» включило податкові накладні на придбання зерна гречки від ТОВ «Голландська аграрна компанія» за травень 2013 року у сумі ПДВ 146139 грн. та у сумі ПДВ 149669 грн. у жовтні 2013 року.

У травні 2013 року списано у виробництво гречки в кількості 235000 кг.

Згідно рах. 201 «Сировина й матеріали» залишок гречки на 01.06.2013 складає 485090 кг (142438+577652-235000).

Після переробки гречки, отримано з виробництва крупи гречаної в кількості 152750 кг.

Згідно рах. 26 «Готова продукція» залишок крупи гречаної на 01.05.2013 складає 84531, 379 кг.

Крупа гречана реалізована у травні місяці 2013 всього в кількості 115000 кг на суму 665350 грн., в т.ч. ПДВ 110891,66 грн. наступним контрагентам: ТОВ «Чернігівпродторг», ТОВ Торгівельна компанія «Ланселот», ТОВ «Терра», ТОВ «Сивер-трейд», ПП «Бегриль», ТОВ «Август Кий».

Згідно рах. 26 «Готова продукція» залишок крупи гречаної на 01.06.2013 склав 122281,379 кг (84531,379+152720-115000).

У червні 2013 року ПП «Слана Плюс» придбано зерна гречки в кількості 41382 кг на суму 140698 грн., в т.ч ПДВ 23449, 80 грн. від ТОВ «Агрофірма «Харчовик».

У червні 2013 року списано у виробництво зерна гречки в кількості 501207 кг.

Залишок зерна гречки на 01.07.2013 склав 25265 кг (485090+41382-501207).

Після переробки гречки, отримано з виробництва крупи гречаної у червні місяці всього 325784 кг.

Крупа гречана реалізована у червні 2013 року всього в кількості 265142, 857 кг на суму 877300 грн., в т.ч. ПДВ - 146216, 66 грн. наступним контрагентам: ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Сивер-трейд», ТОВ «Терра», ПП «Бегриль», ПП «Бегриль», ТОВ «Сумська продовольча компанія», ТОВ «Август Кий».

Вищезазначеним підприємствам було реалізовано крупи гречаної в кількості 145142,857 кг. Щодо реалізації крупи гречаної в кількості 120000 кг жодних первинних бухгалтерських документів не надано.

Згідно рах. 26 «Готова продукція» залишок крупи гречаної на 01.07.2013 склав 182923, 07 кг (122281,349+325784,55-265142,857).

ПП «Слана Плюс» придбано зерна гречки у липні місяці 2013 року в кількості 43404 кг на суму 143651,30 грн, в т.ч. ПДВ - 23941, 88 грн. від наступних контрагентів: ПАТ «Конотопагропостач», ТОВ «Агрофірма «Харчовик», ФГ «Наталич».

У липні 2013 року списано у виробництво зерна гречки в кількості 64462 кг.

Залишок зерна гречки на 01.08.2013 згідно рах. 201 «Сировина й матеріали» склав 4207 кг (25265+43404-64462).

Після переробки гречки, отримано з виробництва крупи гречаної у липні місяці в кількості 41900 кг.

Крупа гречана реалізована у липні місяці 2013 року всього в кількості 213157,143 кг на суму 989324, 64 грн., в т.ч. ПДВ 164887, 44 грн. наступним контрагентам: ТОВ «Терра», ТОВ «Сивер-трейд», ТОВ «Сумська продовольча компанія», ПП «Бегриль», ТОВ «Шевченківський завод продтоварів», ФО ОСОБА_4

Вищезазначеним підприємствам було реалізовано крупи гречаної в кількості 153157, 143 кг. Щодо реалізації крупи гречаної в кількості 60000 кг жодних первинних бухгалтерських документів не надано.

Згідно рах. 26 «Готова продукція» залишок крупи гречаної на 01.08.2013 склав 11666, 229 кг (182923,072+41900-213157,143).

У серпні 2013 року списано у виробництво зерна гречки в кількості 4207 кг.

Отримано з виробництва крупи гречаної у серпні місяці 2734, 550 кг.

Щодо реалізації крупи гречаної в кількості 14400, 779 кг жодних первинних бухгалтерських документів не надано.

Згідно рах. 26 «Готова продукція» залишок крупи гречаної на 01.09.2013 0 кг (11666,229+2734,550-14400,779).

З вересня 2013 року здійснювалась реалізація крупи гречаної урожаю 2013 року.

Згідно отриманих документів встановлено, що 19.04.2013 між ПП «Слана Плюс» та ТОВ «Голландська аграрна компанія» укладено договір поставки № 17-04/1ЗК. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «Голландська аграрна компанія» зобов'язується передати у власність ПП «Слана Плюс» товар - зерно, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього передбачену Договором грошову суму відповідно додатку. Додаток № 1 до вищезазначеного Договору поставки містить наступну інформацію: до 30.04.2013 та за умови отримання передоплати за Товар Постачальник повинен поставити Покупцю гречку урожаю 2012 року в кількості 693.000 т на загальну суму 2321550,00 грн.

До перевірки надані слідуючи товарно-транспортні накладні на транспортування зерна гречки від ТОВ «ГАК»: від 15.05.2013р. №015189, 015190,015188, від 16.05.2013р. №015194, 015191, 015192, від 17.05.2013р. №015195, 015197, 015196, від 20.05.2013р. №015199, 015200, 015201,015202,від 21.05.2013р. №015204,015203, від 22.05.2013р. №015205,015206, 015207, від 23.05.2013р. №015209, 015208, від 24.05.2013р. №015210, 015211, від 27.05.2013р. №015212,015213, 015214, від 28.05.2013р. №015215, 015216, 015217, 015218, 015219.

Продукція ПП «Слана Плюс» зберігалась на орендованому у ТОВ «Арго» складі площею 1895,5 кв.м. (договір оренди б/н від 01.01.2008).

Перевіркою встановлено, що до картки номенклатури «Крупа гречана» ПП «Слана Плюс» включило накладну на внутрішнє переміщення № СП-0000004 від 03.06.2013 крупи гречаної в кількості 120000 кг. Згідно калькуляції на червень 2013 року ціна реалізації складає 5,70 грн. Реалізація крупи гречаної 03.06.2013 відбувалась по ціні 5,70 грн. з ПДВ. 120000 кг. х 5,70 грн. = 684000грн., в т.ч. ПДВ 114000 грн.

Накладна на внутрішнє переміщення № СП-0000005 від 01.07.2013 в кількості 60000 кг. Згідно калькуляції на липень-серпень 2013 року ціна реалізації складає 5,85 грн. Реалізація крупи гречаної 31.07.2013 відбувалась по ціні 5,85 грн. з ПДВ. 60000 кг х 5, 85 грн. = 351000 грн., в т.ч. ПДВ 58500 грн.

Накладна на внутрішнє переміщення № СП-0000006 від 05.08.2013 в кількості 14400,779 кг. Реалізація крупи гречаної 01.08.2013 відбувалась по ціні 5,85 грн. з ПДВ. 14400, 779 кг х 5,85 = 84244, 55 грн., в т.ч. ПДВ 14040,75 грн.

Згідно з висновками акта перевірки, накладні на внутрішнє переміщення включені до картки номенклатури «Крупа гречана» без фізичного переміщення, щодо реалізації крупи гречаної в кількості 194400, 779 кг жодних первинних бухгалтерських документів не надано, а отже, не можливо встановити кому реалізована крупа гречана в кількості 194400,779 кг.

Перевіркою встановлено, що податкові накладні всього у сумі 186541 грн. не виписані і не включені до реєстру виданих податкових накладних. В поясненні директора ПП «Слана Плюс» ОСОБА_5 щодо реалізації крупи гречаної в кількості 194400,779 кг вказано, «що в червні місяці 2013 року зі складу в с. Руднєво Путивльського району, який належить ПП «Слана Плюс», була передана на зберігання крупа гречана в кількості 194, 400 кг згідно видаткових накладних на переміщення від 03.06.2013 № СП-000004 - 120 т, від 01.07.2013 № СП 000005 - 60 т, від 05.08.2013 № СП 000006 - 14,400 т». Договір на зберігання і крупи гречаної, видаткові накладні на зберігання не надані. Повернення крупи гречаної із зберегання документально не підтверджено.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ПП «Слана Плюс» здійснило господарську операцію, як таку, що здійснена без мети отримання доходу, в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість всього у сумі 186541 грн., в т.ч. за червень 2013 року у сумі 114000 грн., за липень 2013 року у сумі 58500 грн., за серпень 2013 року у сумі 14041 грн.

Проте, суд не погоджується із вказаним твердженням Глухівської ОДПІ з огляду на наступне.

01.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго" (Зберігач) та ПП "Слана-Плюс" (Поклажодавець) було укладено договір зберігання № 1 (а.с. 46).

За умовами договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору наступне майно: крупа гречана швидкорозварювальна 200 тн. Місце зберігання: Сумська обл., Путивльський р-н, с. Руднєве. Розмір винагороди за Договором встановлюється у розмірі 20,00 грн. за 1 т за кожен місяць зберігання. Винагорода сплачується за весь період зберігання на підставі узгоджених рахунків. Зберігач зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом зберігання; нести відповідальність за втрату (нестачу) переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Поклажодавця та до закінчення терміну дії цього договору, після закінчення терміну дії цього договору Зберігач не несе відповідальності за збереження Майна Поклажодаця; повернути майно Поклажодавцеві після закінчення терміну дії нього договору. Поклажодавець зобов'язаний забрати у Зберігача майно до закінчення строку цього договору, повідомити Зберігача за сім робочих дні про намір забрати майно, яке знаходиться на зберіганні. Договір діє до 31.05.2014.

Відповідно до наказу № 18 від 03 червня 2013 року (а.с. 128) ПП «Слана-Плюс» було розпочато планове очищення складів для проведення в серпні 2013 року підготовки їх для складування нового урожаю. Судом встановлено, що передача крупи гречаної на зберігання була спричинена сезонної необхідністю проведення повного очищення складу, для підготовки його до нового урожаю.

Отже, на виконання умов договору зберігання від 01.06.2013 позивачем передано на зберігання ТОВ "Арго" крупу гречану згідно накладних на внутрішнє переміщення: від 03.06.2013 № СП-000004 у кількості 120 000 кг (а.с. 47), від 01.07.2013 № СП-000005 у кількості 60 000 кг (а.с. 48), від 05.08.2013 № СП-000006 у кількості 14400, 779 кг (а.с. 49); та повернуто зі зберігання згідно накладної на внутрішнє переміщення від 04.11.2013 № СП-00000014 (а.с. 50).

Таким чином, суд дійшов висновку, що між позивачем та ТОВ "Арго" було здійснено господарські операції щодо здачі товару на відповідальне зберігання, а не купівлі-продажу, як стверджує відповідач.

Посилання Глухівської ОДПІ на відсутність первинних бухгалтерських документів щодо реалізації позивачем крупи гречаної у кількості 12000 кг у червні 2013 року, 60000 кг у липні 2013 року та 14400,779 кг у серпні 2013 року, як на підставу донарахування ПП "Слана-Плюс" податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд вважає безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. У ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Отже, як вбачається з аналізу вказаних норм, договір (правочин) є підставою виникнення зобов'язання (в тому числі господарського).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поняття договору зберігання викладено у ст. 936 ЦК України. Так, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до положень ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Таким чином, основною відмінністю між договорами купівлі-продажу та зберігання є те, що:

- за договором купівлі-продажу змінюється власник майна, а рухоме майно переміщується у просторі, тоді як за договором зберігання власник майна не змінюється, натомість майно (річ) переміщується у просторі;

- за договором купівлі-продажу одна сторона (новий власник майна) повинен сплатити іншій стороні (попередньому власнику майна) певну грошову суму за таке майно, а за договором зберігання - одна сторона (власник майна) повинен сплатити іншій стороні (особі, яка зберігає майно) певну суму саме за зберігання майна;

- за договором купівлі-продажу майно передається однією стороною договору безпосередньо іншій стороні такого договору (або уповноваженому представнику за довіреністю), а за договором зберігання - майно може передаватися, зі зберігання, за вказівкою поклажодавця, особі, яка не є стороною у договорі зберігання.

За договором зберігання власник майна не змінюється, хоча зберігач фактично і володіє, протягом певного проміжку часу (визначеного договором) майном (річчю), але не може таким майном користуватися та розпоряджатися.

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно із п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платникові податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Відповідно до п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування операції з: передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

З наведеного вбачається, що не підлягає оподаткуванню переміщення майна за договором зберігання.

Отже, відповідно до Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування, як податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб так і податком на додану вартість господарські операції з передачі майна у зберігання та повернення (видача) такого майна зі зберігання. За даною господарською операцією об'єктом оподаткування є безпосередньо надані послуги зберігання. У податкового органу немає жодних зауважень щодо формування податкових зобов'язань саме за наданням послуг зберігання.

Правова природа договорів купівлі-продажу визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у продавця - на передачу покупцеві товару за певну грошову компенсацію, у покупця - на прийняття товару та його оплату. Правова природа договорів зберігання визначає наступне волевиявлення сторін: у виконавця (зберігача) - на надання послуги, за певну грошову плату, у замовника (поклажодавця) - на отримання відповідної послуги та її оплату. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів, внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом.

Поза увагою податкового органу залишився той факт, що, як позивач так і його контрагент ТОВ "Арго" виконали умови укладеного між ними договору, чим і підтвердили факт його укладення, саме як договору зберігання. Укладений між сторонами договір зберігання відповідає нормам Цивільного кодексу України. Податковим органом не надано доказів про наявність підстав недійсності такого договору зберігання, та не доведено, що здійснені сторонами правочини підпадають під визначення договору купівлі-продажу.

Надані до перевірки та досліджені судом первинні документи підтверджують правомірність дій платника податків та спростовують висновки відповідача.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 203 ЦК України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно із ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою класифікувати договір (зберігання, купівлі-продажу, міни тощо) є його ознаки, встановлені законом. Саме законом, а не актами перевірок, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки не ґрунтуються на інформації (рішеннях суду), передбаченій законодавством України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2014 року № 0000042200 щодо донарахування податку на додану вартість на загальну суму 233 176, 25 грн., у тому числі основного платежу 186 541, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 46 635, 25 грн., а відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Слана Плюс" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 25 січня 2014 року № 0000042200 щодо донарахування податку на додану вартість на загальну суму 233 176, 25 грн., у тому числі основного платежу 186 541, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 46 635, 25 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 18.03.2014.