Постанова № 38302517, 16.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/974/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області до Комунального підприємства "Ремліфт" Полтавської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області (далі по тексту - позивач, територіальне управління Держгірпромнагляду у Полтавській області, Управління) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства "Ремліфт" Полтавської міської ради (далі по тексту - КП "Ремліфт") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт, пов'язаних з експлуатацією пасажирських ліфтів житлового фонду м. Полтава в кількості 125 одиниць, зобов'язання відповідача зупинити виконання робіт, пов'язаних з експлуатацією пасажирських ліфтів житлового фонду м. Полтава в кількості 125 одиниць до усунення порушення та отримання у встановленому порядку рішення про відновлення роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки дотримання КП "Ремліфт" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації пасажирських ліфтів виявлено порушення, наявність яких є підставою для заборони експлуатації, виробництва, виконання робіт.

Відповідач надав до суду письмові пояснення, в яких посилався на те, що позивачем невірно визначено організацію, до повноважень якої відноситься зупинення виконання робіт з експлуатації спірного устатковання. Зазначав, що КП "Ремліфт" є спеціалізованою організацією, до повноважень якої віднесено проведення технічних оглядів ліфтів (крім первинного та позачергового). Водночас, дії щодо зупинення виконання робіт , пов'язаних з експлуатацією пасажирських ліфтів житлового фонду м. Полтава може бути вчинено лише Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради, перевірка якого не проводилась.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради (далі по тексту - КО "ЖЕО №2"), залучене до участі у справі в якості другого відповідача, письмових пояснень чи заперечень проти позову до суду не надало.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник КП "Ремліфт" у судовому засіданні пояснив, що підприємство визнає доводи адміністративного позову відносно закінчення граничного строку експлуатації ліфтів в кількості 125 одиниць та необхідності проведення їх експертного обстеження. Водночас, представник відповідача наголосив, що в силу положень Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки організацією, до повноважень якої віднесено укладення договорів експертного обстеження (технічного діагностування) ліфтів є КП "ЖЕО №2" як балансоутримувач такого устатковання (роботодавець). З огляду на викладене, стверджував про те, що позов заявлено до неналежного відповідача.

КО "ЖЕО №2" явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлене належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 14 квітня 2014 року, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

На виконання графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання та їх виробничих об'єктів на січень 2014 року, затвердженого наказом Управління від 17 грудня 2013 року №156, на підставі повідомлення про проведення планової перевірки виробничих об'єктів головним державним інспектором з охорони праці Зелибом М.С. проведено планову перевірку КП "Ремліфт" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації пасажирських ліфтів житлового фонду м. Полтави/а.с. 26/.

За результатами перевірки складено акт від 29 січня 2014 року №53.03/26-14(А) /а.с. 27-32/, в якому вказано на порушення відповідачем вимог Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів НПАОП 0.00-1.02-08.

З метою усунення порушень КП "Ремліфт" вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки Управлінням 29 січня 2014 року складено обов'язковий до виконання припис №53.03/26-14(П) /а.с. 33-35/.

Посилаючись на те, що описане вище порушення є підставою для заборони експлуатації, виробництва, виконання робіт, тобто, вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-XII державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

При цьому, в силу положень частини другої вказаної статті державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до приписів пункту 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за №1531/20269, право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, в ході проведення планової перевірки КП "Ремліфт" щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині експлуатації пасажирських ліфтів житлового фонду м. Полтави виявлено факт закінчення граничного строку експлуатації 125 ліфтів, подальша експлуатація яких без проведення експертного обстеження є неможливою, оскільки загрожує життю та здоров'ю людей.

При цьому, представник відповідача в судовому засіданні наголосив, що перелічені у акті від 29 січня 2014 року №53.03/26-14(А) /а.с. 27-32/ ліфти в кількості 125 одиниць є власністю Полтавської міської ради Полтавської області, а їх балансоутримувачем визначено КП "ЖЕО №2". Представник позивача зазначені доводи не заперечував та не спростовував.

З огляду на наведені доводи представників сторін, суд звертає увагу на наступне.

За змістом пункту 2 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі по тексту - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №687, експертне обстеження (технічне діагностування) - комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устатковання з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації.

Відповідно до положень пункту 21 вказаного Порядку експертне обстеження устатковання проводиться у разі, окрім іншого, закінчення граничного строку експлуатації.

Суд зазначає, що підставою для звернення Управління до суду з даним позовом є саме встановлення в ході проведення планової перевірки фактів закінчення граничного строку експлуатації ліфтів та ненадання відомостей про проведення їх експертного обстеження.

Пунктом 22 Порядку передбачено, що у разі досягнення граничного строку експлуатації роботодавець (яким відповідно до пункту 2 Порядку є власник підприємства або уповноважений ним орган) припиняє подальшу експлуатацію устатковання до проведення експертного обстеження.

Згідно з пунктом 23 Порядку експертне обстеження устатковання проводить експертна організація, якою відповідно до пункту 2 Порядку є суб'єкт господарювання, який має дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення експертного обстеження (технічного діагностування) устатковання.

При цьому, пунктом 24 Порядку визначено, що роботодавець не пізніше ніж за 5 днів до дати проведення експертного обстеження повідомляє про це експертну організацію у письмовій формі.

Пунктами третім, четвертим Порядку передбачено, що експертне обстеження проводиться за участю роботодавця або призначених ним відповідальних осіб.

У разі проведення експертного обстеження роботодавець зобов'язаний: призначити відповідальних осіб з наданням права підпису актів, висновків та інших матеріалів; підготувати устатковання до проведення експертного обстеження відповідно до вимог організаційно-методичних документів; надати фахівцям експертної організації всі технічні та експлуатаційні документи, які містять дані про устатковання за весь період експлуатації; організувати і разом з фахівцями експертної організації забезпечити безпечне проведення робіт з експертного обстеження.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку про те, що обов'язок із замовлення та організації проведення експертного обстеження устатковання щодо якого закінчився граничний строк його експлуатації покладено на роботодавця, а обов'язок щодо здійснення експертного обстеження - на експертну організацію.

Суд зазначає, що у спірних відносинах роботодавцем є КП "ЖЕО №2" як балансоутримувач ліфтів. Таким чином, саме дане підприємство, в силу наведених вище положень Порядку, в разі закінчення граничного строку експлуатації устатковання (ліфтів) зобов'язане замовити та організувати проведення експертного обстеження такого устатковання. У КП "Ремліфт" такі обов'язки відсутні, оскільки останнє є спеціалізованою організацією, до повноважень якої віднесено проведення технічних оглядів ліфтів (крім первинного та позачергового), а не експертною організацією, що має право проводити експертне обстеження устатковання. Дану обставину визнано представником позивача.

За змістом частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Аналізуючи наведену норму, суд зазначає, що визначальним для звернення органу державного нагляду (контролю) до суду з позовом про застосування заходів реагування є наявність в діях суб'єкта господарювання порушень вимог законодавства. При цьому, для того, щоб встановити наявність в діях суб'єкта господарювання такого порушення, останній в силу закону має бути уповноважений вчиняти дії щодо яких встановлено порушення.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджено, що порушення КП "Ремліфт" вимог чинного законодавства, встановлені позаплановою перевіркою та зафіксовані в акті перевірки від 29 січня 2014 року №53.03/26-14(А), виявились у непроведенні експертного обстеження 125 одиниць ліфтів щодо яких закінчився гарантійний строк їх експлуатації.

Водночас, в ході судового розгляду справи встановлено, що проведення експертного обстеження устатковання (ліфтів) не відноситься до компетенції КП "Ремліфт" стосовно якого проведено планову перевірку та заявлено позов про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що вказані повноваження належать КП "ЖЕО №2". Отже, саме дане підприємство в силу закону є тим суб'єктом господарювання, відносно якого можуть бути застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Разом з цим, суд зазначає, що передумовою для застосування таких заходів є матеріали перевірки суб'єкта господарювання, якими буде підтверджено наявність в діях останнього порушень вимог чинного законодавства, що є підставою для застосування заходів реагування.

Представник позивача в судовому засіданні визнав, що перевірка КП "ЖЕО №2" як балансоутримувача ліфтів (роботодавця) зі спірного питання територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Полтавській області не проводилась, а відтак, підстави для задоволення адміністративного позову на дату розгляду справи судом - відсутні.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд, керуючись частиною четвертою статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, не приймає визнання адміністративного позову представником КП "Ремліфт", та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову територіального управління Держгірпромнагляду у Полтавській області.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області до Комунального підприємства "Ремліфт" Полтавської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба