Ухвала суду № 38299919, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6331/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2012 року № 0001392301/2282.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як, на його думку, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі - ПАТ «Київський річковий порт») перебуває на обліку в Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - ДПС) та зареєстровано як платник збору за користування надрами.

Контролюючим податковим органом за місцем здійснення ПАТ «Київський річковий порт» видобування корисних копалин, якими є ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у частині користування надрами за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 15 серпня 2012 року № 311/22-205/03150071.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, податковими органами було встановлено порушення ПАТ «Київський річковий порт» порядку справляння платежів за користування надрами, а саме: не враховано коефіцієнт « 2», який застосовується при обчисленні податкових платежів у галузі надрокористування, що призвело до заниження позивачем збору за користування надрами у розмірі 3015459,64 грн.

Листом від 05 вересня 2012 року № 4743/7/22-213 ДПІ у Подільському районі м. Києва було перенаправлено акт перевірки позивача до ДПІ в Обухівському районі Київської області, де позивач перебуває на податковому обліку.

На підставі та на виконання акту перевірки від 15 серпня 2012 року № 311/22-205/03150071 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2012 року №0001392301/2282, за яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем «плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення» у розмірі 1116584,83 грн., з яких: за основним платежем - 893267,86 грн. та за штрафними санкціями - 223316,97 грн.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Кодексу України про надра (далі - Кодекс про надра), Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 року N 207/472/51/157 (далі - Інструкція), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26 березня 2008 року № 264 (далі - Постанова № 264), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до статті 28 Кодексу про надра, користування надрами є платним. Плата за користування надрами справляється у вигляді платежів за користування надрами.

Згідно зі статтею 30 Кодексу про надра, нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 2 Інструкції передбачено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Пунктом 3 Постанови № 264 закріплено, що об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди. До об'єкта справляння платежу включаються втрати корисних копалин, крім втрат запасів корисних копалин, що згідно з технічними проектами розташовані в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами) поблизу неякісно затампонованих свердловин або виникли внаслідок аварійних викидів в атмосферу вуглеводнів та вимушених продувок нафтогазових свердловин.

У пункті 4 Постанови № 264 передбачено, що вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (готової продукції) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин; за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 264, вартість одиниці кожного виду видобутих корисних копалин обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації корисних копалин, визначеної відповідно до пункту 5 цього Порядку, та обсягу (кількості) реалізованих корисних копалин, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

У пунктах 12 та 14 Постанови № 264 закріплено послідовний порядок обчислення платежів за користування надрами для видобування корисних копалин та наведено відповідні формули, які повинні застосовуватися платниками податку. При цьому, коефіцієнт, який застосовується при здійсненні таких розрахунків суб'єктами господарювання, які здійснюють видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах, наведений у додатку до постанови та дорівнює двом.

За приписами пунктів 15-18 Постанови № 264, справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України. У разі коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з платежів подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника. Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством.

Отже, з викладених законодавчих норм вбачається, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах та є платниками збору за користування надрами при складанні податкової звітності зобов'язані дотримуватися правил обчислення зазначеного збору за відповідною формулою із врахуванням коефіцієнту « 2» та направляти податкову звітність до податкових органів з урахуванням особливостей розмежування місця реєстрації платника податків та місця знаходження земельної ділянки, на якій здійснюється господарська діяльність з видобування корисних копалин.

При цьому, колегія суддів встановила, що позивачем було повною мірою виконано вимоги податкового законодавства щодо порядку обчислення збору за користування надрами у звітних періодах, за які проводилася перевірка податковими органами. Крім того, з детальних розрахунків, які наявні в матеріалах справи, чітко вбачається, що ПАТ «Київський річковий порт» було застосовано необхідну формулу розрахунків, регламентовану Постановою № 264, та коефіцієнт, який встановлений у додатку до цієї Постанови і дорівнює двом.

Доводи апелянта стосовно того, що позивачем було не правильно обрано коефіцієнт розрахунку, а саме: не застосовано коефіцієнт « 2», повністю спростовуються матеріалами справи.

Більш того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували його заперечення на адміністративний позов та обґрунтовували його незгоду із рішенням суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог статті 70 та частини 2 статті 71 КАС України, не довів правомірності винесеного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 12 вересня 2012 року № 0001392301/2282 і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 14.04.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.