Рішення № 38298002, 15.04.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2014 Справа № 920/279/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод», м. Тростянець Сумської області

про стягнення 28 462 грн. 41 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - І.Ю.Голубнича (довіреність б/н від 02.01.2014)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Петрович

Суть спору: позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вхідний реєстраційний № 5006 від 15.04.2014) просить суд стягнути з відповідача на його користь 28056,81 грн., у тому числі 25554,88 грн. основного боргу за договором поставки № 221/01 від 28.02.2012, 1681,94 грн. пені за несвоєчасні розрахунки, 388,14 грн. - суму 3% річних, 431,85 грн. інфляційних втрат, а також стягнути з відповідача 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання повноважного представника не направив та не повідомив про причини його неявки; ухвала суду про призначення даної справи до судового розгляду направлена відповідачу та отримана його повноважною особою, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представником позивача були подані для долучення до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також копії видаткових накладних, рахунків на оплату та платіжних доручень на підтвердження заявлених вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод» (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 221/01, за умовами якого позивач зобов'язався у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність відповідача чорний металопрокат та електроди, асортимент, кількість і ціна якого вказуються у специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 укладеного договору постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар окремими партіями. Прийом товару за кількістю і якістю здійснюється сторонами на складі у відповідності до умов поставки, згідно з діючим законодавством України та умовами даного договору.

Згідно з розділом 3 договору поставки № 221/01розрахунки за договором відбуваються виключно у національній валюті. Оплата здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Порядок розрахунків: 100% передплата, якщо інше не обумовлене у специфікації. Загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим договором за період його дії. Покупець зобов'язаний, на вимогу постачальника, звірити стан розрахунків, а також оформити та підписати акт звірки.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору поставки № 221/01 позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 150313,01 грн.

Відповідач, у свою чергу, лише частково оплатив поставлений йому товар, у зв'язку з цим залишок несплаченої заборгованості станом на дату даного судового засідання становить 25554,880 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує і оплату за поставлений йому товар своєчасно та в повному обсязі не проводить.

Факт належного виконання умов договору позивачем підвереджується матеріалами справи, зокрема копією договору поставки № 221/01 від 28.02.2012, копіями відповідних видаткових накладних, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками на оплату.

Факт часткової оплати відповідачем поставленого товару також підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями відповідних платіжних доручень, наданих до суду позивачем.

Сума заборгованості у розмірі 25554 грн. 88 коп. на даний час залишається несплаченою, тому суд вважає вимоги позивача у цій частині обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1681 грн. 94 коп. пені, 388 грн. 14 коп. - суму 3% річних, 431 грн. 85 коп. інфляційних втрат.

Умовами укладеного договору (пунктом 7.2) № 221/01 від 28.02.2012 сторонами узгоджено, що у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожний день порушення строку.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо заявлення ним до стягнення з відповідача 1681 грн. 94 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 388 грн. 14 коп., 431 грн. 85 коп. інфляційних збитків.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем були подані до суду докази в обґрунтування заявлених ним вимог, в той час як відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, які б стали підставою відмови в задоволенні вимог позивача.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Калініна, 1; код ЄДРПОУ 36707140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 5; код ЄДРПОУ 36441934) 25554 грн. 88 коп. боргу, 1681 грн. 94 коп. пені, 388 грн. 14 коп. - суму 3% річних, 431 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.04.2014.

Суддя В.Л. Котельницька