Постанова № 38296448, 15.04.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року справа № 823/778/14

11 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

за участю представника позивача - Надьон А.Л. (за довіреністю), представника відповідача - Білоконя Л.Я. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про визнання неправомірними дій та стягнення неприйнятих до відшкодування коштів за період з грудня 2013 року по лютий 2014р. в сумі 3487 грн. 77 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 21, 24, 25 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", не включено до актів звірок виплачені УПФУ в м. Черкасах Черкаської області пенсії за період з грудня 2013 року по лютий 2014р. в сумі 3487 грн. 77 коп., в тому числі:

- 2 635 грн. 80 коп. - витрати на виплату пенсій громадянам держав-учасниць СНД, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну;

- 401 грн. 97 коп. - витрати з виплати пенсії по справах потерпілих, в яких акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві не відповідає вимогам законодавства;

- 450 грн. - витрати на виплату пенсій внаслідок трудового каліцтва пенсіонеру ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, викладені в адміністративному позові та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав, викладених у запереченні.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій (основний розмір); щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття; витрати на виплату і доставку пенсій на загальну суму 84 223 грн. 16 коп.

В подальшому, відповідачем було прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем за вищевказаний період на суму 80 735 грн. 39 коп.

Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2013 р. - лютий 2014 року, відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача на виплату та доставку пенсій громадянам держав-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну; витрати на виплату пенсій по справах, в яких акти Н-1 не відповідають вимогам законодавства; витрати на виплату пенсій внаслідок трудового каліцтва пенсіонеру ОСОБА_3, в зв'язку з відсутністю пенсійної справи вказаного пенсіонера, що підтверджується розрахунком суми боргу.

Не погоджуючись з рішенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси щодо невідшкодування вказаних витрат, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-1У (надалі - Закон №1058).

Стаття 58 вказаного Закону визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно до ст. 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-ХІV (надалі - Закон № 1105).

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105, виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених п. 2 ст. 8 та ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (надалі - Порядок).

Пункт 4 Порядку передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Проаналізувавши вказані приписи, суд дійшов висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Аналогічна правова позиція з даного питання викладена в постановах Верховного Суду України у справах № 21-116а11 від 06.06.2011 р., № 21-361а11 від 21.11.2011 р. та № 21-333а11 від 05.12.2011 р.

Положеннями ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. (надалі - Угода), пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно ст. 5 Угоди визначено, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Угоди, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Статтею 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.

Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 призначена відповідно до законодавства СРСР та вказаної Угоди, витрати на її виплату УПФУ в м. Черкасах Черкаської області підлягають до відшкодування саме виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси. Тобто, відшкодуванню за грудень 2013 р. - лютий 2014 р. підлягає 2 635 грн. 80 коп.

Разом з цим, стаття 2 Закону № 1105 не містить норм щодо розповсюдження цього Закону на осіб, право на відшкодування заподіяної шкоди яким передбачено законодавством країн СНД.

Відповідно до статті 4 Закону № 1105, законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 5 Закону № 1105 передбачає, що одним із основних принципів страхування від нещасних випадків є надання державних гарантій реалізації своїх прав застрахованими громадянами, а відповідно до статті 6 цього Закону застрахованою особою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування, а саме: працівник.

При цьому нормами Закону № 1105 не передбачено, що застрахованою особою є працівник підприємства, що знаходиться на території іншої країни, зокрема на території країн СНД. Також не передбачена ця норма міжнародною угодою, укладеною з Російською Федерацією.

Беручи до уваги, що нещасний випадок із ОСОБА_3 стався в 2008р. в м. Новоросійську Російської Федерації при виконанні робіт по будівництву мостів, суд приходить до висновку, що виплачена йому пенсія у сумі 450 грн. 00 коп. за грудень 2014 р. - лютий 2014 р. відшкодуванню не підлягає.

Та обставина, що пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_3 призначена в Україні відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. не спричиняє обов'язок Фонду її відшкодувати, оскільки Угодою регулюються правовідносини між фізичною особою та органами Пенсійного фонду України з приводу призначення пенсії і не регулюються правовідносини між Фондами щодо відшкодування виплаченої пенсії.

Судом також встановлено, що відповідач не приймає до відшкодування пенсію, виплачену управлінням Пенсійного фонду України пенсіонеру ОСОБА_10 за грудень 2013 р. - лютий 2014 р., на загальну суму 401 грн. 97 коп., призначену по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, в зв'язку з тим, що акт про нещасний випадок за формою Н-1 не відповідає вимогам законодавства.

Суд зазначає, що невідповідність акту про нещасний випадок форми Н-1 (відносно ОСОБА_10) законодавству не є предметом розгляду даної адміністративної справи. Відповідачем під час судового розгляду не було надано жодного доказу оскарження зазначеного акту в судовому порядку, визнання акту недійсними чи його скасування, а також доказів визнання неправомірними дій позивача щодо призначення пенсії по інвалідності пенсіонеру ОСОБА_10 В зв'язку з чим, дії відповідача щодо невідшкодування позивачеві пенсії, виплаченої ОСОБА_10 за грудень 2013 р. - лютий 2014 р., на загальну суму 401 грн. 97 коп., є неправомірними, а тому виплачена сума пенсії має бути відшкодована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог УПФУ в м. Черкасах Черкаської області в частині стягнення з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси сум витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасниць СНД, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну та витрат з виплати пенсії по справах потерпілих, в яких акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві не відповідає вимогам законодавства за період з грудня 2013 року по лютий 2014р. на загальну суму 3 487 грн. 77 коп.

Для задоволення іншої частини позовних вимог суд правових підстав не знайшов.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси в частині відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату пенсії.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси (180021, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255, ідентифікаційний код 25875030) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси, Черкаської області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126) заборгованість в сумі 3 487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 77 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено 17.04.2014 р.