Ухвала суду № 38291883, 16.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/5422/13 Провадження № 22-ц/795/751/2014 Головуючий у I інстанції - Хандога В.М. Доповідач - Скрипка А. А.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М. при секретарі:Руденко О.М.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, її представника - ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої внаслідок недоліків роботи,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.02. 2014 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої внаслідок недоліків роботи, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 38496 грн. матеріальної шкоди внаслідок недоліків робіт по виготовленню фундаменту під житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 та 384 грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 39330 грн. 96 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду є упередженим та таким, що не відповідає обставинам справи. Апелянт вказує обставини, які, на його думку, не були враховані судом першої інстанції при вирішенні спору по суті: - до початку будівництва апелянт не складав і не підписував письмовий договір підряду з ОСОБА_6, вказаний договір було складено в подальшому за ініціативою представника позивача, який ОСОБА_5 підписав; - крім будівництва фундаменту апелянт разом з іншими робітниками виконували роботу по перенесенню огорожі і зробили нову, для якої були зацементовані металеві опори, вказана робота коштувала 1500 грн. і до якості вказаної роботи у позивача відсутні претензії. Апелянт вважає, що відсутня його вина в тому, що був придбаний цемент нижчої марки, ніж було необхідно, оскільки всі свої дії він узгоджував та робив в присутності ОСОБА_6 На думку апелянта, за неякісний цемент, який не відповідав маркуванню на упаковці, має відповідати його виробник а не апелянт, який не міг знати про вказану обставину. ОСОБА_5 вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього суму 39496 грн., оскільки вказана сума була виведена експертом з посиланням на будівельні норми, які використовуються для промислового будівництва, для великих будинків жилого фонду. Також апелянт вказує, що використання ним в якості наповнювача битої цегли допускається, що підтверджується ''Довідником для індивідуального будівництва'' під редакцією ОСОБА_8, 1990 року випуску.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області №2514/5002/2012 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про стягнення витрат на усунення недоліків придбаного товару неналежної якості та моральної шкоди, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки його судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції та невідповідності його висновків фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 16.02.2006 року № 99 позивачу дозволено будівництво житлового будинку на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 (а.с. 91).

Згідно матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено спочатку в усній формі, а в подальшому, 25.06. 2012 року - письмовий договір на виконання робіт по виготовленню фундаменту під житловий будинок в АДРЕСА_1(а.с.6). За умовами укладеного між сторонами договору відповідач був уповноважений на купівлю будматеріалів за кошти позивача, також ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання виконати роботи по виготовленню фундаменту під будинок, для чого мав право залучати сторонніх осіб для виконання робіт, замовляти необхідні матеріали за кошти позивача, а позивач брала на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та оплатити їх в сумі 15 000 грн. (а.с.6). По справі встановлено, і вказані обставини сторонами не заперечуються, що 03.07.2012року, 06.07.2012року, 07.07.2012року ОСОБА_5 придбав цемент ПЦ - 400 в кількості 3750 кг на суму 4050грн.(а.с. 92,93, 94).

12.07.2012 року на виконання вказаного договору від 25.06.2012 року, фізичною особою ОСОБА_5, як виконавцем підрядних робіт, закінчено виготовлення фундаменту під житловий будинок. Позивач прийняла виконану роботу та оплатила вартість виконаних робіт, сплативши відповідачу 15000 грн., про що складено відповідний акт виконаних робіт від 12.07.2012року (а.с.7).

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку в оскаржуваному рішенні, що за умовами укладеного між сторонами договору виконання робіт від 25.06.2012року, вказаний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду і до нього застосовуються приписи Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду.

Відповідно до ч.1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 2.6 укладеного між сторонами договору від 25.06.2012року передбачено, що виконавець робіт зобов'язаний закупати для виконання робіт від імені замовника та за кошти замовника необхідні будматеріали.

Частиною 3 статті 840 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Відповідно до ч.1, ч.2 статті 875 Цивільного кодексу України, яка регламентує договір будівельного підряду, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємства, будівель(зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно вимог ч.1 статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 відносно того, що суд першої інстанції надав невірну правову оцінку укладеному між сторонами договору є безпідставними, оскільки суд першої інстанції вірно прийшов до висновку в оскаржуваному рішенні, що за умовами укладеного між сторонами договору виконання робіт від 25.06.2012року, вказаний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду і до нього застосовуються приписи Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що позивачем 03.08.2012 року при огляді фундаменту було виявлено, що він не витримує достатньої міцності на стиск. Для з'ясування причин цього позивач 09.08.2012 року провела відбір упаковки та зразків придбаного відповідачем цементу, що залишився та зберігався у неї в сараї, і направила до центральної лабораторії ПАТ "Укргеолбудм". Лабораторією зроблено висновок, що фактичні значення показників придбаного відповідачем цементу ПЦ 400 не відповідають вимогам ДСТУ БВ.2.7-46:2010 "Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови" на стиск. Результати візуального обстеження виробів перед випробуванням: на наданій упаковці не зазначені марка, виробник, дата виготовлення та пакування ( а.с. 96-99).

Висновком судового експерта Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №С-49 судової будівельно-технічної експертизи від 07.03.2013 року( а.с. 85-90) підтверджується використання при будівництві фундаменту під житловий будинок позивача цементу, який не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-46-2000 "Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови" та в порушення вимог ДБН, ДСТУ Б В.2.7-43-96 заповнювача у виді бою цегли будівельної, що за своїми фізико-механічними характеристиками в подальшому унеможливлює будівництво на виготовленому фундаменті житлового будинку, оскільки несуча спроможність фундаменту не витримає навантаження побудованого на ньому будинку і по технічному стану не відповідає вимогам будівельних норм та правил. При цьому використання заповнювача у вигляді бою цегли будівельної від четвертини цілої цегли до дрібного заповнювача від 5 міліметрів і менше, який не відповідає вимогам ДБН та ДСТУ Б В.2.7-43-96, може бути самостійною причиною неможливості використання фундаменту для будівництва на ньому житлового будинку.

Відповідно до висновку №С-294 будівельно-технічної експертизи від 30.11. 2012 року, проведеної судовим експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, вартість будівельних робіт по заміні фундаменту під житловий будинок по АДРЕСА_1 (фактичний збиток позивача) становить 38496 грн.( а.с. 100-101).

Вищезазначені експертні висновки є належними та допустимими доказами по справі, які ґрунтуються на спеціальних знаннях в будівельно - технічній галузі.Апеляційний суд вважає, що за даних обставин твердження апелянта стосовно безпідставності вказаних експертних висновків, як і його твердження відносно того, що довідником для індивідуального будівництва під редакцією ОСОБА_8, датованого 1990 роком випуску, допускається використання в якості наповнювача битої цегли, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки вказані твердження апелянта ґрунтуються на припущеннях та не спростовують висновків судових експертів. Необхідно зазначити, що положення довідника для індивідуального будівництва, на які посилається апелянт в обгрунтування доводів апеляційної скарги, носять рекомендаційний характер, вони не являються нормативно-правовими актами, і відповідно, не можуть бути спростуванням висновків судових експертів. Відповідно до приписів ч.1, ч. 4 статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт також не погоджується з висновком №С-294 будівельно-технічної експертизи від 30.11.2012 року, проведеної судовим експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, вартість будівельних робіт по заміні фундаменту під житловий будинок по АДРЕСА_1 (фактичний збиток позивача) становить 38496 грн.(а.с.100-101). Проте, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, належних та допустимих доказів на спростування висновків вказаної будівельно-технічної експертизи, проведеної судовим експертом, апелянтом не представлено. За даних обставин вказані доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставами для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи твердження апелянта відносно того, що відповідач не винен у придбанні неякісного цементу, оскільки він вказаний цемент не виготовляв, придбав його зі згоди ОСОБА_6 та за її кошти. Вказані твердження апелянта спростовуються матеріалами справи та її фактичними обставинами. Зокрема, як вбачається з видаткових накладних від 03.07.2012 року, від 06.07.2012 року, від 07.07.2012 року(а.с.92-94), одержувачем цементу ПЦ-400 від постачальника(вказано ФОП ОСОБА_9) є ОСОБА_5, про що відповідно маються його підписи у видаткових накладних. В ході судового розгляду даної справи встановлено, що цемент був доставлений до будинку позивача, при цьому на упаковці цементу не були зазначені дата його виготовлення та пакування, марка, виробник, термін придатності. Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку в оскаржуваному рішенні про те, що ОСОБА_5, як підрядник, будучи уповноваженим позивачем за її кошти купувати необхідні будівельні матеріали, був зобов'язаний виявляти недоліки будматеріалів при їх прийнятті, і саме на нього законом покладається відповідальність за недоліки збудованого ним фундаменту та доведення належності прийняття будматеріалів, неможливості виявлення ним недоліків вказаних матеріалів при їх прийнятті та доведення відсутності своєї вини. По справі встановлено, що збудований ОСОБА_5 на замовлення позивача фундамент має суттєві недоліки і не може бути використаним за призначенням. Є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що відповідачем в ході судового розгляду даної справи не доведено відсутності своєї вини у виготовленні неякісного фундаменту.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом не залучено до участі в розгляді даної справи магазин, в якому було придбано цемент, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, з наступних підстав. Апеляційним судом Чернігівської області за результатами апеляційного перегляду рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25.03.2013року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про стягнення витрат на усунення недоліків придбаного товару неналежної якості та моральної шкоди, 27.05.2013року ухвалено рішення, яке є чинним (а.с.13-20) і яким рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з ОСОБА_9 29000 грн. матеріальної шкоди внаслідок недоліку товару і в задоволенні позову ОСОБА_6 в цій частині вимог до ОСОБА_9 про стягнення витрат на усунення недоліків придбаного товару неналежної якості, витрат на правову допомогу, витрат на проведення експертизи та судового збору - відмовлено. Як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення апеляційного суду від 25.03.2013року, підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд зазначив відсутність по справі жодного доказу на підтвердження придбання ОСОБА_6 спірного цементу у ОСОБА_9

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: