Рішення № 38302405, 10.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22-ц/790/1575/14 р. Головуючий 1 інстанції Онупко М.Ю.

Справа № 641/9281/13-ц Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: захист прав споживачів

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Коровіна С.Г., Овсяннікової А.І.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те ,що він звернувся за оголошенням до відповідача щодо замовлення на виготовлення меблів. 14.12.2012 року відповідач за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, на прохання позивача зробив відповідні заміри кухні, 2 шафи-купе та комоду, зробив відповідну схему на ноутбуці, та нарахував вартість замовлення: кухні 2800 грн., 2 шафи-купе та комоду - 6000 грн.

14.12.2012 року між ФОП ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір №14/12 відповідно до якого продавець - ФОП ОСОБА_2 продає, а покупець ОСОБА_1 приймає та оплачує кухню, шафу-купе, які повинні бути доставлені позивачу.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що продавець здійснює доставку товару, а покупець надає повністю придатне для його встановлення приміщення від 15 до 60 робочих днів з моменту підписання договору, та відповідно до п.3.2 відповідач повинен був здійснити доставку товару, та його установку, максимальний строк доставки та установки товару сплинув 28.02.2013 року.

Відповідно до вимог п. 3.2 договору він після 18.12.2012 року підготував приміщення для установки меблів.

Окрім того, він 14.12.2012 року сплатив відповідачу 4000 грн. та 18.12.2012 року 2250 грн. передплати. Однак, відповідач в обумовлені п. 4.1 договору строки доставку не виконав посилаючись на форс мажорні обставини та труднощі в роботі.

11.03.2013 року відповідач надав йому розписку, яка підтверджує отримання ним від позивача передплати, та зобов'язується виконати роботи в повному обсязі до 25.03.2013 року. Але в обумовлений строк відповідач зобов'язання не виконав, та тільки в середині квітня привіз корпуси меблів для кухні без дверцят, фасадів, та верхньої кришки, без фурнітури, а шафи-купе взагалі не були доставлені.

Посилаючись на вказані обставини просив задовольнити позов та розірвати договір укладений між сторонами №14/12 від 14.12.2012 року та з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 72 122 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в письмових запереченнях від 03 грудня 2013 року наданих до суду проти позову заперечував частково, не заперечував в частині розірвання договору купівлі-продажу №14/12 від 14.12.2012 року, при цьому посилався на те, що розмір неустойки розрахований споживачем значно перевищує вартість товару за договором купівлі-продажу. Так, при сплаченій позивачем ціні товару за договором у розмірі 6650 грн., розмір неустойки в сумі 65472 грн. в 10 разів більше внесеної суми, перевищує сплачену суму на 1000%, та посилаючись на положення ч.З ст. 551, ч. З ст. 509 ЦК України зазначив, що суд має зменшити розмір пені.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 1.1, проти позову заперечував частково, не заперечував в частині розірвання договору купівлі-продажу №14/12 від 14.12.2012 року. В поясненнях наданих суду вказав про те, що відповідач не брав на себе зобов'язань по виготовленню та встановленню меблів, а також договором не було обумовлено, що він виготовлює та встановлює в приміщенні позивача меблі. Також відповідачем частинами протягом квітня-травня 2013 року грошові кошти, в розмірі 950 гри. на його рахунок Webmoney, та зазначив, що позивачем не заперечується факт отримання корпусів меблів для кухні, вартість яких складає 1050 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Розірваний договір № 14/12, укладений 14 грудня 2012 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5700 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 надані ОСОБА_2 складові частини корпусів меблів.

В інший частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить прийняти відмову від позову в частині позовних вимог про розірвання договору, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення ,яким задовольнити його вимоги в повному обсязі в частині стягнення пені, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, 14 грудня 2012 року між сторонами було укладено договір за яким фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов'язався продати ОСОБА_5 кухню та шафу -купе.

Згідно до п. 3.1 вказаного договору продавець зобов'язується провести поставку товару в строки, встановлені п. 4 договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що покупець зобов'язаний надати повністю придатне для встановлення товару приміщення, своєчасно прийняти та сплатити товар на протязі доби після закінчення його встановлення.

У відповідності до п.4 договору продавець здійснює постачання товару, а покупець надає повністю придатне для його встановлення приміщення на протязі від 15 до 60 робочих днів з моменту підписання договору (а.с. 7).

Загальна вартість замовлення становила 8800 грн.

Згідно відміток у договорі ОСОБА_1 була сплачена передплата ОСОБА_2 у розмірі 6650 грн. (4000 грн. +2250 грн.). грн.., що не заперечувалося відповідачем.

Також, 11 березня 2013 року відповідачем ОСОБА_2 було складено розписку про те, що він отримав від позивача ОСОБА_1 6650 грн. за виготовлення меблів. Та вказано, що у передбачені строки він не зміг виконати роботу, та зобов'язується виконати роботи в повному обсязі в строк 14 днів, тобто до 25.03.2013 року (а.с. 8).

Під час розгляду справи позивачем було визнано факт перерахування йому відповідачем протягом квітня-травня 2013 року грошових коштів у розмірі 950 грн. на його рахунок Webmoney.

Отже, між сторонами у справі на підставі договору виникли правовідносини між споживачем та продавцем виготовленню та встановленню продукції (меблів).

Факт не виконання умов вказаного договору та не надання позивачу, передбачених у договорі меблів, відповідачем не заперечується.

За таких обставин ,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно розірвання укладеного між сторонами договору № 14/12 від 14.12.2012 року і стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми, сплаченої за договором у розмірі 6650 грн. за вирахуванням 950 грн., які відповідачем було сплачено на користь позивача, тобто у розмірі 5700 грн.

Що стосується відмови у позові в частині стягнення пені, то колегія суддів вважає, що рішення суду в ці частині підлягає скасуванню із задоволенням позову частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Станом на 09.09.2013 року виконання зобов'язання було прострочено на 168 днів і пеня з урахуванням повернутих 950 грн. за розрахунком позивача складає 43402 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вартість замовлення, яка становила 8800 грн., а також те, що розмір пені значно перевищує суму замовлення, колегія суддів вважає за можливе визначити розмір пені в сумі 10000 грн.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України підлягає зміні і рішення в частині стягнення судового збору з 57,70 грн. до 243,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 10000 грн. (десять тис. грн..).

Збільшити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави з 57,70 грн. до 243,60 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -