ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2014 року справа № 823/596/14
м. Черкаси
11 год. 50 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Орленко В.І.,
при секретарі - Дудці Г.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 - особисто,
представника відповідача Головного управління Міндоходів у Черкаській області Трояна Ю.О. - за довіреністю від 14.10.2013р. №29/23-00-10/0114,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
- скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області Гребенюка О.О. №20-о/пм від 17.02.2014р. "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області;
- стягнути з Головного управління Міндоходів у Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня незаконного звільнення (з 17 лютого 2014 року) і до вступу рішення в законну силу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що наказом в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області Гребенюка О.О. №20-о/пм від 17.02.2014р. ОСОБА_1 звільнено з посади та податкової міліції в запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п.64 п.п."ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Позивач вважає вказаний наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що рапорт про звільнення за власним бажанням був написаний ним 18.02.2014р. (після звільнення) під тиском керівництва оперативного управління ДПІ у м.Черкасах, ініціатива звільнення виходила від керівника управління, а тому звільнення не відповідає волевиявленню позивача.
Так, ввечорі 18.02.2014р., у період тимчасової непрацездатності, ОСОБА_1 викликали до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, де в.о. начальника оперативного управління ДПІ у м. Черкасах примусив його написати два рапорти: рапорт про звільнення за власним бажанням від 17.11.2013р. та рапорт про підтвердження рапорту про звільнення за власним бажанням від 17.02.2014р. Причиною звільнення стала відсутність позивача на роботі у скрутний для країни час.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідків.
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що 17.11.2013р. позивач подав рапорт на ім'я в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить з 17.02.2014р. звільнити його з посади та податкової міліції за власним бажанням згідно п.п. "ж" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Рапортом від 17.02.2014р. позивач підтвердив свій намір звільнитися з посади та податкової міліції з 17.02.2014р. за власним бажанням.
Наказом в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17.02.2014р. №20-о/пм позивача звільнено з посади та податкової міліції в запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п. 64 п.п. "ж" (за власним бажанням) Положення.
Заслухавши пояснення та доводи позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції з 12 липня 1999 року по 17 лютого 2014 року.
17.11.2013р. позивач подав рапорт на ім'я в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить з 17.02.2014р. звільнити його з посади та податкової міліції за власним бажанням згідно п.п. "ж" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
Рапортом від 17.02.2014р. позивач підтвердив свій намір звільнитися з посади та податкової міліції з 17.02.2014р. за власним бажанням.
Відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17.02.2014р. №20-о/пм підполковника податкової міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області 17.02.2014р. звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п. 64 п.п. "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
Відповідно до розписки, яка наявна в особовій справі позивача, 17.02.2014р., при звільненні з органів податкової міліції в запас, позивач отримав у відділі персоналу Головного управління Міндоходів у Черкаській області трудову книжку, військовий квиток, документи для постановки на військовий облік, наказ про звільнення.
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача суд враховує, що згідно з пунктом 353.1. статті 351 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998р. №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» встановлено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року.
Судом встановлено, що позивач, якому було присвоєно спеціальне звання - підполковник податкової міліції, належав до старшого начальницького складу податкової міліції відповідно до підпункту 353.4.2. п. 353.4. ст. 353 Податкового кодексу України.
Згідно підпункту "ж" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114 (далі по тексту - Положення), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до пункту 68 Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Тобто тримісячний строк, встановлений зазначеною нормою, стосується лише періоду з дня подання рапорту про звільнення зі служби та постановленням наказу про звільнення і є обов'язковим для усіх учасників процедури звільнення, оскільки жодних винятків застосування такого строку не передбачено.
Окрім цього, у розумінні норм п. 8, п.п. "ж" п. 64 Положення дострокове звільнення зі служби проводиться тільки за наявності поважних причин, що перешкоджають подальшому виконанню службових обов'язків.
Таким чином, звільнення зі служби за власним бажанням відповідно до зазначеної правової норми можливо при наявності двох обов'язкових умов: 1) власного бажання особи, яка проходить службу, для дострокового звільнення; 2) наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Судом встановлено, що у рапорті ОСОБА_1 від 17.11.2013р. не зазначені будь-які причини звільнення зі служби, тому оцінка поважності причин звільнення, як того вимагають пункти 8, 64 Положення, та наявності перешкод для подальшого проходження служби, не могла бути здійснена відповідачем.
З рапорту позивача про звільнення з посади за власним бажанням вбачається, що він складений 17 листопада 2013 року, у вихідний день - неділю. Резолюції начальників також датовані вихідним днем - 17.11.2013р.
Факт написання позивачем рапорту на звільнення саме 17.11.2013р. спростовується поясненнями свідка сестри ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що в неділю 17.11.2013 року позивач був в неї гостях в смт. Драбів, де вони разом з її родиною святкували її день народження. Цілий день неділі 17 листопада 2013 року позивач провів у смт. Драбів, і лише в понеділок 18.11.2013 року поїхав додому.
Щодо дати звільнення позивача з посади та податкової міліції - 17.02.2014р., суд встановив наступне.
Під час судового розгляду справи позивач пояснював, що 17.02.2014р. він не міг бути на роботі, тому що знаходився на лікуванні у стаціонарі в хірургічному відділенні Золотоніської центральної районної лікарні, з діагнозом сечо-кам'яна хвороба, правобічна ниркова коліка. Стан його здоров'я був незадовільний: мав характерні для хвороби різкі болі, погане самопочуття.
Вказані обставини підтверджуються листком непрацездатності Серія АГО №505251 від 18.02.2014р., відповідно до якого у період з 11.02.2014 до 18.02.2014 позивач перебував на лікарняному у стаціонарі в Золотоніській центральній районній лікарні. Згідно епікризу ОСОБА_1 з 11.02.2014 по 18.02.2014 знаходився в хірургічному відділенні Золотоніської центральної районної лікарні, діагноз: сечо-кам'яна хвороба, правобічна ниркова коліка.
В судовому засіданні в якості свідка був допитаний колега позивача ОСОБА_7, старший оперуповноважений відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, який разом з позивачем 17.02.2014р. був звільнений з посади та податкової міліції за п. 64 п.п. "ж" (за власним бажанням) Положення
Згідно пояснень свідка ОСОБА_7 18 лютого 2013 року близько 18 - 19 години вечора йому зателефонував його колега ОСОБА_1, і повідомив про те, що керівник оперативного управління ДПІ у м. Черкасах терміново викликає їх на роботу, де буде відбуватися відпрацювання операції «Фортеця» по охороні адміністративних будівель, із собою необхідно мати теплі речі.
18 лютого 2014 року після 19 години вечора він разом з позивачем прибули на роботу, до кабінету в.о. начальника оперативного управління ДПІ у м. Черкасах Щерба І.М.
Керівник поцікавився причиною відсутності офіцерів на робочих місцях. У зв'язку з відсутністю працівників на роботі, перебуванням їх на лікарняних, у скрутний для країни час оперативників було примушено написати рапорти на звільнення.
Таким чином, 18.02.2014р. під тиском керівництва, та під дією лікарських засобів, вони написали по два рапорти: рапорт про звільнення за власним бажанням від 17.11.2013р. та рапорт про підтвердження рапорту про звільнення за власним бажанням від 17.02.2014р.
21.02.2014р. під розписку у відділі персоналу вони отримали трудові книжки, накази про звільнення, військові квитки, документи для постановки на військовий облік.
Суд звернув увагу, що пояснення свідка ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями свідка - старшого інспектора з особливих доручень оперативного управління ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області ОСОБА_9, який був на чергуванні 18.02.2014р. в управлінні.
В судовому засіданні черговий пояснив, що 18.02.2014р. близько 18 - 19 години вечора за вказівкою керівника оперативного управління ДПІ у м.Черкасах він по телефону викликав співробітника ОСОБА_1 на роботу, просив з'явитися в кабінет керівника оперативного управління ДПІ у м.Черкасах. Черговий пояснив оперативникам, що керівництво управління збирає особовий склад для охорони адміністративних будівель в рамках проведення операції «Фортеця», у зв'язку з подіями на Майдані Незалежності в Києві. Черговий також пояснив, що номер телефону ОСОБА_1 йому дав ОСОБА_6 (брат ОСОБА_7).
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_6, брата ОСОБА_7 та колишнього співробітника податкової міліції, ввечері 18.02.2014р. до нього зателефонував черговий Головного управління Міндоходів ОСОБА_9 та просив з'явитися на роботу, де буде відбуватися відпрацювання плану «Фортеця» по охороні адміністративних будівель. ОСОБА_6 повідомив черговому, що давно не працює в податковій міліції і що його переплутали з братом ОСОБА_7 На прохання чергового, ОСОБА_6 дав йому номер телефону ОСОБА_1 - керівника ОСОБА_7
Приймаючи рішення у справі, суд враховує службову характеристику підполковника податкової міліції ОСОБА_1, складену начальником відділу персоналу Головного управління Міндоходів у Черкаській області 06.03.2014р. в результаті вивчення матеріалів особової справи позивача. Відповідно до характеристики ОСОБА_1 за час служби в органах податкової міліції зарекомендував себе з позитивної сторони, як чесний, грамотний, енергійний працівник; до виконання своїх службових обов'язків відносився відповідально, грамотно і в строк вирішував поставлені завдання. Добре володів прийомами та методами оперативної роботи. Морально стійкий. Має достатю теоретичну підготовку та практичний досвід роботи.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним доказам у справі, суд скептично оцінює рапорти позивача від 17.11.2013р. та від 17.02.2014р., та вважає, що вони не підтверджують волевиявлення ОСОБА_1 на звільнення з посади та податкової міліції.
За вказаних обставин, для звільнення позивача зі служби за п.п. "ж" п. 64 Положення (за власним бажанням) відсутні обов'язкові умови, а саме: власне бажання позивача для дострокового звільнення та наявність причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Згідно п. 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацем 1 цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 вираховується виходячи з наступних виплат за останні два місяці роботи січень - лютий 2014 року: січень - 12 робочих днів, заробітна плата - 1686 грн. 78 коп.; лютий - 12 робочих днів, заробітна плата - 1606 грн. 47 коп.
Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить: 3293 грн. 25 коп. : 24 робочих дні = 137 грн. 22 коп.
У вимушеному прогулі ОСОБА_1 перебував з 18.02.2014 по 11.04.2014. Загальна кількість робочих днів даного періоду становить 38 днів (лютий - 9 днів, березень - 20 днів, квітень - 9 днів).
Таким чином, належний до виплати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу складає: 137 грн. 22 коп. х 38 робочих днів = 5214 грн. 36 коп.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, правомірності прийнятого ним рішення (наказу) не довів.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області Гребенюка О.О. №20-о/пм від 17.02.2014р. "Про звільнення ОСОБА_1".
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області з 18 лютого 2014 року.
Стягнути з Головного управління Міндоходів у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2014 року по 11 квітня 2014 року у розмірі 5214 грн. 36 коп.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області з 18 лютого 2014 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко
Повний текст постанови виготовлений 15.04.2014р.
Судове рішення № 38302570, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 11.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/596/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: