Постанова № 38298199, 18.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014р. справа №905/1736/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.за участю представників сторін: від позивача:Баланчук А.В. довіреність №б/н від 01.03.2014р.від відповідача:не прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької областівід18.03.2014р.про повернення позовної заяви без розгляду у справі№905/1736/14 (суддя Чернова О.В.)за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50грн., розірвання договорів фінансового лізингу, витребування майна та оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50грн., розірвання договорів фінансового лізингу, витребування майна та оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, яка повернута ухвалою господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. по справі №905/1736/14 на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для розгляду до господарського суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з порушенням та неправильним застосуванням норм ч.1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 387 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 58 та п.5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що в позовній заяві заявлено вимоги по договорах, які є ідентичними за змістом і відрізняються лише предметами лізингу, їх вартістю, розміром лізингових платежів. Вважає, що заявлені вимоги пов'язані між собою єдиними підставами.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив повернути скаргу без розгляду, оскільки її підписано не уповноваженим представником позивача.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступного.

Приписами статті 28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ч.3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Як вбачається з апеляційної скарги, її підписано представником ТОВ «СГ Еквіпмент лізинг України» - Баланчуком А.В. В обґрунтування повноважень особи, яка підписала скаргу, додано копію довіреності від 17.01.2014р. №б/н, з якої вбачається, що вказана особа може представляти інтереси Довірителя у господарських судах, де сторонами виступають ТОВ «СГ Еквіпмент лізинг України» та ТОВ «Вільний».

Разом з тим, до матеріалів позовної заяви від 13.03.2014р. №б/н, наданої апеляційному суду, додано копію довіреності від 01.03.2014р. №б/н, якою Баланчука А.В. уповноважено представляти інтереси довірителя, зокрема підписувати апеляційні скарги. Строк дії довіреності визначено терміном до 01.08.2014р.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає розгляду по суті, оскільки підписана уповноваженою особою.

Дослідивши оригінал позовної заяви та додані до неї документи, апеляційну скаргу, заслухавши повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржувану ухвалу в повному обсязі.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50грн., розірвання договорів фінансового лізингу, витребування майна та оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 18.03.2013р. у справі №905/1736/14 повернув без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ на підставі пунктів 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, в одній заяві об'єднані вимоги, що виникли з різних підстав, розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи та у строки передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіряючи оскаржувану ухвалу, судова колегія дійшла наступного.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд повертає позов без розгляду у випадку: якщо порушено правила об'єднання вимог; якщо об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору чи перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, підставою позову є стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50грн., яка утворилася у відповідача за договорами фінансового лізингу №F26 від 13.11.07р., №F35 від 06.12.07р., №F50 від 05.02.08р., №F61 від 20.02.08р., №F97 від 11.04.08р., їх розірвання, витребування майна, переданого за договорами, та витребування оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Таким чином вбачається, що позивачем заявлені чисельні вимоги за п'ятьома договорами фінансового лізингу, які хоча і укладені тими ж сторонами, але в силу приписів ст. 202 Цивільного кодексу України є самостійними правочинами, містять окремі суттєві умови такі, як предмет, ціну, строк дії.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України законодавець пов'язує можливість об'єднання позовних вимог лише підставою виникнення або поданими доказами.

В обґрунтування своїх доводів щодо об'єднання позовних вимог позивач посилається на те, що в даній позовній заяві заявлено вимоги по договорах, які є ідентичними за змістом і відрізняються лише предметами лізингу, їх вартістю, розміром лізингових платежів та ці вимоги пов'язані між собою єдиними підставами - несплата лізингових платежів.

Разом з тим, кожна вимога за кожним договором фінансового лізингу доводиться в порядку ст.ст. 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України належними доказами окремо.

Крім того, господарський суд правомірно послався на той факт, що об'єднання позовних вимог за п'ятьома договорами, по кожному з яких заявлено 4 вимоги, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи та у двомісячні строки, передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Також, звертає увагу той факт, що заявляючи вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50грн. за п'ятьома договорами фінансового лізингу, позивач, всупереч ст. 54 Господарського процесуального кодексу України не надав розрахунок стягуваної суми, що хоча і не стало підставою для повернення позову, але суттєво ускладнює та зволікає розгляд справи.

З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду відносно того, що об'єднання позивачем в одній позовній заяві вимог про стягнення заборгованості, розірвання договорів фінансового лізингу та витребування майна за цими договорами, та витребування оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, тобто вимог, що виникли з різних підстав, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. Та свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.

Слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

При таких обставинах, ухвала господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. у справі №905/1736/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ - залишенню без задоволення.

Враховуючи те, що позовну заяву повернуто судом першої інстанції позивачу ухвалою від 18.03.2014р., залишеною без змін апеляційним судом, колегія суддів вважає за необхідним повернути позов та додані до нього документи на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України», м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. у справі №905/1736/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. у справі №905/1736/14 - залишити без змін.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент лізинг України» (пр. Московський, 9, оф. 2-305, м. Київ, 04073, ЄДРПОУ 34537760) оригінал позовної заяви від 13.03.2014р. №б/н та додані до неї додатки згідно переліку на 705 арк.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В.Ломовцева

Судді: Н.М.Принцевська

О.А.Скакун

Надруковано 5 прим.:

1прим.-позивачу;

1прим.-відповідачу;

1прим.-у справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСДО.