Ухвала суду № 38302606, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5437/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Росукренергохолдінг" до державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Шовковіта», ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс» за весь період діяльності.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 308/22/37142650 від 03.06.2013 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п. 138.8.5 п. 138.5 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 31 214 грн.; п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 14 327 грн..

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000992201 від 19.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 18 798,75 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Росукренергохолдінг» придбало у ТОВ «Шоковіта» товар, а саме рукав НЖФ100L6m у кількості 7 штук.

За наслідками даної операції виписано наступні документи: видаткову накладну № ШК-0000186 від 03.10.2012 року на товар у кількості 2 шт. (12 погонних метрів, по 6 м. кожний) на суму 7 590,00 грн., в т. ч. ПДВ 1265,00 грн., отримано за довіреністю № 434 від 01.10.2012 року; видаткову накладну № ШК-0000496 від 12.11.2012 року на товар у кількості 5 шт. (30 погонних метрів, по 6 м. кожний) на суму 18975,50 грн., в т. ч. ПДВ 3162,58 грн., отримано за довіреністю № 528 від 12.11.2012 року.

ТОВ «Шоковіта» виписано та передано позивачу податкові накладні від 03.10.2012 року №186 від 12.11.2012 року №496.

Позивачем здійснено повну оплату даного товару, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.10.2012 року № 2733 та від 12.11.2012 року № 3487.

Поставка (приймання-передача) товару здійснювалась за адресою постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Серова, буд. 21.

Доставка товару здійснювалась позивачем самостійно та за власний рахунок, що підтверджується подорожніми листами від 03.10.2012 року №0608580 та від 12.11.2012 року № 0516864.

Адреса місця доставки та подальшого знаходження товару: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39.

Після передачі первинних документів до бухгалтерії підприємства товар оприбутковано позивачем, що підтверджується прибутковими накладними від 03.10.2012 року №ПН-001704 та від 01.02.2013 року № ПН-003127 і оборотно-сальдовою відомістю.

У подальшому товар використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме - введено в експлуатацію на дослідно-промисловій установці по стабілізації газового конденсату в блочно-комплектному виконанні, яка розташована за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, місто Гадяч, вул. Енгельса, 39, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Витрати на придбання товару позивачем не задекларовано та не враховано при визначенні об'єкту оподаткування у декларації за II-IV квартали 2012 року, оскільки товар використовувався для потреб власної господарської діяльності відповідно до актів внутрішнього переміщення основних засобів.

ТОВ «Росукренергохолдінг» придбало у ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» товар, а саме: рукав НЖ Ф 100 L 6м у кількості 18 штук.

За наслідками даної операції виписано наступні документи: видаткову накладну від 18.05.2012 року № ТА-000556 у кількості 10 шт. (60 погонних метрів, по 6 м кожний) на суму 33 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 5500,00 грн., отримано за довіреністю № 162 від 03.07.2012 року; видаткову накладну від 03.07.2012 року № ТА-000140 у кількості 8 шт. (48 погонних метрів, по 6 м кожний) на суму 26400,00 грн., в т. ч. ПДВ 4400,00 грн., отримано за довіреністю № 52 від 18.05.2012 року.

ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» виписано та передано позивачу податкові накладні від 18.05.2012 року № 556 та від 03.07.2012 року № 140.

Позивачем здійснено повну оплату отриманого товару, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.05.2012 № 487, від 18.05.2012 року № 488 та від 03.07.2012 року № 1017.

Доставка товару здійснювалась позивачем самостійно власним силами та за власний рахунок, що підтверджується подорожніми листами від 18.05.2012 року №0516986 року та від 03.07.2012 року № 0516726.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Щодо посилання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, такі як: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники податку та їм присвоєно індивідуальні податкові номери.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, які на момент здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.