Рішення № 38293856, 14.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5265/14 14.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг"

до Управління освіти Печерської районної в місті Києві державної

адміністрації

про стягнення 225 798,30 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Меркулова І.В. - по дов. №б/н від 14.04.2014р.

Меркулов В.В. - по дов. №б/н від 14.04.2014р.

Від відповідача Булаш С.В. - по дов.є №105/72-1395 від 18.06.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" (надалі - "Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - "Управління") про стягнення 225 798, 30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №11 від 27.04.2012 року про закупівлю товарів за державні кошти позивачв надав відповідачу послуги з видалення твердих відходів на загальну суму 225 798, 30 грн. Відповідлач в порушення умов договору не розрахувався за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р.

11.04.2014р. від позивача до відділу діловодство Господарського суду міста Києва надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить сятгн6ути з відповідача 110 617, 77 грн. основного боргу.

14.04.2014р. від відповідача до суду надійшли письмові пояснення на позов, відповідно до яких відповідач визнає позов в сумі 110 661, 77 грн.

В судовому засіданні 14.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

27.04.2012 р. між Товариством (учасник) та Управлінням (замовник) було укладено договір підряду 11 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору учасник зобов'язується у 2012 році надати замовнику послуги, зазначені в п.1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Найменування (номенклатура та асортимент робіт (послуг) 90.00.2 послуги з видалення твердих відходів (п.1.2 договору).

Ціна договору становить 427 800 грню , у тому числі ПДВ. ( п. 3.1договору).

Із змісту п.4.1 договору вбачається, що розрахунки проводяться шляхом:оплата замовником здійснюється на підставі стю. 49 Бюджетного кодексу України на умровах відстроки платежу до 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування зрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення та фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було своєчасно та у повному обсязі виконані роботи (послуги) з видалення твердих відходів гна загальну суму 427 728, 60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.. Відповідачем частково здійсненна оплат наданих послуг в сумі 201 930,30 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 225798, 30 грн.

В матеріалах справи містяться акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем ставном на 23.12.2103р., підписаний представниками сторін, відповідно до яких станом на 23.12.2013 р. за Управлінням наявна заборгованість перед Товариством у розмірі 225 798, 30 грн..

Листом №277 від 13.08.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість за Договором.

Станом на час розгляду спраив заборгованість відповідача становить 110 617, 77 грн.

Відповідач дани лист залишив без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних на підставі Договору послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 110 617,77 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем послуг на загальну суму 427 728,60 грн., зокрема, актами виконаних робіт, які підписано сторонами без зауважень в період з 30.04.2012 року по 25.12.2012 року. Відповідачем оплачено позивачу 317 110, 83 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 110 617, 77 грн.

Управління фактично визнає вартість виконаних підрядних робіт, проте вказує на неможливість їх оплати у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Щодо такого твердження відповідача, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а тому посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу невиконання своїх грошових зобов'язань є безпідставними та необгунтованими.

Аналогічна правова позиція щодо того, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання викладена у постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012 р.

До того ж, суд відзначає, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань.

Умовами п. 4.3 Договору в частині оплати прийнятих робіт передбачено, що оплата здійснюється при наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника. Однак, дана умова не є ні визначенням строку/терміну виконання зобов'язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як в даному випадку вона стосується лише обов'язків відповідача щодо оплати наданих послуг, а відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки сторін.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням дати складання актів приймання виконаних робіт за період з 30.04.2012 року по 25.12.2012 року згідно з яким відповідач був зобов'язаний розрахуватися за виконанні позивачем згідно Договору послуги, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання на момент розгляду справи настав.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у сумі 110 617,77 грн., а встановлені судом обставини свідчать, що строк виконання грошового зобов'язання настав. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в сумі 2 212,36 грн.

Зменшення позивачем розміру позовних вимог є підставою для повернення йому тільки сплаченої суми судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону (з урахуванням наведеного в підпункті 4.7 пункту 4 цієї постанови); що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача.

З огляду на викладене, судовий збів розмірі 2 303,61 грн. підлягає повереннню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти Печерської районної у мсті Києві державної адмнісірації (01021, м. Київ, вул.. Інститутська, 24/код ЄДРОПУ 37451545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 29. кв, 64, код ЄДРПОУ 32068819) основну заборгованість у розмірі 110 617 грн. 77 коп., судові витрати у розмірі 2 212 грн. 36 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 29. кв, 64, код ЄДРПОУ 32068819) із Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 303 грн. 61 коп., що сплачений платіжним дорученням №845 від 13.03.2014р. Платіжне доручення №845 від 13.03.2014р. залишається в матерілах справи №810/5265/14.

Після набрання рішенням законної вили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2014 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.