Постанова № 38294077, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16077/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Матадор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Старт Д», Товариство з обмеженою відповідальністю «Еворі Інвестмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трендол Лімітед», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Асіті Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дроуз Інформ» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сталекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «ATM», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Еворі Інвестмент», ТОВ «Тендол Лімітед», ТОВ «Ді-Рект Енерджі», ТОВ «Асіті Трейд» та ТОВ «Дроуз Інформ» при здійсненні операцій з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт від 29.05.13 року за № 2515/22-7/36509740, яким встановлено допущення позивачем порушень п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податковою кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 862 210,00грн., а також порушень п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податковою кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 763 154,00 грн.

На підставі встановлених вище порушень податкового законодавства, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, №0004342207 від 14.06.13 року яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 980942,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 862 210,00грн. та штрафні санкції в розмірі 118 732,00грн., та №0004332207 від 14.06.13 року яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 144 731,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 763 154,00грн. та штрафні санкції в розмірі 381 577,00грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В основу обґрунтування свого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, Окружний адміністративний суд м. Києва посилався на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, не відповідають вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доказом того, що в структурі активів та власному капіталі позивача та його контрагента виникли зміни є наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ПП «ATM», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Еворі Інвестмент», ТОВ «Тендол Лімітед», ТОВ «Ді-Рект Енерджі», ТОВ «Асіті Трейд» та ТОВ «Дроуз Інформ» було укладено ряд аналогічних договорів, предметом яких було виконання комплексу робіт, а саме зачистки металопроката, перевалки металопроката та консультування позивача по всім іншим питанням пов'язаним з перевалкою вантажу.

На підтвердження виконання робіт за договорами, позивачем надано суду належним чином оформлених первинних документів, зокрема: копії актів здачи-приймання робіт, звіти та акти про надання послуг, додаткові угоди, податкові та видаткові накладні, копії замовлень на товаро-транспортні послуги та товаро-транспортні накладні.

Враховуючи те, що надання позивачу послуг підтверджено дослідженими в судовому засіданні первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Суд звертає увагу на ту обставину, що під час проведення відповідачем перевірки порушень в оформленні документів не встановлено. У ході розгляду справи представником відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловлено. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, судова колегія приходить до однозначного висновку, що позивачем повністю доведено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що більшість Актів перевірки, на підставі яких було зроблено висновок про неможливість здійснення господарської діяльності Позивача з його контрагентами, на момент розгляду справи було визнано недійсними у судовому порядку, а саме:

Щодо господарських взаємовідносин між Позивачем та TOB «Дроуз Ін форм».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2013 року по справі №826/3345/13-а було залишено без змін. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «Дроуз Ін форм», за результатами якої складено Акт від 01.03.2013 року № /2220/37318946 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Дроуз Ін форм» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за листопад 2011р. - січень 2013р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2013 року по справі К/800/36094/13 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Щодо господарських взаємовідносин між Позивачем та TOB «Ді-Рект Енерджі».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року було залишено без змін Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 року по справі №826/3318/13-а. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «Ді-Рект Енерджі», за результатами якої складено Акт від 01.03.2013 року № 621/2260/37317455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Ді-Рект Енерджі» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами за період з 11.10.2010 року по 31.12.2012 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2013 року по справі K/800/32982/13 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Щодо господарських взаємовідносин між Позивачем та TOB «Еворі Інвестмепт».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року було залишено без змін Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2013 року по справі №826/9066/13-а. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки TOB «Еворі Інвестмент» результати якої оформлено Актом від 20.03.2013 року № 1075/224/37471556 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Еворі Інвестмент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011, квітень-грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2013 року по справі К/800/44220/13 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Щодо господарських взаємовідносин між Позивачем та TOB «Асіті Трейд».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року залишено без змін Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21:05.2013 року по справі №826/3363/13-а. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «Асіті Трейд» за результатами якої складено Акт від 01.03.2013 року № 617/22-90/37318569 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Асіті Трейд» з контрагентами, з якими платником податків декларовані взаємовідносини за період з 01.11.2011 року по 31.01.2013 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013 року по справі К. 800/47052/13 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Щодо господарських взаємовідносин між Позивачем та TOB «МАТАДОР».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року залишено без змін Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі №804/1440/13-а. Визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, щодо формування в акті № 7200/224/31820299 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB «МАТАДОР» під час здійснення господарських відносин з контрагентами (перелік) висновків про визнання відсутності у TOB «МАТАДОР» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 років, визнано протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності, яке відбулося на підставі цього Акту та зобов'язано відновити попередні показники податкової звітності.

Щодо господарських взаємовідносин між Позивачем та TOB «СТАРТ-Д».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року залишено без змін Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року по справі №804/1259/13-а. Визнано протиправними дії ДІБ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, які полягають у проведенні перевірки за результатами якої складено Акт від 21.12.2012р. № 7203/224/32694059 щодо фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB «СТАРТ-Д» під час здійснення господарських відносин з контрагентами (перелік), визнано протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності, яке відбулося на підставі цього Акту та зобов'язано відновити попередні показники податкової звітності. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013 року по справі К/800/33667/13 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що документи (Акти перевірки), які стали підставою для винесення Відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, було скасовано у судовому порядку, проте, цей факт не було взято до уваги судом першої інстанції, що свідчить про неповне дослідження цим судом обставин справи.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам щодо правомірності винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Між тим, податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено належними засобами доказування неможливість вчинення вказаних господарських операції вказаними Товариствами внаслідок відсутності необхідних умов для вчинення даних господарських операцій, управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо, оскільки вказані обставини податковим органом при невиїзній документальній перевірці не перевірялись.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року - скасувати, та постановити нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» - задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 14 червня 2013 року №0004342207 та №0004332207.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 08.04.2014 року.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.