Рішення № 38293804, 14.04.2014, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2014 Справа № 905/1263/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"до 1) Державного підприємства "Донецька залізниця" 2) Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська"простягнення 4 241,16 грн. за участю представників:

від позивачаПлуталова Н.В. - представник за довіреністю від відповідача-1 від відповідача-2не з'явились Лисенко О.В. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 14.04.2014, оскільки 19.03.2014 та 09.04.2014 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" Державного підприємства "Донецька залізниця" та Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" про стягнення з належного відповідача збитків у розмірі 4 241,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вугілля, яке перевозилось за накладними №50728765, 50740190 у вагонах № 60504438, 68605757, 60504768, 66102781, було доставлене на станцію призначення з недостачею вантажу у розмірі відповідно 2 740 кг, 2000 кг, 1 520 кг, 1 880 кг, про що складено комерційні акти БН №696620/27, БН №696621/28 від 13.08.2013. На думку позивача, недостача виникла у зв'язку з тим, що вантажовідправник не підготував належним чином спірні вагони до перевезення, а залізниця не виконала обов'язок щодо подання під завантаження технічно справних вагонів. Крім того, залізниця прийняла до перевезення вантаж, маса якого не відповідала даним, зазначеним у накладних, без заперечень.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Статутом залізниць України передбачено звільнення залізниці від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідач-2 проти позовних вимог також заперечує, посилаючись на те, що зазначення в накладній відомостей про складання комерційного акту шляхом проставлення штемпелю, а не в електронному вигляді, є порушенням Правил оформлення перевізних документів. Вважає, що комерційні акти складено з порушеннями чинного законодавства, а тому вони не можуть бути доказом нестачі вантажу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

07.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (постачальник) укладено договір № ДУК-01/07-19р/34/080с (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору на умовах, викладених у розділах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінах та у кількості, що зазначені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною Договору.

Специфікацією від 31.07.2013 сторони визначили, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, в тому числі від вантажовідправника ПАТ "ЦЗФ "Узлівська".

Пунктом 4.5 Договору погоджено, що фактична вартість вугілля, що поставляється, зазначається у рахунках, що виставляються постачальником у відповідності до п. 2.4 даного Договору, та визначається з урахуванням знижок та приплат за якістю до ціни, вказаної у відповідних специфікаціях.

Публічним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" було виставлено рахунки на оплату поставленої вугільної продукції, а саме: рахунок № 1998 від 11.08.2013 на суму 164 196,25 грн., рахунок № 1999 від 11.08.2013 на суму 197 451,17 грн.

11.08.2013 зі станції Трудова Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на станцію Авдіївка Донецької залізниці у вагонах № 60504438, 68605757, 60504768 за залізничною накладною на групу вагонів № 50728765 відвантажено вантаж: концентрат вугільний.

За накладною № 50728765 маса вантажу у вагоні № 60504438 становить 70 000 кг (брутто - не зазначено, тара - 22 700 кг), маса вантажу у вагоні № 68605757 становить 69000 кг (брутто - не зазначено, тара - 21 800 кг), маса вантажу у вагоні № 60504768 становить 70 000 кг (брутто - не зазначено, тара - 23 000 кг). В накладній також зазначено, що вантаж марковано чотирма поздовжніми смугами, вантаж розміщено і закріплено згідно з 1-6, 2гл.1п.4.3,7.3.8пр14кСМГС.

Також, 11.08.2013 зі станції Трудова Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на станцію Авдіївка Донецької залізниці у вагоні № 66102781 за залізничною накладною № 50740190 відвантажено вантаж: концентрат вугільний.

За накладною № 50740190 маса вантажу у вагоні № 66102781 становить 71 000 кг (брутто - не зазначено, тара - 21 200 кг). В накладній також зазначено, що вантаж марковано чотирма поздовжніми смугами, вантаж розміщено і закріплено згідно з 1-6, 2гл.1п.4.3,7.3.8пр14кСМГС.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

На цих підставах наявні у матеріалах справи залізничні накладні № 50728765 та №50740190 свідчать про укладення між вантажовідправником ПАТ "ЦЗФ "Узлівська" та перевізником ДП "Донецька залізниця" договору перевезення вугілля у чотирьох вагонах на користь позивача - вантажоодержувача ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".

Відтак, вантажоодержувач за залізничними накладними має певні права та обов'язки як перед перевізником - залізницею, так і відносно вантажовідправника, який за приписами статті 24 Статуту залізниць несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

На станції призначення Авдіївка Донецької залізниці був складений комерційний акт БН № 696620/27 від 13.08.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 66102781 на 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача та встановлено наступне: вагон № 66102781 за документом вага нетто 71 000 кг, тара 21200 кг, фактично при переважуванні брутто 90 320 кг, тара 21 200 кг, нетто 69 120 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 1 880 кг. Вантаж прибув у технічно справному вагоні, люки, двері зачинені, витікання вантажу відсутнє. Завантаження рівномірне, на рівні бортів. Вантаж маркований чотирма поздовжніми смугами, маркування вантажу не порушене. При повторному зважуванні нестача вантажу підтвердилася.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - ДСМ, прийомоздавальником, інженером з розшуку вантажів, з боку отримувача - уповноваженим представником.

Також, на станції призначення Авдіївка Донецької залізниці був складений комерційний акт БН № 696621/28 від 13.08.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагонів № 60504438, 68605757, 60504768 на 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача та встановлено наступне:

- вагон № 60504438 за документом вага нетто 70 000 кг, тара 22 700 кг, фактично при переважуванні брутто 89 960 кг, тара 22 700 кг, нетто 67 260 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 2 740 кг;

- вагон № 68605757 за документом вага нетто 69 000 кг, тара 21 800 кг, фактично при переважуванні брутто 88 800 кг, тара 21 800 кг, нетто 67 000 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 2 000 кг,

- вагон № 60504768 за документом вага нетто 70 000 кг, тара 23 000 кг, фактично при переважуванні брутто 91 480 кг, тара 23 000 кг, нетто 68 480 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 1 520 кг.

Вантаж прибув у технічно справному вагоні, люки, двері зачинені, витікання вантажу відсутнє. Завантаження рівномірне, на рівні бортів. Вантаж маркований чотирма поздовжніми смугами, маркування вантажу не порушене. Поверхня вантажу ущільнена. При повторному зважуванні нестача вантажу підтвердилася.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці -ДСМ, прийомоздавальником, інженером з розшуку вантажів, з боку отримувача - уповноваженим представником.

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 23 Законом України "Про залізничний транспорт", а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Отже залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

Згідно з пунктом "а" статті 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що нестача виникла не під час перевезення, оскільки комерційними актами БН №696620/27 та БН №696621/28 від 13.08.2013 встановлено, що вантаж прибув у технічно справних вагонах, люки, двері зачинені, витікання вантажу відсутнє. Тому посилання позивача на те, що причиною недостачі вантажу стала неналежна підготовка залізницею рухомого складу до перевезення, судом відхиляються.

Також у комерційних актах вказано, що завантаження вантажу рівномірне, на рівні бортів. Вантаж маркований чотирма поздовжніми смугами, маркування вантажу не порушене, що свідчить про належне збереження вантажу перевізником.

В сукупності наведене свідчить про відсутність вини перевізника у нестачі вантажу, а тому позов в частині вимог до ДП "Донецька залізниця" задоволенню не підлягає.

Статтею 22 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Як встановлено судом вище, за залізничними накладними №50728765, 50740190 саме вантажовідправником (ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська") та перевізником (ДП "Донецька залізниця") укладено договір перевезення вугілля у спірних вагонах на адресу позивача (вантажоодержувача).

Відтак, вантажоодержувач за вказаними залізничними накладними має певні права та обов'язки як щодо перевізника, так і щодо вантажовідправника.

Крім того суд відзначає, що підставою позовних вимог у даному позові є неналежне виконання договору перевезення, який укладений між відповідачем-2 (відправником) та відповідачем-1 (перевізником) на користь позивача, а не договору поставки, який укладений між позивачем (покупець) і ТОВ "Метінвест холдінг" (постачальник).

Як зазначено в залізничних накладних №50728765, №50740190, завантаження спірних вагонів, визначення маси вантажу, здійснювалося вантажовідправником, тобто Публічним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська".

За таких обставин, виходячи із ст. 24 Статуту залізниць України, згідно з якою вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у спірних вагонах слід покласти на вантажовідправника (відповідач-2).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України № 10/179-10-4651 від 28.07.2011, № 905/2834/13 від 04.09.2013.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач-2 вказує на порушення, допущені відповідачем-1 при заповненні перевізного документу. Так, на думку відповідача-2, неправомірним є проставлення штампу залізниці про складання комерційного акту на паперовій версії накладної, якщо перевізний документ складався в електронному вигляді.

Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Штемпелі у графі 49 накладних № 50740190, № 50728765 про складання комерційних актів було проставлено без порушення Правил оформлення перевізних документів, оскільки заборони на проставлення штампів на паперовій версії накладної зазначені Правила не містять.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ПАТ "ЦЗФ "Узлівська" доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надало.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що недостача вантажу виникла внаслідок недовантаження вугілля вантажовідправником.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах (п. 27 Правил видачі вантажів).

Згідно рахунку № 1998 від 11.08.2013 ціна 1 т вугільної продукції ПС 0-100 - 654,69 грн. без ПДВ (785,63 грн. з ПДВ). Згідно рахунку № 1999 від 11.08.2013 ціна 1 т вугільної продукції ПС 0-100 - 591,88 грн. без ПДВ (710,26 грн. з ПДВ).

Позивачем була оплачена поставлена за вугільна продукція, що підтверджується платіжним дорученням № 4500004804 від 26.11.2013 на суму 6672629,90 грн. та не заперечується представниками позивача та відповідача-2.

Перевіривши розрахунок вартості недостачі вугільної продукції, суд визнає його частково невірним. Як вище встановлено судом, пунктом 4.5 Договору поставки передбачено, що фактична вартість вугілля, яке поставляється, зазначається у рахунках, що виставляються постачальником у відповідності до п. 2.4 даного Договору, та визначається з урахуванням знижок та приплат за якістю до ціни, вказаної у відповідних специфікаціях. Таким чином, ціна, зазначена у рахунках, вже включає до себе знижки та приплати за якістю, тому повторне нарахування таких знижок та приплат при розрахунку вартості недостачі є безпідставним.

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вищенаведеного, норми нестачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто), а також вимог чинного законодавства, вартість недостачі вугільної продукції у вагоні № 60504438 становить 1 602,69 грн., у вагоні № 68605757 - 1 029,18 грн., у вагоні № 60504768 - 644,22 грн., у вагоні № 66102781 - 831,00 грн. Таким чином, загальна вартість недостачі вугілля у спірних вагонах становить 4 107,09 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" вартості недостачі вугільної продукції підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" (86065, Донецька область, м. Горлівка, вул. Знатна, 41, ідентифікаційний код 30399369, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, ідентифікаційний код 00191075) суму збитків у розмірі 4 107 (чотири тисячі сто сім) грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 1 769 (одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять) грн. 27 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 17.04.2014.

Суддя М.В. Сажнева