Постанова № 38298379, 16.04.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа № 902/1696/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Квартирно-експлуаційного відділу м. Вінниця від 17.02.2014 р. на рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.14 р. у справі № 902/1696/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010"

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця

про стягнення заборгованості в сумі 42 459,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Ковбасюк Ю.Г. - представник, довіреність в справі;

від відповідача - не з'явився.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 р. у справі № 902/1696/13 (суддя Банасько О.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця та стягнуто з відповідача на користь позивача 42 459,60 грн. - основного боргу і 1 720,50 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідач за виконані роботи не провів розрахунку у встановлений договором строк; відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог щодо стягнення боргу; заперечення відповідача щодо юридичної неспроможності оплати виконаних робіт не спростовують позовних вимог позивача.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся з апеляційною скаргою від 17.02.2014 р., в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 р. у справі 902/1696/13 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним і необ'єктивним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків обставинам справи, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Судом не вірно застосовано положення статей 525, 526 ЦК України, а саме "одностороння відмова від зобов'язання не допускається". Судом не враховано той факт, що з боку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця відмови від виконання зобов'язань не було, оскільки з боку установи було вжито всіх заходів щодо погашення вказаної кредиторської заборгованості, а саме щомісячно до Західного територіального квартирно-експлуатаційного відділу направляються дані про наявну кредиторську заборгованість. Вказана заборгованість виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця, що є розпорядником коштів III ступеня, та Міністерства оборони України в цілому. Дана кредиторська заборгованість була зареєстрована та подана для оплати до органів казначейства, проте з вини Управління державної казначейської служби у Вінницькій області оплата отриманих послуг здійснена не була.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 р. у справі № 902/1696/13 без змін, а апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване рішення господарського суду Вінницької області постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За укладеними договорами підряду № 1525/192 та № 1526/193 є дві сторони ТзОВ "Енергозберігаючі технології 2010" та КЕВ м. Вінниця і саме між вказаними сторонами виникли та існують договірні відносини та договірні зобов'язання, а відповідач намагається перекласти всю відповідальність на Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління. Жодних претензій з боку відповідача на адресу позивача не надходило, було підписано відповідні акти про прийняття робіт. Відповідачем, протягом більше ніж року (роботи були виконані та прийнятті ще у листопаді 2012 року) не було вжито жодних заходів щодо отримання відповідного фінансування на оплату заборгованості. У апеляційній скарзі відповідачем не надано жодних належних доказів по справі, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду у даній справі.

Відповідач (апелянт) - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали апеляційного суду ) (а.с.82).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

20 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (підрядник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (замовник) укладено договір № 1525/192, згідно пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідродинамічне очищення дворової та внутрішньої фекальної каналізації на території Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону по вул. Свердлова, 185, м. Вінниці (а.с.8-10).

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи, зазначені в пункті 1.1 цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна сума договору складає 17 244,00 грн. в тому числі ПДВ 20 %: 2 874 грн.

Кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, про що зазначається в акті (ах) виконаних робіт форми № КБ-2в та довідці № КБ-3 (пункт 2.2 договору).

Згідно пунктів 3.1, 3.3 договору за надання послуг з виконання робіт згідно з пунктом 1.1 даного договору замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 31.12.2012 р.

Пунктом 4.2.8 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу (а.с. 9).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 р., а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами. За попередньою згодою сторін термін дії договору може бути продовжений на узгоджений сторонами час (пункт 12.1 договору) (а.с.10).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов даного договору № 1525/192 підрядником в листопаді 2012 року виконано роботи на суму 17 244,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (форма № КБ-3), підписаними обома сторонами 28.11.2012 р. (а.с.11-16).

20 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (підрядник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (замовник) укладено договір № 1526/193, згідно пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічне очищення котла НР-18 військової частини А 3769 військового містечка № 100 м. Гайсин Вінницької області (а.с.17-19).

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи зазначені в пункті 1.1 цього договору.

Загальна сума договору складає 25 215,60 грн. в тому числі ПДВ 20%: 4 202,60 грн. (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, про що зазначається в акті (ах) виконаних робіт форми № КБ-2в та довідці № КБ-3.

Згідно пунктів 3.1, 3.3 договору за надання послуг з виконання робіт згідно з пунктом 1.1 даного договору замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 31 грудня 2012 року.

Пунктом 4.2.8 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу (а.с.18).

Відповідно до пункту 12.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 р., а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами. За попередньою згодою сторін термін дії договору може бути продовжений на узгоджений сторонами час.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов даного договору № 1526/193 позивачем - підрядником виконано роботи на суму 25 215,60 грн., що стверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (форма № КБ-3), підписаними обома сторонами 28.11.2012 р. (а.с.20-26).

Відповідач - Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця за виконані роботи у встановлений укладеними договорами № 1525/192 та № 1526/193 строк не розрахувався, доказів, які б підтверджували проведення оплати за виконані роботи згідно договорів, суду не надав.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем згідно вказаних договорів становить 42 459,60 грн. (17 244,00 + 25 215,60 = 42 459,60).

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку між сторонами виникли зобов'язання з договорів з виконання робіт, які за своєю правовою природою є договорами підряду.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 598 та статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1 стаття 625 ЦК України).

Отже, враховуючи умови укладених між сторонами договорів та вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що борг в сумі 42 459 грн. 60 коп. є підставним, обґрунтованим, доведеним матеріалами справи і підлягає до стягнення в повному обсязі.

Відповідач доказів в спростування позовних вимог та проведення розрахунків суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Доводи апелянта щодо того, що він є бюджетною військовою установою та фінансується за рахунок коштів державного бюджету, не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

У постанові Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 р. вказано, що відповідно до статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р., відсутність коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення за порушення зобов'язання.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого договором.

Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2014 р. у справі № 902/1696/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця від 17.02.2014 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк