Постанова № 38300510, 10.04.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

10.04.2014

Справа № 521/14026/13-а

Провадження № 2а/521/53/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А.,

при секретарі - Зубковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Уманської міської ради, Служби у справах дітей Уманської міської ради, Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, директора Уманського гуманітарно - педагогічного коледжу ім. Т.Г. Шевченка - ОСОБА_2 про визнання рішення Виконавчого комітету Уманської міської ради від 27 червня 2013 року «Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині», рішення комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Уманської міської ради від 21 червня 2013 року «Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині», документу «Висновок Служби у справах дітей про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині» Служби у справах дітей Уманської міської ради від 20 червня 2013 року за № 513, реєстраційного запису народження дитини у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області від 03 липня 2013 року за № 425 - незаконними та їх скасування, а факти, наведені з боку ОСОБА_2, що стали підставою для їх ухвалення - необ'єктивними, недоведеними та такими, що не відповідають дійсності. Поновлення права батька та малолітнього сина на реєстрацію порядком визначеним Сімейним кодексом України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати рішення Виконавчого комітету Уманської міської ради від 27 червня 2013 року "Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині", рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради від 21 червня 2013 року "Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині", до кументу "Висновок служби у справах дітей про надання дозволу на ви значення прізвища малолітній дитині" служби у справах дітей Умансь кої міської ради від 20 червня 2013 року за № 513, реєстраційний запис народження дитини в відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області від 03 липня 2013 року за № 425 - незаконними та їх скасування, факти, що наведені з боку ОСОБА_2 та стали підставою для їх ухва лення - необ'єктивними, недоведеними та такими, що не відповідають дійсності"; поновити право позивача щодо участі в визначенні прізвища та реєстрації його малолітнього сина ОСОБА_3, народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 та право його малолітнього сина ОСОБА_3 бути зареєстрованим в суворій відповідності з закрі пленим в ст. 145 Сімейного кодексу України, порядком; зобов'язати рішенням суду відповідних осіб виконавчого комітету Уманської міської ради провести зазначену процедуру визна чення прізвища дитині та реєстрації народження дитини з суворим до триманням положень статті 144 та частини 3 статті 145 Сімейного кодексу України.

В обґрунтування свого адміністративного позову ОСОБА_1 зазначив, що 30 січня 2010 року в відділі державної реєстрації актів цивіль ного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області був зареєстрований шлюб між громадяни ном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний запис № 30. Після укла дення шлюбу позивач залишив за собою своє прізвище - ОСОБА_1, а дружина - своє прізвище ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянка ОСОБА_2 народила дитину - хлопчика, в комунальному закладі Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради, про що свідчить довідка форми № ЮЗ/о за № 360 від ІНФОРМАЦІЯ_2.

18 червня 2013 року громадянка ОСОБА_2 звернулася із заявою до служби у справах дітей Уманської міської ради про прийняття рішення про реєстрацію народженої дитини за прізвищем "ОСОБА_2". По матеріалам роботи служби у справах дітей Уманської міської ради було прийнято документ від 20 червня 2013 року № 513 "Висновок служби у справах дітей про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині" та Рішен ня комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Умансь кої міської ради від 21.06.2013 року "Про надання дозволу на визна чення прізвища малолітній дитині".

27 червня 2013 року міським головою м. Умань Черкаської області Бодровим Юрієм Івановичем підписано та зареєстроване за № 161 Рішення виконавчого комітету Уманської міської ради "Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині". Зазначене рішення надає право зареєструвати новонароджену дитину, хлопчика, за прізвищем матері, громадянки ОСОБА_2 вни, тобто - "ОСОБА_2". Також, в Рішенні виконавчого комітету Умансь кої міської ради за № 161 "Про надання дозволу на визначення прізви ща дитини" зазначено наступне: "...батько дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не підтримує родинних сто сунків з сім'єю. "

03 липня 2013 року в відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області відбулася реєстрація новонародженої дитини як ОСОБА_7, за актовим записом № 425.

Причини, що спонукали несистематично або які позбавили можливості ОСОБА_1, систематично проживати по місцю проживання його дружини в місті Умань Черкаської області, враховані лише зі слів громадянки ОСОБА_2 та недостовірних свідчень, а не вивчені з відповідних документів та доказів (фактів) в повному обсязі посадовими особами Уманської міської ради. Матеріалами вивчення не враховано та не повідомлено громадянкою ОСОБА_2, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем утворених відповідно Законів України військових формувань вже на протязі більш 19-ти років на момент подання нею заяви до служби у справах дітей Уманської міської ради. 19 років та 10 місяців безперервної служби у Збройних Силах України не стали аргументом на його користь, і не взяті до уваги ні міським головою, ні його заступником. З вересня 2008 року по травень 2013 року позивач проходив службу у військових частинах, що дис локуються в м. Київ. Також, не зазначено, що розташуванням військової частини, де позивач проходить військову службу з 20 травня 2013 року, є інший населений пункт - місто Одеса.

ОСОБА_2 не повідомлено, а всі ма посадовими особами не взято до уваги наявність наказу Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 97 та наказу командувача внутрішніх військ МВС України від 27 травня 2013 року № 43 о/с відповідно до яких відбулися зміни в службовому становищі позивача і зазначені накази виконані в частині, що стосується позивача. Військова служба є державною службою особливого характеру і це не стало вагомим аргументом для з'ясування справжніх причин перебування позивача в м. Одесі, що не виконати накази зазначених вищих посадових осіб позивач не мав права. ОСОБА_2 не повідомлено, а всіма посадовими особами не з'ясований причинний зв'язок між змінами в стані здоров'я позивача та його перебуванням по місцю проживання громадянки ОСОБА_2. Інші важливі факти, такі як проживання батьків позивача в м. Суми, відстань між містами Умань, Київ, Одеса, Черкаси, Суми, час, який потрібен для переміщення з одного міста в інше, наявність проїзних документів на автобус, потяг, та розклад руху інших маршрутних транспортних засобів, метеорологічні умови, стан автомобільних доріг тощо, які б надали всебічний погляд щодо образу життя їх родини - родини військовослужбовця.

22 березня 2013 року в наслідок стихійного лиха (великого снігопаду) в м. Київ КМДА було оголошено надзвичайну ситуацію, рух наземного транспо рту було паралізовано, позивач не мав змоги здійснити переїзд з м. Київ до м. Умань до своєї родини. Не враховано до уваги та не перевірено належним чином, що позивач відвідував свою дружину в вільний від службових обов'язків час. Згідно телеграми, на адресу м. Київ, вул. Дегтярівська, 19 від 18 червня 2013 року на ім'я ОСОБА_1, старшого офіцера кадрового центру Сухопутних військ, що направлена на адресу військової частини Збройних Сил України посадовими особами служби у справах сім'ї та молоді Уманської міської ради, в той час як позивач вже проходив військову службу у військовій частині внутрішніх військ МВС України в місті Одеса. Акти обстежень від 26.03.2013 року, 29.03.2013 року, 11.02.2013 року, 05.03.2013 року, 26.02.2013 року, 18.03.2013 року, 02.04.2013 року, 20.06.2013 року проведені в будні дні тижня, в той час, коли позивачем виконувалися службові обов'язки у війсь кових частинах в містах Київ та Одеса. Старший дільничний інспектор Уманського міського відділу МВС України в Черкаській області капітан міліції Короленко С.О. під час опитування (надання пояснень) громадян ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та в звіті про проведену роботу в квітні 2013 року щодо відсутності позивача не вказав, що 26 січня 2013 року доповідав начальнику Уманського місь кого відділу УМВС України про проведену спеціальну перевірку від носно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його рідних з приводу можливості подальшого прохо дження їм служби у внутрішніх військах МВС України в м. Одеса, що в свою чергу не дало можливості відповідним посадовим особам об'єктивно встановити факт місця знаходження позивача. Встановлення місця його знаходження не відбулося і за допомогою органів МВС України в Черкаській області, що прискорило б з'ясування істинних причин його відсутності в м. Умань Черкаської області в відповідний період та певні дати. Константування громадянами ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 відсутності позивача та певних висновках, зазначених у Актах 26.03.2013 року, 29.03.2013 року, 11.02.2013 року, 05.03.2013 року, 26.02.2013 року, 18.03.2013 року, 02.04.2013 року, 20.06.2013 року відповідно засвідчують факт його відсутності лише за певної адресою в певний момент часу - без винятку всі робочі дні тижня - і не можуть бути використані як доказ припинення стосунків з громадянкою ОСОБА_2. Зазначені документи (Акти) та свідчення громадян в них містять факти, що є протилежними положенням статті 3 Сімейного кодексу України. Не враховано також відсутність у позивача будь - яких прав на нерухоме майно, яке цілком належить виключно громадянці ОСОБА_2. Тому можливість перебування за адресою її проживання відбувалося при згоді на те з боку власниці - громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_19 рівні. Крім того, серед за значених осіб є такі, які перебувають (перебували на час складання Актів) в підпорядкуванні директора Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Т.Г.Шевченка - громадянки ОСОБА_2, тому питання - за якої умови відсутність речей одного громадянина в приватній власності іншого громадянина, особами, що підписали Акти, пов'язано лише з не проживанням.

Таким чином, позивач був змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача - Служби у справах дітей Уманської міської ради, комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради в судовому засіданні позов не визнав, про що надав письмові заперечення, та просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Уманської міської ради також в судовому засіданні позов не визнав, та просив відмовити у його задоволенні.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно, надали до суду письмові заперечення, в яких просили відмовити позивачу у задоволенні його адміністративного позову та слухати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом в судових засіданнях, та знайшло своє документальне підтвердження в матеріалах справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянка ОСОБА_2 народила дитину - хлопчика, в комунальному закладі Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради, про що свідчить довідка форми № ЮЗ/о за № 360 від ІНФОРМАЦІЯ_2.

18 червня 2013 року громадянка ОСОБА_2 звернулася із заявою до служби у справах дітей Уманської міської ради про прийняття рішення про реєстрацію народженої дитини за прізвищем "ОСОБА_2". По матеріалам роботи служби у справах дітей Уманської міської ради було прийнято документ від 20 червня 2013 року № 513 "Висновок служби у справах дітей про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині" та Рішен ня комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Умансь кої міської ради від 21.06.2013 року "Про надання дозволу на визна чення прізвища малолітній дитині".

27 червня 2013 року міським головою м. Умань Черкаської області ОСОБА_5 підписано та зареєстроване за № 161 Рішення виконавчого комітету Уманської міської ради "Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині". Зазначене рішення надає право зареєструвати новонароджену дитину, хлопчика, за прізвищем матері, громадянки ОСОБА_2 вни, тобто - "ОСОБА_2". Також, в Рішенні виконавчого комітету Умансь кої міської ради за № 161 "Про надання дозволу на визначення прізви ща дитини" зазначено наступне: "...батько дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не підтримує родинних сто сунків з сім'єю. "

03 липня 2013 року в відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області відбулася реєстрація новонародженої дитини як ОСОБА_7, за актовим записом № 425.

Позивач вважає, що службами Уманської міської ради при дослідженні та прийнятті рішення «Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині» за зверненням ОСОБА_2 не досліджено та не враховано ряд важливих фактів. Тим самим, наводить ряд суб'єктивних тверджень, які жодним чином не вказують на порушення його права.

Посилання позивача з приводу того, що ОСОБА_2 вказано неправдиву інформацію про те, що батько дитини ОСОБА_25 не підтримує родинних стосунків з сім'єю спростовується наступним.

Ще під час вагітності між ОСОБА_2 та позивачем, як подружжям, виникали конфлікти, на підставі того, що позивач - ОСОБА_25 відмовлявся підтримувати та допомагати ОСОБА_2 під час вагітності, ухилявся від обов'язку надавати матеріальну допомогу в порушення вимог ч. 1 ст. 84 СК України.

В результаті скрутного становища, ОСОБА_2 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_25 на утримання її під час вагітності, який рішенням суду від 18 квітня 2013 року був повністю задоволений.

Також, позивач проживає в іншому місті окремо від ОСОБА_2, що було встановлено Уманським міськрайонним судом в рішенні та підтверджено самим позивачем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також це знайшло своє підтвердження в показаннях свідків, а саме: ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_27, які в свою чергу були приведені до присяги, попередженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і за відмову від давання показань.

Свідки в судовому засіданні 10 квітня 2014 року зазначили, що позивач ОСОБА_2 в лікарні жодного разу не відвідував, дитину з пологового будинку не забирав, матеріальної допомоги ОСОБА_2 під час її вагітності не надавав, тому ОСОБА_2 звернулась до суду про стягнення аліментів.

До органів РАЦС позивач ніяким чином щодо визначення прізвища дитини не звертався, що особисто і підтвердив у судовому засіданні.

В Службу у справах неповнолітніх Уманської міської ради надійшла заява громадянки ОСОБА_2 про присвоєння прізвища новонародженій дитині за прізвищем матері, оскільки батько дитини родинних стосунків з сім'єю не підтримував, матеріальної допомоги не надавав.

Державні органи чітко дотримались вимог ст.ст. 144, 145 СК України під час визначення прізвища новонародженої дитини.

Так, відповідні працівники державних установ перед прийняттям рішення направили на адресу батька письмове повідомлення про день та час розгляду питання про визначення прізвища дитини.

При цьому склалась наступна ситуація: батько дитини вирішує свої особисті питання, пов'язані з переїздом з одного місця проживання в інше, ігноруючи при цьому проблеми своєї сім'ї, нехтуючи вимогами ст. ст. 143, 144 Сімейного кодексу України, а державні органи розшукують батька, щоб спонукати до прийняття участі у вирішенні питання про реєстрацію народженої дитини та присвоєння їй прізвища.

Бо відповідно до ст. 144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Обмежені у часі вимогами Сімейного кодексу України в частині місячного строку на вирішення питання з моменту народження дитини, органи державної влади провели розгляд питання у суворій відповідності до вимог ст. ст. 144, 145 СК України, та прийняли законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає інтересам дитини, що постійно проживає разом зі своєю матір'ю.

Детально вивчивши матеріали справи а саме: Рішення Уманського міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року «Про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - до 3-х років»; Акт Черкаської обласної лікарні про те, що ОСОБА_1 вагітну дружину не відвідував та новонароджену дитину не забрав; Довідку про склад сім'ї квартального комітету та вивчивши побутові умови громадянки ОСОБА_2 Служба у справах дітей Уманської міської ради дійшла висновку, що ОСОБА_1 родинних стосунків з сім'єю не підтримує і обов'язків батька не виконує.

Враховуючи вище викладенні обставини, а саме відсутність позивача у житті дитини та потреба реєстрації дитини, і стали підставою для звернення відповідача - ОСОБА_2 до компетентних органів з проханням зареєструвати сина на своє прізвище, адже відповідно до вимог ст. 144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Вказана стаття передбачає відповідальність осіб перед законом в наслідок не дотримання строків реєстрації.

Виконуючи вимоги ст. 145 СК України, згідно яких прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, з дотриманням вищезазначених норм ОСОБА_2 надала дитині своє прізвище - ОСОБА_2.

Тим паче у судовому засіданні сам позивач вказав, що він не проти того що у дитини вказано прізвище - «Чепкий».

Суд дуже критично ставиться та не приймає доводи позивача щодо того, що місця дислокації військових частин, в яких він проходив службу є інші населені пункти, та відповідачами не враховані важливі факти, такі, як проживання батьків позивача в м. Суми, відстань між містами Умань, Київ, Одеса, Черкаси, Суми, час, якій потрібен для переміщення з одного міста в інше, наявність проїзних документів на автобус, потяг, та розклад руху інших маршрутних транспортних засобів, метеорологічні умови, стан автомобільних доріг тощо, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків, передбачених пунктом 5 цієї статті. Розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку і харчування. Розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу. Для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, встановлюється п'ятиденний робочий

тиждень з двома вихідними днями, а для військовослужбовців строкової військової служби і курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів та курсантів вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних

центрів (частин) - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби в добовому наряді та інші заходи, пов'язані із забезпеченням боєготовності військових

частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення

культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня. Військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів при виконанні обов'язків військової служби у зазначені дні час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).

В свою чергу позивач вказує, що дії відповідачів є неправомірними в питанні присвоєння дитині прізвища ОСОБА_2, так як ОСОБА_2 не запитувала його. Однак, порядок присвоєння прізвища дитині був повністю дотриманий вищевказаними органами, якими проведено перевірку при якій виявлено халатне ставлення батька до виконання своїх батьківських обов'язків, а саме: постійна відсутність батька дитини, не надання належної допомоги за доглядом за дитиною, ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення по сплаті коштів за доглядом за дитиною до досягненні 3 річного віку, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, згідно ч.ч. 3, 5 статті 148 Сімейного кодексу України, у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

У пункті 71 Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 р. «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» зазначено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення прізвища дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву з копією паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу. Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо зміни прізвища, проводить бесіду з матір'ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

В своїх твердженнях позивач, як на підставі свого байдужого ставлення до дитини вказує відсутність часу в зв'язку із несенням служби в Збройних силах України, однак такі висловлювання є лише способом виправдатися за нехтування своїми батьківськими обов'язками, що є неприпустимим.

Отже, враховуючи вищевикладене позивач не підтримує родині зв'язки з родиною, ігнорує виконання батьківських обов'язків, щодо виховання, спілкування та утримання неповнолітнього ОСОБА_7.

Разом з тим, позивач не навів вагомих доводів з приводу доцільності зміни прізвища неповнолітньому ОСОБА_7

Враховуючи все вищевикладене, на думку суду у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 143-145, 148, 150, 157, 180 СК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 р. «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», ст. ст. 17, 18, 19, 72, 84, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, СУД

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Уманської міської ради, Служби у справах дітей Уманської міської ради, Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, директора Уманського гуманітарно - педагогічного коледжу ім. Т.Г. Шевченка - ОСОБА_2 про визнання рішення Виконавчого комітету Уманської міської ради від 27 червня 2013 року «Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині», рішення комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Уманської міської ради від 21 червня 2013 року «Про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині», документу «Висновок Служби у справах дітей про надання дозволу на визначення прізвища малолітній дитині» Служби у справах дітей Уманської міської ради від 20 червня 2013 року за № 513, реєстраційного запису народження дитини у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області від 03 липня 2013 року за № 425 - незаконними та їх скасування, а факти, наведені з боку ОСОБА_2, що стали підставою для їх ухвалення - необ'єктивними, недоведеними та такими, що не відповідають дійсності. Поновлення права батька та малолітнього сина на реєстрацію порядком визначеним Сімейним кодексом України - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: І.А. Бобуйок