Вирок № 38295077, 19.03.2014, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/199/14-к

Провадження № 1-кп/603/23/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р.

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.

при секретарі - Пшеничняк В.Й.

за участю прокурора - Старух В.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому провадженні відкритого судового засідання в залі суду міста Монастириська Тернопільської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210140000024 від 28 січня 2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, громадянин України, судимий 05.12.2012 року Монастириським районним судом за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робі, які 16.05.2013 року виконав у повному обсязі,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 у вересні місяці 2013 року на сільському звалищі, що в с.Доброводи Монастириського району, знайшов чорний поліетиленовий пакет «BOSS» із порожніми, висушеними головками снодійного маку, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, який незаконно зберігав по місцю свого проживання з метою його подальшого використання в приготуванні антисептичної настойки для виведення бородавок та загоювання ран. Таким чином з вересня 2013 року до 28.01.2014 року ОСОБА_1 незаконно зберігав наркотичний засіб без мети збуту у власному домогосподарстві.

Згідно висновку №2-135/14 від 01.02.2014 року висушені головки речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - макова соломка та в перерахунку на суху речовину становить 139,00 грам.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в незаконному зберіганні наркотичних засобів ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети їх збуту.

25 лютого 2014 року між прокурором прокуратури Монастириського району Старух В.І. у кримінальному провадженні № 12014210140000024 від 28 січня 2014 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури Монастириського району Тернопільської області, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор Старух В.І. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. В угоді підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Окрім цього, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 (двох) років 6 (місяців) позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України його буде звільнено від покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік 6 (шість) місяців. Згідно пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України, на ОСОБА_1 буде покладено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання..

В угоді також передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені абзацами 1- 4 пункту першого ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, зокрема, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Монастириського району Тернопільської області Старух В.І. та ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 126 КПК України суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати.

Керуючись ст.ст. 342, 373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду від 25 лютого 2014 року по кримінальному провадженню № 12014210140000024 від 28 січня 2014 року про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Монастириського району Тернопільської області Старух Вірою Ігорівною та підозрюваним ОСОБА_1.

2. Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

3. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

4. На підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

5. Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного бюджету процесуальні витрати (УК в м. Тернополі м. Тернопіль 24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977726, призначення платежу "процесуальні витрати по кримінальному провадженні № 12013210140000171 за експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2-776/13 від 30.07.2013 р.) - 391 грн. (триста дев'яносто одну) грн. 20 коп.

6. Речові докази: макову соломку в перерахунку на суху речовину, яка становить 139 (сто тридцять дев'ять) грам, що зберігаються в камері схову господарської частини УМВС України в Тернопільській області - знищити.

7. Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

8. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

9. Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя І. М. Галіян