Постанова № 38299867, 15.04.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/981/14

15 квітня 2014 року

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест"

щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (далі - ТОВ "Торговий дім "Ніко-Вест") про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та накладення арешту на кошти.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" наявна заборгованість по податку на додану вартість в сумі 7268,90 грн. Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення №3 від 09.01.2014 року про опис майна відповідача в податкову заставу. Податковим керуючим, на підставі інформації організацій, що здійснюють реєстрацію майнового стану, складено акт опису майна від 10.02.2014 року №5, яким встановлено відсутність майна, що може бути описано у податкову.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав клопотання в якому просив розгляд справи провести без участі представника податкової інспекції.

Відповідач в судове засідання не з’явився, на підставі ч.11 ст.35 КАС України вважається повідомленим належним чином, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, що повернувся на адресу суду.

У відповідності до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву по суті, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ТОВ "Торговий дім "Ніко-Вест" зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області 27.03.2007 року. Як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному згідно свідоцтва №100034376 від 11.04.2007 року (а.с.4-7).

Судом встановлено, що за ТОВ "Торговий дім "Ніко-Вест" рахується заборгованість по податку на додану вартість у сумі 7268,90 грн., яка виникла на підставі прийнятих ДПІ у м.Рівному податкових повідомлень рішень:

- №0007791501 від 25.11.2013 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розміні 3018,90 грн.

- №0007781501 від 25.11.2013 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розміні 170,00 грн.

- №0008201501 від 16.12.2013 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розміні 2040,00 грн.

- №0000521501 від 04.02.2014 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розміні 1020,00 грн.

- №0000531501 від 04.02.2014 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розміні 1020,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного законодавства.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з несплатою боргу ТОВ "Торговий дім "Ніко-Вест" виставлено податкову вимогу №300-15 від 09.01.2014 року, яку 17.01.2014 року направлено на адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.8).

Відповідно до п.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення №3 від 09.01.2014 року про опис майна в податкову заставу (а.с.11).

Податковим керуючим, на підставі інформації організацій, що здійснюють реєстрацію майнового стану, складено акт опису майна від 10.02.2014 року №5, яким встановлено відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу (а.с.12).

Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як вбачається з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1. ст.20 ПК України, позивач наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку. Пункт 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 41.5 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як вбачається з довідки про заборгованість платежів до бюджету ТОВ "Торговий дім "Ніко-Вест" не виконано обов’язок щодо сплати боргу у сумі 7268,90 грн. (а.с.9).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані тому позов підлягає до задоволення повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (ЄДРПОУ 35056680), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу 7268,90 грн.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест", що знаходяться в банку.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.