Рішення № 38293928, 15.04.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2014 року Справа № 913/494/14

Провадження №3/913/494/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області,

про стягнення 519 674 грн. 73 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Степаненко Ю.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Єгоров В.С., головний юрисконсульт, довіреність від 30.01.2013 № 14-30;

від відповідача - Тоцький О.І., юрисконсульт, довіреність від 19.10.2012 № 1144,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (далі - відповідач) про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 11438,59 грн., 3% річних у розмірі 40903,39 грн., 7% штрафу в розмірі 350083,83 грн., пені у розмірі 117248,92 грн. за договором №14/2539/11 від 30.09.2011 про купівлю-продаж природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору №14/2539/11 від 30.09.2011, позивач зобов'язався передати відповідачу протягом четвертого кварталу 2011 року та у 2012 році природний газ, а відповідач повинен був прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передав відповідачу протягом вересня - грудня 2012 року природний газ, на загальну суму 6 578 436,75 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Відповідач свої зобов'язання з оплати газу виконав, але з порушенням умов договору - прострочено виконання зобов'язання.

За прострочення оплати поставленого природного газу позивачем нараховано інфляційні нарахування у розмірі 11438,59 грн., 3% річних у розмірі 40903,39 грн., 7% штрафу в розмірі 350083,83 грн., пені у розмірі 117248,92 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача подано заяву №304 від 01.04.2014 про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, нарахованої з 01.02.2013 по 13.02.2013 за прострочення розрахунку за газ, спожитий у листопаді та грудні 2012 року, а також штрафу в розмірі 7% від суми боргу, нарахований за період прострочення розрахунку з 14.12.2013 по 12.01.2013 (спожитий газ у листопаді 2012 року) та з 14.01.2013 по 12.02.2013 (спожитий газ у грудні 2012 року).

Заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені та штрафу судом прийнято до розгляду.

Відзивом №303 від 01.04.2014 на позовну заяву, відповідач позовні вимоги визнає частково. Вимоги щодо стягнення пені та штрафу, на думку відповідача, заявлені після спливу строку позовної давності. При нарахуванні 3% річних позивачем допущено помилки при підрахунку кількості днів прострочення платежів, що вплинуло на розмір заявлених вимог. Стосовно заявлених інфляційних втрат, відповідач вважає їх нарахованими безпідставно, а сам розрахунок таким, що суперечить порядку визначення втрат від інфляції, оскільки заявлені до стягнення інфляційні нарахування, розраховані з суми боргу на початок місяця без врахування часткових оплат в поточному місяці.

Крім того, відповідач подав суду клопотання №302 від 01.04.2014 про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, наявність заборгованості населення з наданих послуг теплопостачання у м. Рубіжне.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що 30.09.2011 між позивачем та відповідачем укладений договір №14/2539/11 про купівлю-продаж природного газу, згідно п. 1.1 якого Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцеві (відповідач) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору; п.1.2 - газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (а.с. 8-13).

Відповідно до п.2.1 - Продавець передає Покупцю в період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року природний газ.

Згідно з п. 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку газу покупця.

Відповідно до п. 5.2 договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 3023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3700,76 грн.

30.09.2011 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №14/2539/11 від 30.09.2011 на підставі якої п.5.2 було викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. газу становить 3382,00 грн. без урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57 грн. (а.с. 14).

11.10.2011 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №14/2539/11 від 30.09.2011 на підставі якої п.5.2 було викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. газу становить 3382,00 грн. без урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка 2%, ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою - 3449,64 грн. (а.с. 15).

01.08.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №14/2539/11 від 30.09.2011 на підставі якої п.5.2 було викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. газу становить 3509,00 грн. без урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3884,78 грн., крім того цільова надбавка 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4661,74 грн. (а.с. 16-17).

Згідно п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором; п.7.2 - у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього договору, Покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі не сплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передав відповідачу протягом вересня - грудня 2012 року природний газ, на загальну суму 6 578 436,75 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу:

- за жовтень 2011 року - 124,549 тис. куб.м. на суму 474 830,60 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 (а.с.18), підписаним сторонами;

- за жовтень 2011 року - 2,782 тис. куб.м. на суму 12525,48 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 (а.с.19), підписаним сторонами;

- за вересень 2012 року - 6,693 тис. куб.м. на суму 31 201,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2012 (а.с.20), підписаним сторонами;

- за жовтень 2012 року - 245,867 тис. куб.м. на суму 1 146 167,05 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 27.11.2012 (а.с.21), підписаним сторонами;

- за листопад 2012 року - 608,871 тис. куб.м. на суму 2 838 395,87 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 25.12.2012 (а.с.22), підписаним сторонами;

- за грудень 2012 року - 549,725 тис.куб.м. на суму 2 562 672,83 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2012 (а.с.23), підписаним сторонами.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення зобов'язань за договором.

Відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого природного газу виконав з порушенням умов договору - прострочення виконання зобов'язань, що визнається відповідачем.

На підставі умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленого газу у розмірі 117 248,92 грн.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 40903,39 грн. та інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 11 438,59 грн., що підтверджено відповідними розрахунками позивача наявними в матеріалах справи.

Окрім цього на підставі п.7.2 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 350 083,83 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу природний газ, претензій щодо постачання природного газу у відповідача немає.

Обсяги поставленого газу протягом вересня - грудня 2012 року позивач підтверджує відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Втім, відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ за вересень-грудень 2012 року з простроченням строків, чим порушив умови договору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7.2 - у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього договору, Покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За порушення термінів оплати за договором № №14/2539/11 від 30.09.2011 позивачем нарахована пеня у сумі 117 248,92 грн. на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 та у грудні 2012 згідно наданого позивачем розрахунку.

Крім того, відповідно до п. 7.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф в розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу у сумі 350 083,83 грн.

Суд враховує заявлене відповідачем клопотання про застосування до вимог позивача про стягнення пені та штрафу позовної давності, встановленої ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Приписами ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Оскільки у п. 6.1 договору виконання зобов'язання визначається до настання певного терміну, то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну. Відповідна правова позиція викладена в п. 1.9 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року.

Таким чином, перебіг позовної давності за зобов'язаннями, що випливають з договору, починається з 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 14.02.2014, про що свідчить поштовий штемпель на поштовому конверті (а.с.69).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, нарахованої з 01.02.2013 по 13.02.2013 за прострочення розрахунку за газ, спожитий у листопаді та грудні 2012 року в загальній сумі 26 715,02 грн., а також штрафу в розмірі 7% від суми боргу, нарахований за період прострочення розрахунку з 14.12.2013 по 12.01.2013 (спожитий газ у листопаді 2012 року) та з 14.01.2013 по 12.02.2013 (спожитий газ у грудні 2012 року) в загальній сумі 350 083,83 грн.., слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Водночас, відповідач подав суду клопотання №302 від 01.04.2014 про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, наявність заборгованості населення з наданих послуг теплопостачання у м. Рубіжне.

В підтвердження скрутного фінансового становища відповідачем надано баланс на 31 грудня 2013 року, звіт про фінансові результати за 2013 рік та інші документи.

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Заявлені в даній позовній заяві штрафні санкції не є надмірно великими, окрім цього, у зв'язку із застосуванням позовної давності зменшився розмір пені та штрафу. Судом також враховано майновий стан позивача, який також є збитковим.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 40 903,39 грн., нараховані на зобов'язання з оплати, що виникли у вересні 2012 року, у жовтні 2012 року, у листопаді 2012, у грудні 2012, згідно наданого позивачем розрахунку.

Суд погоджується з запереченнями відповідача стосовно допущеної помилки позивача при нарахуванні 3% річних, у зв'язку з чим стягненню підлягають 3% річних в сумі 40 377,66 грн.

Стосовно інфляційних нарахувань у сумі 11 438,59 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем в розрахунку втрат від інфляції по кожному місяцю було взято суму боргу на початок місяця та застосовано поточний індекс інфляції, а не індекс інфляції за наступний місяць, як зазначено вище.

Суд погоджується з наданим відповідачем контррозрахунком інфляційних витрат та вважає, що відповідний контррозрахунок відповідає чинному законодавству є обґрунтованим, у зв'язку з чим стягненню підлягають інфляційні витрати у сумі 2438,56 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 133 349 грн. 88 коп., з них: 90 533 грн. 90 коп. - пеня, 40 377 грн. 42 коп. - 3% річних, 2438 грн. 56 коп. - інфляційні нарахування.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, вул. Іванова, 157, м. Рубіжне, Луганська область, 93010, код ЄДРПОУ 33515421, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720, пеню в розмірі 90 533 грн. 90 коп. (дев'яносто тисяч п'ятсот тридцять три гривні 90 копійок), 3% річних в розмірі 40 377 грн. 42 коп. (сорок тисяч триста сімдесят сім гривень 42 копійки), інфляційні витрати в розмірі 2438 грн. 56 коп. (дві тисячі чотириста тридцять вісім гривень 56 копійок) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2667 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 00 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2014.

Суддя А.В. Секірський