Ухвала суду № 38300322, 17.04.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 160/426/13-к Провадження №11-кп/773/116/14 Головуючий у 1 інстанції:Корнелюк В.С. Категорія:ч.2 ст.125 КК України. Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Лозовського А.О.,

суддів -Клока О.М., Опейди В.О.,

при секретарі - Білоусі І.Л.,

з участю прокурора - Плечій О.М.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Локачинського районного суду від 13 червня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Твердині, житель АДРЕСА_1 громадянин України, українець, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаний, непрацюючий, розлучений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше несудимий;

засуджений за ч.2 ст.125 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2000 гривень моральної шкоди та 385,05 гривень матеріальної шкоди.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 15 травня 2013 року близько 05.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив словесну суперечку зі своєю дружиною ОСОБА_1, під час якої на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс їй кілька ударів долонею лівої руки в ділянку обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта № 139 від 20.05.2013 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин та кваліфікації своїх дій, вважає вирок суду в частині призначення покарання надто суворим, а в частині задоволення цивільного позову неправомірним. Посилається на те, що вину у нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень він визнавав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Просить вирок Локачинського районного суду від 13 червня 2013 року змінити, пом'якшити призначене судом покарання до мінімального штрафу та відмовити потерпілій у стягненні матеріальної шкоди та зменшити суму стягнену коштів на відшкодування моральної шкоди.

В запереченні на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_1 вважає апеляційну скаргу обвинуваченого безпідставною. Просить призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання без застосування ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2, який подану апеляційну скаргу підтримав, думку прокурора та потерпілої, які апеляційну скаргу заперечили, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими, а вирок суду щодо нього постановлений відповідно до вимог ст. 374 КПК України із викладенням обвинувачення визнаного судом доведеним, де вказано час, місце, спосіб та мотив вчинення злочину, покладеного йому у провину і які ніким не оспорюються.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про призначення йому надто суворого покарання є безпідставними.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, а саме те, що останній щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що судом вірно віднесено до обставин що пом'якшують покарання, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на утриманні має двох малолітніх дітей, думку потерпілої щодо міри покарання, відсутність по справі обставин, що обтяжують його покарання. На підставі цього судом і призначено покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст. 75 КК України.

Доводи обвинуваченого, які наведені в апеляційній скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Посилання обвинуваченого на неправильне вирішення судом цивільного позову в частині відшкодування заподіяної потерпілій матеріальної та моральної шкоди колегія суддів до уваги не приймає через їх безпідставність.

Як вбачається із вироку суду, рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 385,05 гривень та в рахунок відшкодування заподіяної ним моральної шкоди було прийняте судом у відповідності до вимог ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України з урахуванням ступеню тяжкості отриманих потерпілою тілесних ушкоджень та пов'язаних з ними глибини та тривалості фізичних страждань.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Локачинського районного суду Волинської області від 13 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий:

Судді: