Рішення № 38295924, 02.04.2014, Алчевський міський суд Луганської області

Справа № 406/9844/13

Провадження № 2/406/157/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Колядова В.Ю.

при секретарі Помогаловій І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Алчевську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2013 року представник позивача звернувся до суду з позовом, який 21.03.2014 року уточнив, посилаючись на те, що 06.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (надалі - відповідач 1) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11165497000 (надалі - кредитний договір), згідно якого відповідачу 1 було надано кредит в іноземній валюті в сумі 34000, 00 доларів США строком до 06.06.2014 року, зі сплатою протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентів за користування кредитом у розмірі 13, 5 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця, кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. Також, сторони домовились, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених договором.

26.02.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої змінено графік погашення кредиту за кредитним договором.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, між банком та ОСОБА_2 (надалі - відповідач 2) було укладено договір поруки № 237456 від 26.02.2009 року.

Відповідно до умов договору поруки відповідач 2 зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем 1 усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність відповідачів є солідарною.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Всупереч умов кредитного договору, відповідач 1 не здійснив платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

23.09.2013 року відповідачам були направлені вимоги про погашення заборгованості, однак станом на 22.11.2013 року, вимоги банку залишені без задоволення.

Таким чином, станом на 19.11.2013 року заборгованість відповідача 1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, становить 17557, 78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 140339, 35 грн., з яких:

- 14834, 24 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 118570, 08 грн. - кредитна заборгованість;

- 1443, 35 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 11536, 70 грн. - заборгованість по процентам;

- 1248, 45 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 9978, 86 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту;

- 31, 74 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 253, 71 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

За таких підстав, представник позивача звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача загальну заборгованість у розмірі 17557, 78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 140339, 35 грн. та стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 1403, 39 грн.

У судовому засіданні представник позивача АТ «УкрСиббанк» - Анюхін В.Ю., діючий на підставі довіреності від 17.09.2013 року, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнали частково, заперечували проти стягнення з них суми пені за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати процентів, однак ніяких письмових заперечень суду не надали.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З копії договору про надання споживчого кредиту № 11165497000 від 06.06.2007 року (а.с. 5-9) вбачається, що сторони дійсно уклали кредитний договір, згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в іноземній валюті у сумі 34000, 00 доларів США строком до 06.06.2014 року, зі сплатою протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентів за користування кредитом у розмірі 13, 5 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця, кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. Також, сторони домовились, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених договором.

Згідно п. 1.3.4 кредитного договору, строк сплати процентів відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.

26.02.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої змінено графік погашення кредиту за кредитним договором (а.с. 12-14).

Банк свої зобов'язання перед позичальником - ОСОБА_1 виконав, надавши їй кредитні кошти, що визнається відповідачем 1.

Відповідно до п. 3.5.1., відповідач 1 зобов'язався повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 4.1. кредитного договору, відповідно до ст. 212 ЦК України, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню. Позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 237456 від 26.02.2009 року (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 1.3 договору поруки відповідач 2 зобов'язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за виконання відповідачем 1 усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору.

Згідно з п. 1.4 договору поруки, відповідальність відповідачів є солідарною.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а стаття 530 ЦК вимагає: «якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін)». Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з повного розрахунку заборгованості (а.с. 105-120), заборгованість за кредитним договором станом на 19.11.2013 року становить 17557, 78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 140339, 35 грн., з яких:

- 14834, 24 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 118570, 08 грн. - кредитна заборгованість;

- 1443, 35 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 11536, 70 грн. - заборгованість по процентам;

- 1248, 45 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 9978, 86 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту;

- 31, 74 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 253, 71 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

23.09.2013 року відповідачам були направлені вимоги про погашення заборгованості (а.с. 17, 18), однак станом на 22.11.2013 року, вимоги банку залишені без задоволення.

Враховуючи, що відповідачі не виконують належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, не сплачують кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, суд прийшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за кредитом у розмірі 14834, 24 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 118570, 08 грн. та заборгованість по процентам у розмірі 1443, 35 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 11536, 70 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, слід зазначити наступне.

У відповідності до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

По справі встановлено, що заборгованість за тілом кредиту становить 14834, 24 доларів США, а розмір нарахованої банком пені - 1248, 45 доларів США, тобто хоча розмір неустойки і не перевищує розмір збитків, однак в судовому засіданні відповідачі заявили усне клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на тяжке матеріальне становище, відсутність постійного доходу, наявність на утриманні у відповідачів двох дітей: малолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 18-річного сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не має самостійного доходу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, яка була заявлена банком до стягнення та про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача пені.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно платіжного доручення (а.с. 1) позивач оплатив 1403, 39 грн. судового збору.

Суд вважає аргументованими вимоги позивача про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат у сумі 1300, 94 грн. (тобто 1403,39 грн. х 92,7 % = 1300, 94 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 550, 551, 554, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (р/р № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код банку 09307750) суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за кредитним договором № 11165497000 від 06.06.2007 року в розмірі 16277 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят сім) доларів США 59 центів, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 130106 (сто тридцять тисяч сто шість) грн. 78 коп. з яких:

- 14834, 24 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 118570, 08 грн. - кредитна заборгованість;

- 1443, 35 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2013 року становить 11536, 70 грн. - заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (р/р № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код банку 09307750) суму судового збору в розмірі 1300 (одна тисяча триста) грн. 39 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення повного рішення, тобто з 07 квітня 2014 року.

Головуючий суддя: