Рішення № 38293799, 16.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5188/14 16.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії

«Дирекція первинної мережі» ПАТ "Укртелеком"

до Військової частини А 0351 Міністерства оборони України

про стягнення 33 259,46 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Путієнко Є.В. - по дов. № б/н від 11.12.2013р.

від відповідача: Павлова В.М. - по дов. № 16 від 22.01.2014р.

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста з вимогою про стягнення з Військової частини А 0351 Міністерства оборони України 33 259,46 грн., із яких: 31 457 50 грн. заборгованості відповідно до договору на експлуатаціно-технічне обслуговування обладнання зв'язку за державні кошти №317-8 від 02.07.2013 р., 937, 22 грн. - пені, 432, 18 грн. - інфляційні втрати, 432, 56 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. порушено провадження у справі № 925/5188/14, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.04.2014 р. за участю представників сторін.

15.04.2014р. через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягн6утои з відповідача 937, 22 грн. - пені, 432, 18 грн. - інфляційні втрати, 432, 56 грн. -3% річних.

Представник позивача позовні вимоги в даному судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні представником відповідача подана заява про зменшення розміру пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Філії «Дирекція первинної мережі» Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - виконавець) та Військовою частиною А 0351 Міністерства оборони України (далі - замовник) було укладено Договір №318-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування обладнання зв'язку за державні кошти (надалі - Договір).

Відповідно до умов договору (п. 1.1), замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання у порядку та на умовах, передбачених договором, у 2013 році надавати послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання зв'язку (код за ДК016-2010: 33.13.1 - ремонтування та технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування), що розміщене на орендованій площі в приміщенні лінійно-апаратного залу Центру технічної експлуатації № 1 Філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», та обліковується на балансі замовника та зазначене в Додатку № 1 до цього договору.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами.

Згідно з п. 1.2. договору, експлуатаційно-технічне обслуговування по цьому договору включає в себе виконання комплексу заходів з підтримання станційних споруд зв'язку замовника у справному стані.

Передача обладнання на експлуатаційно-технічне обслуговування здійснюється на підставі акту приймання-передачі, що підписується сторонами разом з договором (п. 1.3).

Пунктом 3.1. визначено, що ціна договору становить: без ПДВ 31457,52грн., ПДВ 20% -6291,50грн. Разом 37 749,00 грн.

Розділом четвертим договору сторони визначили порядок та умови здійснення розрахунків між сторонами, відповідно до якого:

4.1. Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Виконавцем рахунка на оплату. Рахунок на оплату, виставлений Виконавцем, одночасно є актом приймання наданих Послуг.

4.2. Не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Виконавець виставляє Замовнику рахунок для оплати вартості наданих Послуг.

4.3. Замовник оплачує надані Послуги до 20 числа місяця, наступного за звітним.

4.4. Вартість Послуг визначається згідно зі зведеним розрахунком щомісячної вартості Послуг (Додаток №2 до цього Договору).

4.5. Виконавець залишає за собою право змінювати тарифи на експлуатаційно-технічне обслуговування станційних споруд . За 7 днів до запровадження нового тарифу на телекомунікаційні послуги Виконавець письмово повідомляє про це Замовника. При цьому Виконавець складає додаткову угоду до Договору та направляє її Замовнику.

4.7 Вартість Послуг, наданих Виконавцем за рахунок бюджетних коштів Замовника, оподатковується податком на додану вартість відповідно до пункту 187.7 статті 187 Податкового кодексу України, тобто з дати зарахування таких коштів на банківський рахунок Виконавця.

4.8 Замовник сплачує надання Послуг за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за кодом програмної класифікації видатків КПКВ 2101020/4, КЕКВ 2240.

Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язується своєчасно надавати послуги протягом дії договору у порядку передбаченому даним договором, забезпечити безперебійне надання послуг, що є предметом даного договору належної якості (п. п. 653.1.; 5.3.2.), а замовник в свою чергу зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором та сплачувати вартість наданих послуг по технічному обслуговуванню обладнання зв'язку до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку - акту виконаних робіт виконавця та згідно з розділом четвертим даного договору та додатком № 2 до даного договору (п. п. 5.1.1.; 5.1.6.).

Пунктом 6.2. договору сторони визначили, що при невиконанні п. 5.1.6. (в разі затримки оплати) даного договору замовник сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, а який нараховується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до додатку № 1 від до договору №317-8 від 02.07.2013р., Військова частина А-0351 передала, а Філія ПАТ «Укртелеком» прийняла на експлуатаційно-технічне обслуговування обладнання зв'язку.

Відповідно до додатку №2 до договору вартість послуг за місяць становить 3 145,75 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем щомісячно на адресу відповідача направлялись рахунки за надані послуги.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання відповідачу послуг на експлуатаційно-технічне обслуговування обладнання зв'язку, проте, останній взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг не виконав належним чином і мав заборгованість станом на час подання позову та порушення провадження у справі перед позивачем за період з січня по грудень 2013 року в сумі 31 457,50 грн.

При цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач має будь-які заперечення до якості наданих позивачем послуг.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялась претензія за №49/06 від 29.01.2014р. з вимогами погасити існуючу заборгованість по договору в сумі 31 457, 50 грн. та сплатити пеню, 3% річних та інфляційні.

Відповідач листом від 25.02.2014р. за №84 визнав пред»явлену позивачем вимогу, але зазначив що не може погасити борг у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень за відповідним напрямком.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 31 457, 50 грн. станом на час порушення провадження у справі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідач отримав замовлені ним послуги, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості. Заборгованість відповідачем погашена після порушення провадження у справі, у зв»язку з чим позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Пунктом 6.2. договору сторони визначили, що при невиконанні п. 6.1.6. (в разі затримки оплати) даного договору замовник сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, а який нараховується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, яка визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 18.10.2011 р. у справі № 48/23 та Верховний Суд України, постанова від 08.11.2010 р. № 3-12г10).

Позивач нарахував відповідачу до сплати пеню у розмірі 937,22грн., 3% річних в сумі 432,56 грн. та 432, 18 грн. - інфляційні, розрахунок яких є вірним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є бюджетною неприбутковою організацією, яка фінансується виключно з бюджету.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку зменшити розмір стягнення пені до 100 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 0351 Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 09965650) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії»Дирекції первинної мережі» ПАТ "Укртелеком" (03110, місто Київ, вул. Солом»янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714) 100 грн. 00 коп. пені, 432 грн. 56 коп. 3 % річних, 432 грн. 18 коп. -інфляційні та 1 827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 837 грн.22 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.