Рішення № 38301985, 14.04.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 682/131/14-ц

Провадження № 22-ц/792/899/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

при секретарі: Сацюк Г.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 у власних інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_3 у власних інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. В обґрунтування якого зазначалось, що між банком та відповідачкою було укладено іпотечний договір з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №02/989/07 від 10 грудня 2007 року, укладеного між АБ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_6, згідно якого останньому було надано кредит на споживчі цілі в розмірі 8000 доларів США з кінцевим терміном користування кредитом до 09.12.2017 року та зі щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14 % річних. Проте, ОСОБА_6 не виконуються зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 12 вересня 2013 року становить 6576,03 доларів США, що складається з строкової заборгованість по кредиту в розмірі 4235 доларів США, простроченої заборгованості по кредиту в розмірі1856,60 доларів США, нарахованих відсотків за користування кредитом - 26,25 доларів США, неустойки за несвоєчасну сплату кредиту - 458,18 доларів США. З врахуванням того, що відповідачка ОСОБА_2 є майновим поручителем позичальника ОСОБА_6, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки: двохкімнатну АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів в порядку виконавчого провадження та виселити відповідачку та третіх осіб з зазначеної квартири.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.02.2014 року залучено до участі у справі орган опіки та піклування Славутської міської ради Хмедьницької області.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №02/989/07 від 10.12.2007 року в сумі 6576 03 доларів США, витрат по сплаті судового збору в сумі 525,62 грн. та 114,70 грн. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 шляхом застосування способу реалізації проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження. Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі ДМС України, до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в м. Славута.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2014 року в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вважає рішення суду необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарги підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з пп. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звернення стягнення на квартиру, належну ОСОБА_2 не можливе через проживання в даній квартирі малолітньої дитини, а також звернення стягнення на предмет іпотеки не співмірне сумі заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, а порушення основного зобов'язання не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Проте, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та порушенні норм матеріального та процесуального права.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Встановлено, що 10 грудня 2007 року між акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» (правонаступником якого є ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №02/989/07, на виконання якого банк надав йому кредит в сумі 8000 доларів США, з наступною сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних, з кінцевим терміном повернення до 09.12.2017 року (а.с. 5-8).

Додатковою угодою до зазначеного договору від 06.01.2010 року визначено, що строк сплати заборгованості за кредитним договором (за основною сумою кредиту, процентами та комісійними платежами) має бути сплачено не пізніше 10.01.2010 року (а.с. 9).

Додатковим договором №1 від 15.08.2011 року було обумовлено викласти п. 2.1. кредитного договору в іншій редакції, відповідно до якої з 15.07.2011 року позичальник зобвоязаний не пізніше 10-го числа кожного місяця здійснювати повернення кредиту та нарахованих банком процентів відповідно до графіку погашення, який є невід'ємною частиною цього договору, шляхом безготівкового перерахування коштів з власного поточного рахунку позичальника платіжним дорученням. А банк, в свою чергу, має право не пізніше 10-го числа кожного місяця самостійно здійснювати договірне списання заборгованості за кредитом з власного поточного рахунку позичальника на відповідні рахунки банку (а.с. 10).

На забезпечення виконання зазначених зобов'язань за кредитним договором, 11 грудня 2007 року між акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» (правонаступником якого є ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК») та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за яким в іпотеку банку відповідач передала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 12 вересня 2013 року становить 6576,03 доларів США, що складається з строкової заборгованість по кредиту в розмірі 4235 доларів США, простроченої заборгованості по кредиту в розмірі1856,60 доларів США, нарахованих відсотків за користування кредитом - 26,25 доларів США, неустойки за несвоєчасну сплату кредиту - 458,18 доларів США (а.с. 37. 38).

Відповідно до п. 3.1.1 іпотечного договору, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником основного зобов'язання в термін, встановлений кредитним договором, вимагати від майнового поручителя, в межах вартості предмета іпотеки, що належить майновому поручителю, виконання основного зобов'язання, та задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

З матеріалів справи вбачається, що позичальнику ОСОБА_6 та майновому поручителю ОСОБА_2 направлялись банком письмові вимоги щодо необхідності погашення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 16-27). А також, 10.07.2013 року надсилались письмові вимоги усім мешканцям квартири АДРЕСА_1 щодо звільнення займаною ними квартири протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги (а.с. 30-32).

З урахуванням викладених обставин, та вимог ст.525, 526, 589, 590 ЦК України, ст.33 Закону України „Про іпотеку", колегія суддів вважає, що оскільки не виконуються зобов'язання за кредитним договором, відповідно підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за даним договором на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_2

Згідно довідки КП «Славутське ЖКО» №1209 від 25.06.2013 року малолітня ОСОБА_5, в спірній квартирі зареєстрована та проживає лише з 2012 року, на момент укладення договору іпотеки інші малолітні чи неповнолітні діти не проживали і не були зареєстровані в квартирі, яка являється предметом іпотеки (а.с. 28-29).

У відповідності до п. 4.1.8 іпотечного договору, іпотекодавець взяв на себе зобов'язання не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його у спільну діяльність, лізинг, оренду, найм, користування, не передавати в наступну іпотеку, тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньою письмової згоди на це від іпотекодержателя.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вселення та реєстрація малолітньої дитини у спірну квартиру після укладення іпотечного договору без згоди іпотекодержателя не є достатньою правовою підставою для відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 1.3 іпотечного договору визначено, що договірна ціна предмета іпотеки, що узгоджена сторонами, становить 80800 грн. Ця договірна оцінка також є ціною продажу предмета іпотеки і в разі реалізації предмета іпотеки згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та початковою ціною предмета іпотеки в разі його продажу на прилюдних торгах, що погоджена іпотекодавцем та іптекодержателем та додаткового погодження сторонами не вимагає.

Як було встановлено, борг за кредитним договором становить 6576,03 доларів США, що станом на 21.02.2014 року (на день розгляду справи судом першої інстанції), було еквівалентно 58132 грн. 10 к. На день розгляду справи апеляційним судом еквівалент суми боргу становить 82660 грн. 70 к. А тому, висновок суду першої інстанції про неспівмірність суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна є безпідставним.

Частиною 4 статті 9 ЖК Української РСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону № 898-IV звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічні положення містяться у ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» вправі задовольнити свої вимоги щодо виселення з квартири АДРЕСА_1 лише відповідачки ОСОБА_2, оскільки решта мешканців квартири ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 не є відповідачами по справі, а тому до них не можуть бути задоволені вимоги про виселення.

В суді першої інстанції не вирішувалось питання щодо їх залучення до участі в справі в якості співвідповідачів, а на стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити даних осіб в якості співвідповідачів.

Позовні вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку до задоволення не підлягають, оскільки рішення суду про виселення особи з квартири є самостійною підставою для зняття цієї особи з реєстраційного обліку у відповідному державному органі і не потребує окремого вирішення судом.

Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, про виселення є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі .548 грн. 56 к.

На підставі вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» задовольнити частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації та комунального майна Славутської міської ради 27.11.2007 року та зареєстрованого в Славутському БТІ 04.12.2007 року, в книзі 1 за записом №3566, в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером -21279176, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 80800 грн.

З вартості предмета іпотеки публічному акціонерному товариству «БРОКБІЗНЕСБАНК» має бути сплачена заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором №02/989/07 від 10.12.2007 року в сумі 6576,03 доларів США, що еквівалентно 82660 грн. 70 к., що складається з строкової заборгованості в розмірі 4235 доларів США, простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 1856 доларів США, нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 26,25 доларів США, неустойки за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 458,18 доларів США.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» 548 грн. 56 к. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - Мацюк Ю.І. Провадження № 22-ц/792/899/14

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 19, 41