Постанова № 38293739, 15.04.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/1362/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю секретаря судового засідання Кіщук О.І.

та представника позивача Мазур О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В :

Чернівецький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного та отримання відповідної грошової допомоги ОСОБА_2 була зайнятою людиною, оскільки знаходилась в цивільно-правових відносинах з публічним акціонерним товариством «Ідея банк» та отримувала винагороду за виконану роботу.

Посилаючись на положення Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також зважаючи на те, що в добровільному порядку відповідач не сплатив незаконно отриману в період з 10 грудня 2012 року по 01 серпня 2013 року допомогу по безробіттю, Чернівецький міський центр зайнятості просить суд стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 8112 грн 32 коп.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні тим, що наведені в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

При цьому суд зазначає, що на офіційно зареєстровану адресу проживання відповідача було направлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, в якій зазначено дату, час та місце розгляду справи, а також направлялась повістка із зазначенням дати, часу та місця розгляду даної справи. Однак відповідні конверти повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини, які унеможливлюють його бути присутнім в судовому засіданні, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення особи, яка з'явилась в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Чернівецького міського центру зайнятості із заявою, в якій просила до вирішення питання її працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши при цьому те, що немає постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру. Також зазначено про ознайомлення з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки», в якій, зокрема, вказано про обов'язок громадянина своєчасно повідомляти спеціаліста центру зайнятості про всі зміни своїх даних, внесених до персональної картки.

У зв'язку з цим та на підставі поданих документів наказом від 10 серпня 2012 року №НТ120810 відповідачу було надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю.

За час перебування на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості у період з 10 грудня 2012 року по 01 серпня 2013 року ОСОБА_2 було виплачено 8112 грн 32 коп. допомоги по безробіттю.

В результаті проведеного обміну інформацією між Державною службою зайнятості, Державною податковою Адміністрацією та Пенсійним фондом України щодо розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітному встановлено, що під час перебування на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості з 10 серпня 2012 року по 02 серпня 2013 року ОСОБА_2 була зайнятою людиною та отримувала винагороду за виконану роботу.

Так, згідно Акту №30 від 04 лютого 2014 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» ОСОБА_2 з 10 грудня 2012 року перебувала у цивільно-правових відносинах з публічним акціонерним товариством «Ідея банк». Тобто в результаті проведеного розслідування страхового випадку було встановлено факт подання недостовірних даних про працевлаштування ОСОБА_2 під час перебування на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості як безробітної.

05 лютого 2014 року Чернівецький міський центр зайнятості направив ОСОБА_2 повідомлення про повернення коштів в сумі 8112 грн 32 коп.

Оскільки в добровільному порядку вказані кошти сплачено не було, Чернівецький міський центр зайнятості звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XIІ (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах і які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю.

Частинами другою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з того, що статтею 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» працевлаштування безробітного визначено як підставу припинення виплати допомоги по безробіттю, дана обставина є такою, що впливає на умови виплати матеріального забезпечення, а тому безробітний зобов'язаний повідомляти державну службу зайнятості про своє працевлаштування.

Як вбачається з обставин справи та не було спростовано відповідачем, з 10 грудня 2012 року ОСОБА_2 перебувала у цивільно-правових відносинах з публічним акціонерним товариством «Ідея банк» та отримувала винагороду. Тобто була зайнятою людиною, її діяльність була пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, що принесло дохід у грошовій формі.

Однак про таку свою діяльність ОСОБА_2 центр зайнятості не повідомила, тим самим порушивши свій обов'язок своєчасно повідомляти службу зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати грошового забезпечення.

Згідно частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім цього, відповідно до пункту 6.14 Порядку виплати допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним передбачено, що у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 04 лютого 2014 року №39 вирішено вжити необхідних заходів щодо повернення коштів безробітною ОСОБА_2 та наступного дня вказаній особі направлено повідомлення про повернення суми 8112 грн 32 коп. Однак в добровільному порядку зазначені кошти відповідачем не повернуто.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про повернення Чернівецькому міському центру зайнятості незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 8112 грн 32 коп на день розгляду справи або ж доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не подано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернівецького міського центру зайнятості (р/р №37178032000051 в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 21415538) кошти в сумі 8112 (вісім тисяч сто дванадцять) грн 32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 17 квітня 2014 року.