Ухвала суду № 38300034, 16.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 р.Справа № 542/226/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаптій О.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.03.2014р. по справі № 542/226/14-а

за позовом ОСОБА_2

до Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області , Державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Лиховида Василя Йосиповича

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк на оскарження постанови №517 винесену 24.12.2013 року Державним інспектором сільського господарства в Полтавській області Лиховидом Василем Йосиповичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП, скасувати постанову №517 винесену 24.12.2013 року Державним інспектором сільського господарства в Полтавській області Лиховидом Василем Йосиповичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП та закрити провадження по даній справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 самовільного зайняття земельної ділянки.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 березня 2014 року вказаний адміністративний позов залишено без розгляду.

Позивач не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 березня 2014 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи та не виконав вимог ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того , що позивач звернувся до суду з порушенням визначених законом термінів.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком судді, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як свідчать письмові докази, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена відповідачем 24.12.2013 року, а позовна заява подана позивачем до суду 07.02.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду (а.с.20-21).

Колегія суддів вважає, що ухвала Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 березня 2014 року постановлена передчасно з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При наявності в адміністративному позові клопотання про поновлення строку, суд першої інстанції повинен був у судовому засіданні встановити обставини щодо початку перебігу строку звернення до адміністративного суду, зокрема, обставини, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тим самим вирішивши клопотання позивача.

Відповідно до ч.2 ст.102 КАС України, питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд першої інстанції, фактично, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, не вирішив, висновку про те, що клопотання позивача задоволенню не підлягає, оскаржувана ухвала суду не містить.

Вказані обставини позбавляють суд апеляційної інстанції можливості перевірити наявність чи відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.03.2014р. по справі № 542/226/14-а скасувати, справу направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2014 р.