Постанова № 38299884, 14.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1138/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

представників сторін:

від позивача - Степаненко Т.О. (довіреність від 02.01.2014 № 863-3),

від відповідача - Вінара К.В. (довіреність від 16.07.2013 № 483/10/10-013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року» від 15 січня 2014 року № 5/19-0/05763797, відповідач, з огляду на порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пунктів 200.1 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 751666,00 грн.

ПАТ «Луганськтепловоз» вважає що висновки, викладені в акті перевірки від 15 січня 2014 року № 5/19-0/05763797 та податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402, є необґрунтованими та незаконними з огляду на наступне.

Виробничий процес на ПАТ «Луганськтепловоз» з виготовлення рейкового рухомого складу носить безперервний характер, задля чого здійснюється безперервна поставка послуг централізованого водопостачання та водовідведення, поставка електроенергії та природного газу на підставі укладених договорів з ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», в яких визначені підтвердження поставки та спосіб та строки оплати за поставлені послуги.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року та Узагальнюючої податкової консультації про окремі питання складання окремої зведеної податкової накладної, затвердженої наказом ДПС України від 21 грудня 2012 року № 1177, ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в останній день розрахункового періоду, на підставі акта про виконання робіт виписують позивачу зведені податкові накладні.

Таким чином, вимоги відповідача щодо виписки на передплату звичайних податкових накладних, або інших супровідних документів на часткову оплату послуг, згідно з якими здійснено постачання послуг є необґрунтованими, оскільки порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягає постачанню.

За таких обставин позивач вважає правомірним включення до складу податкового кредиту вересня та жовтня 2013 року зведених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», оскільки, фактично порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України не було.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 751666,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що на підставі акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року» від 15 січня 2014 року № 5/19-0/05763797, відповідач, з огляду на порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пунктів 200.1 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту прийняв податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 751666,00 грн.

Так, позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні, які були виписані ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки позивачем були надані зведені податкові накладні, які включені до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 751665,87 грн., а саме:

- по податковим накладним неправомірно виписаним ТОВ «Луганськвода» на загальну суму податку на додану вартість 10660,08 грн., а саме: платіжне доручення від 25 вересня 2013 року № 9848 в частині суми податку на додану вартість 10660,08 грн., як оплата податкової накладної від 30 вересня 2013 року № 198/110 на суму податку на додану вартість 10660,08 грн., які включено до складу податкового кредиту вересня 2013 року (рядок № 15450 реєстру № 9066962989 від 21 жовтня 2013 року);

- по податковим накладним неправомірно виписаним ТОВ «Луганськвода» на загальну суму податку на додану вартість 11593,07 грн., а саме: платіжне доручення від 25 жовтня 2013 року № 9578 в частині суми податку на додану вартість 11593,07 грн., як оплата податкової накладної від 31 жовтня 2013 року № 207/110 на суму податку на додану вартість 11593,07 грн., які включено до складу податкового кредиту жовтня 2013 року (рядок № 13397 реєстру № 9074841606 від 20 листопада 2013 року);

- по податковим накладним неправомірно виписаним ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» на загальну суму податку на додану вартість 505646,05 грн., а саме: платіжні доручення від 28 жовтня 2013 року № 9617, від 14 жовтня 2013 року № 9276, від 07 жовтня 2013 року № 9122, від 14 жовтня 2013 року № 9123, від 04 листопада 2013 року № 16387 в частині суми податку на додану вартість 505646,05 грн., як оплата податкової накладної від 31 жовтня 2013 року № 3449/341 на суму податку на додану вартість 505646,05 грн., яку віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2013 року (рядок № 15258 реєстру № 9074841605 від 20 листопада 2013 року);

- по податковим накладним неправомірно виписаним НАК «Нафтогаз України» на загальну суму податку на додану вартість 223766,67 грн., а саме: платіжні доручення від 04 вересня 2013 року № 8586, від 13 вересня 2013 року № 8764, від 25 вересня 2013 року № 8936 в частині суми податку на додану вартість 223766,67 грн., як оплата податкової накладної від 30 вересня 2013 року № 16841 на суму податку на додану вартість 81174,14 грн. та оплата податкової накладної від 30 вересня 2013 року № 16813 на суму податку на додану вартість 142592,53 грн., які віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2013 року (рядки № 14236 та № 14237 реєстру № 9074841605 від 20 листопада 2013 року);

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 надано можливість складання зведеної податкової накладної у випадку фактичного здійснення (безперервного або ритмічного) постачання товарів/послуг, але обов'язковою умовою є надання до зведеної податкової накладної супроводжувальних документів, що підтверджують факт надання послуг.

Порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/робіт послуг (аванс), що підлягає постачанню. При цьому, враховуючи правило «першої події» визначення податкових зобов'язань постачальника, податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату отримання такого авансу.

Таким чином, відповідач зауважує, що враховуючи правило першої події, визначення дати виникнення податкових зобов'язань на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) на дату такої оплати складається податкова накладна. Тобто порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

З огляду на викладене відповідач наголошує, що податкові накладні ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 31 жовтня 2013 року № 3449/341, ТОВ «Луганськвода» від 31 жовтня 2013 року № 207/110, від 30 вересня 2013 року № 198/110 та НАК «Нафтогаз України» від 30 вересня 2013 року № 16841, від 30 вересня 2013 року № 16813 виписані не по першій події та є такими, що неправомірно виписані.

Крім того, ТОВ «Луганськтепловоз» в ході перевірки до зведених податкових накладних не надано податкових накладних або інших супровідних документів на часткову оплату послуг, згідно з якими здійснено постачання таких послуг.

Таким чином, позивачем віднесено до складу податкового кредиту вересня та жовтня 2013 року податкові накладні, які виписані неправомірно, в результат чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 10660,08 грн. та за жовтень 2013 року в сумі 741005,79 грн., що призвело до завищення від'ємного значення за вересень 2013 року на суму 10660,08 грн. та за жовтень 2013 року в сумі 741005,79 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надав пояснення аналогічні, викладеному у запереченнях проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ «Луганськтепловоз» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, перебуває на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 08 червня 1997 року № 100337613 (т. 1 а.с. 8-10).

На підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, результати якої оформлені актом перевірки від 15 січня 2014 року № 5/19-0/05763797 (т. 1 а.с. 39-66).

Відповідно до висновків акта перевірки від 15 січня 2014 року № 5/19-0/05763797 серед іншого, встановлено порушення ПАТ «Луганськтепловоз» п. 198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 751665,87 грн., в т.ч. за вересень 2013 року в сумі 10660,08 грн., жовтень 2013 року в сумі 741005,79 грн.

На підставі акта перевірки від 15 січня 2014 року № 5/19-0/05763797, спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402, яким ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 751666,00 грн., у тому числі за вересень 2013 року у розмірі 10660,00 грн., за жовтень 2013 року у розмірі 751666,00 грн. (т. 1 а.с. 14).

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 16 жовтня 2013 року № 0000241702 яким ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 751666,00 грн., у тому числі за вересень 2013 року у розмірі 10660,00 грн., за жовтень 2013 року у розмірі 751666,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 вересня 2008 року між ПАТ «Луганськтепловоз» (споживач) та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (постачальник) укладено договір № 12, згідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загально приєднаною потужністю, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього. Пунктом 7.9 зазначеного договору визначено, що розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».

Згідно з пунктом 7 додатку «Порядок розрахунків» до договору від 08 вересня 2008 року № 12 оплата спожитої в розрахунковому періоді активної електричної енергії здійснюється плановими платежами (наростаючим підсумком), у наступному порядку:

- протягом семи днів з початку розрахункового періоду не менш 25% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором;

- протягом чотирнадцяти днів з початку розрахункового періоду не менш 50% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором;

- протягом двадцяти одного дня з початку розрахункового періоду не менш 75% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором;

- протягом тридцяти днів з початку розрахункового періоду не менш 100% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором;

Згідно рішення господарського суду Луганської області від 26 січня 2009 року у справі № 16/261пд пункт 7 додатку «Порядок розрахунків» до договору від 08 вересня 2008 року № 12 викладено в такій редакції:

- протягом семи днів з початку розрахункового періоду не менш 30% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором;

- протягом чотирнадцяти днів з початку розрахункового періоду не менш 70% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором;

- протягом двадцяти восьми днів з початку розрахункового періоду не менш 100% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором (т.1 а.с. 71-87; т. 2 а.с. 206-217).

Між ТОВ «Луганськвода» (постачальник) та ПАТ «Луганськтепловоз» (споживач) укладено договір від 01 січня 2009 року № 177 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору. Пунктом 6.2 вказаного договору визначено, що споживач оплачує за надані послуги у наступному порядку - авансовим платежем у розмірі 60% від суми нарахувань за поточний місяць у строк до 15 числа поточного розрахункового місяця. Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі наданих постачальником розрахунків чи інших платіжних документів у триденний строк після їх отримання (т. 1 а.с. 88-94).

Між НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТОВ «Луганськтепловоз» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 18 грудня 2012 року № 018/13-ПР, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Відповідно до пункту 6.1 зазначеного договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та 15 до 15 числі поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (т. 1 а.с. 95-100).

Фактично, відповідно до умов вищевказаних договорів ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та НАК «Нафтогаз України» було поставлено, а ПАТ «Луганськтепловоз» у вересні та жовтні 2013 року було спожито:

- електроенергії на суму 3057192,70 грн., в тому числі сума податку на додану вартість 509532,12 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товарної продукції за жовтень 2013 року від 01 листопада 2013 року № 12/10/1 (т. 2 а.с. 176).

- послуг централізованого водопостачання та водовідведення у вересні на суму 70457,58 грн. в тому числі податок на додану вартість в сумі 11742,94 грн. та у жовтні 2013 року на суму 69558,43 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 11593,07 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 31 жовтня 2013 року № 177 (т. 2 а.с. 163; 166).

- газу на суму 1438565,69 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 239760,95 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 30 вересня 2013 року б/н (т. 2 а.с. 169).

За спожиті послуги ТОВ «Луганськтепловоз» було сплачено ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та НАК «Нафтогаз України» грошові кошти, відповідно до умов укладених договорів, а саме:

- за використану електричну енергію платіжними дорученнями від 07 жовтня 2013 року № 9122, від 14 жовтня 2013 року № 9276, від 28 жовтня 2013 року № 9617, від 07 жовтня 2013 року № 9123 та від 04 листопада 2013 року № 16387 (т. 2 а.с. 179-183);

- за поставку послуг централізованого водопостачання та водовідведення платіжними дорученнями від 25 жовтня 2013 року № 9578 та від 25 вересня 2013 року № 8948 (т.2 а.с. 165; 168);

- за поставлений газ платіжними дорученнями від 04 вересня 2013 року № 8586, від 13 вересня 2013 року № 8764 та від 25 вересня 2013 року № 8936 (т.2 а.с. 172-174).

За результатами вказаних розрахунків ПАТ «Луганськтепловоз» включено до податкового кредиту вересня 2013 року зведену податкову накладну, виписану за результатами господарської операції з ТОВ «Луганськвода» від 30 вересня 2013 року № 198/110 на загальну суму 70475,58 грн. з якої податок на додану вартість складає 10660,08 грн., факт постачання за якою підтверджується актом виконаних робіт від 30 вересня 2013 року № 177 (т.2 а.с. 163-164).

За результатами вказаних розрахунків ПАТ «Луганськтепловоз» включено до податкового кредиту жовтня 2013 року зведені податкові накладні, виписані за результатами господарських операцій з:

- ТОВ «Луганськвода» від 31 жовтня 2013 року № 207/110 на загальну суму 69558,43 грн. з якої податок на додану вартість складає 11593,07 грн., факт постачання за якою підтверджується актом виконаних робіт від 31 жовтня 2013 року № 177 (т.2 а.с. 166-167);

- ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 31 жовтня 2013 року № 3449/341 на загальну суму 3033876,29 грн. з якої податок на додану вартість складає 505646,05 грн., факт постачання за якою підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції за жовтень від 01 листопада 2013 року № 12/10/1 (т.2 а.с. 176-178);

- НЕК «Нафтогаз України» від 30 вересня 2013 року № 16841 та від 30 вересня 2013 року № 16813, факт постачання за якою підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції за жовтень від 01 листопада 2013 року № 12/10/1 (т.2 а.с. 176-178);

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071.

Відповідно до пункту 15 Порядку 1379, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках з покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, зазначеним Порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної виключно у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання (відвантаження/надання) товарів/послуг.

Окремі питання складання зведених податкових накладних розглянуті в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, затвердженій наказом ДПС України від 21 грудня 2012 року № 1177 у якій зокрема зазначено, що порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

При цьому, з урахуванням правила першої події для визначення податкових зобов'язань постачальника податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату тримання такого авансу (відповідь на запитання № 6).

Разом із цим зазначено податковою консультацією передбачено, що виключними підставами для складання зведених податкових накладних є : безперервний або ритмічний характер постачання, постійні зв'язки постачальника з покупцем та обов'язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Враховуючи виробничі потужності, обсяги споживання, характер виробництва ПАТ «Луганськтепловоз», а також з огляду на дати укладених договорів з контрагентами ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та НАК «Нафтогаз України» (2008, 2009 та 2012 роки) можна дійти висновку, що при своєчасній сплаті, постачання електричної енергії, води та газу має безперервний характер та наявні постійні зв'язки постачальника з покупцем.

Такі висновки суду підтверджуються також листом ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 28 листопада 2013 року № 01-34/2/6771 щодо виписки зведених податкових накладних на адресу ПАТ «Луганськтепловоз» (т.2 а.с. 175).

Крім того, в договорах між ПАТ «Луганськтепловоз» та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 08 вересня 2008 року № 12, ТОВ «Луганськвода» від 01 січня 2009 року № 177 та НАК «Нафтогаз України» від 18 грудня 2012 року № 018/13-ПР визначена періодичність оплати за надані послуги. З актів виконаних робіт (на водопостачання), актів прийняття-передавання товарної продукції (на електроенергію) та актів приймання-передавання природного газу (на газ) вбачається, що в останній день звітного періоду позивач разом із постачальником послуг складає та підписує вказані акти, які за своєю суттю є підтверджуючими документами, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг, відповідно до вимог пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071.

За таких обставин, суд зазначає, що ПАТ «Луганськтепловоз» правомірно включив до складу податкового кредиту вересня-жовтня 2013 року суму податку на додану вартість в розмірі 751666,00 грн. по зведеним податковим накладним від 30 вересня 2013 року № 198/110, від 31 жовтня 2013 року № 207/110, від 31 жовтня 2013 року № 3449/341, від 30 вересня 2013 року № 16841 та від 30 вересня 2013 року № 16813, виписаним ТОВ «Лугансьвода», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» та НАК «Нафтогаз України», оскільки в даному випадку, саме отримання та споживання послуг, починаючи з першого числа кожного звітного періоду, відповідно до умов укладених договорів та з урахуванням безперервного характеру постачання, є подією, що відбулася раніше у розумінні пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, і тому саме факт отримання платником податків послуг тягне виникнення права такого платника на віднесення сум податку до складу податкового кредиту.

Порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг, що підлягають постачанню в майбутньому, оскільки такі накладні можуть бути виписані лише на фактично поставлені товари/послуги з обов'язковим підтвердженням відповідними документами фактичної поставки таких товарів/послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку що спірні зведені податкові накладні виписані позивачу його контрагентами не суперечать положенням пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 в частині виписки не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402 про зменшення розміру від'ємного значення ПАТ «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 751666,00 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 14 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 квітня 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2014 року № 0000201402 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 06 лютого 2014 року № 0000201402 про зменшення публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 751666,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 91005, Луганська область, м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 107) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4872,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 квітня 2014 року.

Суддя Р.С. Твердохліб